
- •10.Формування Централізованих та децентралізовані фінансових ресурсів.
- •14. Загальна Характеристика сфер і ланок фінансової системи.
- •39. Структура доходів та видатків Пенсійного фонду України.
- •17. Сутність, завдання та вимоги до фінансової політики.
- •21. Фінансовий механізм
- •1. Фінансове регулювання
- •2. Фінансове забезпечення
- •25. Призначення і роль державних фінансів
- •Бюджет держави:
- •Цільові фонди:
- •Державний кредит:
- •26. Правові й організаційні засади державних фінансів.
- •53.Фінансові ресурси п-ва і джерела їх формування.
- •73. Ринок цінних паперів
- •42. Економічна сутність державного кредиту.
- •43. Форми державного кредиту
- •45. Державний борг україни та механізм його обслуговування.
- •44. Структура державного боргу і управління ним.
- •50. Становлення та розвиток податкової системи україни.
- •47. Передумови виникнення і розвиток податків.
- •48. Економічна сутність податків і їх призначення.
- •40. Структура видатків фздсс України на випадок безробіття.
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
- •41. Структура видатків фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •35. Місцкві фінанси, функції.
- •36. Місцеві бюджети, склад доходів та видатків.
- •1.Предмет і завдання курсу.
- •2.Виникнення фінансів і розвиток фінансової науки.
- •4.Ознаки фінансів
- •5.Принципи організації фінансів в сучасних умовах
- •6.Функції фінансів на рівні держави та підприємства
- •7.Поняття фінансових ресурсів і їх призначення.
- •8.Ввп як основне джерело фінансових ресурсів
- •9. Склад фінансових ресурсів у економіці держави.
- •11. Баланс фінансових ресурсів і витрат у державі.
- •13. Структура фінансової системи.
- •15.Правові та організаційні основи фінансової системи.
- •19. Фінансова безпека держави.
- •51. Зміст та основні принципи організації фінансів підприємств (установ, організацій).
- •98.Міжнародний фінансовий ринок.
- •88.Аудиторський контроль.
- •86.Сутність і види фінансового контролю.
- •71.Валютний ринок і валютні операції
- •3.Фінанси у системі виробничих відносин.
- •12. Теоретичні основи побудови фінансової системи
- •16. Вплив фінансової системи на темпи та пропорції розвитку економіки
- •18.Форми і методи реалізації фінансової політики.
- •20. Фінансова криза та її вплив на безпеку держави
- •22. Важелі впливу фінансового механізму
- •23. Сучасна фінансова політика в Україні
- •24. Система державних фінансів
- •28. Бюджет в економічній системі держави
- •29. Поняття бюджету та бюджетної системи
- •38. Характеристика державних цільових фондів
- •49. Сучасні податкові системи зарубіжних країн
- •87. Державний фінансовий контроль
- •74. Структура фондового ринку України та його суб»єкти
- •75. Інструменти фінансового ринку
- •76. Інфраструктура фінансового ринку
- •72. Ринок кредитних ресурсів
- •70. Природа та призначення фінансових ринків
- •89. Внутрішньогосподарський контроль
- •90. Організація і методи державного контролю
- •31. Доходи державного бюджету, їх класифікація та інструменти формування
- •32.Видатки державного бюджету, їх класифікація
- •46. Вплив державного боргу на фінансове становище держави
- •58. Економічна сутність страхових відносин
- •59. Ризики, що беруться до страхування
- •61. Співстрахування та перестрахування.
- •62. Фінансові потоки страхового ринку
- •66. Інвестиційна діяльність населення
- •67. Види і форми соціальних гарантій
- •65. Соціально-економічні гарантії держави населенню
- •37. Структура видатків Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
- •30. Бюджет у регулюванні екон. І соц. Процесів держави
- •96. Економічна природа і призначення міжнародних фінансів
- •93. Роль місцевих фінанс. Органів в управлінні фінансами.
- •92. Центральний апарат Мінфіну в управлінні фінансами
- •91. Загальні положення управління фінансами
- •55. Фінансове забезпечення функціонування та відтворення основних фондів
- •57. Фінансове планування й прогнозування на підприємства
- •56. Фінансовий аспект формування і викор-ня обігових коштів
- •64. Джерела і структура фінансів домогосподарств
- •34.Бюджетна с-ма України-напрями вдосконалення бюджетного процесу
- •52. Особливості організації і функціонування фінансів різних форм власності та видів діяльності.
- •94 Фінансовий менеджмент підприємницьких структур
- •95 Податковий менеджмент
24. Система державних фінансів
Державні фінанси — це складова фінансової системи держави, її центральна сфера, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток. За своєю економічною сутністю державні фінанси — це сукупність розподільно-перерозподільних відносин, що виникають у процесі формування і використання фінансових ресурсів держави, призначених для забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.
З допомогою державних фінансів держава розподіляє і перерозподіляє значну частину валового внутрішнього продукту, який є головним об’єктом фінансових відносин. Суб’єктами державних фінансів, з одного боку, є держава, з іншого — населення і підприємницькі структури. Державні фінанси як провідна сфера фінансової системи держави опосередковують майже 80 % усіх фінансових ресурсів і охоплюють різноманітні фінансові інституції, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність. До складу державних фінансів включають: сукупність усіх бюджетів держави; централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення; фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності; державний кредит; державне особисте і майнове страхування.
Функціонування державних фінансів невіддільне від держави. Їх необхідність зумовлена тим, що за будь-якого типу економічної системи основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути задоволені через ринковий механізм, тобто через попит і пропонування, а також особисто кожним громадянином з огляду на відповідні об’єктивні причини. До цих потреб належать, зокрема, структурна перебудова економіки, захист навколишнього середовища, оборона, правопорядок, проведення фундаментальних наукових досліджень, загальна освіта, підготовка кадрів, соціальне забезпечення й страхування, охорона здоров’я тощо. Виходячи з цього держава будує свою фінансову політику, визначаючи рівень втручання у господарську діяльність виробничих структур і соціального забезпечення своїх громадян. Від цих факторів залежить, яка частка валового внутрішнього продукту має зосереджуватися у фінансових інституціях, створюваних державою.
28. Бюджет в економічній системі держави
Бюджет — це фонд фінансових ресурсів, який перебуває у розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня й використовується для виконання покладених на них функцій, передбачених конституцією. Економічна природа бюджету полягає в тому, що виникає об'єктивна необхідність у розподілі й перерозподілі валового внутрішнього продукту між галузями економіки, верствами населення й територіями з метою підвищення ефективності економіки та добробуту громадян. З розвитком цивілізації бюджет стає унікальним інструментом здійснення економічної політики, не лише за ринкових умов, а й у тоталітарних, монархічних та інших системах. В ньому сконцентровані інтереси держави, підприємців і населення. Між ними ведеться постійна боротьба за задоволення власних потреб. Об'єктом цих інтересів завжди є валовий внутрішній продукт, власне напрямки та методи його розподілу й перерозподілу. Бюджет, в основному, відображає вторинний перерозподіл, тобто після первинного розподілу валового внутрішнього продукту на основні його складові здійснюється вторинний перерозподіл за допомогою податків і надання за рахунок бюджету громадянам суспільних благ і послуг. Надання населенню суспільних благ стає однією з функцій держави в економіці вільної конкуренції, фінансування яких здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів. Економічна природа бюджету якраз проявляється в тому, що за його допомогою держава надає суспільству унікальні блага й послуги, які істотно впливають на рівень добробуту та якість життя. До таких благ належать оборона країни, національна безпека й правопорядок, благоустрій, захист довкілля, освіта, охорона здоров'я, наука, культура тощо. Проте усвідомлення економічної суті бюджету зі своїм становленням пройшло довгий шлях. Перші наукові визначення бюджету з'явились тільки на початку XX ст. Так, енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона стверджує, що бюджет, із погляду держави, є загальним фінансовим законом, на якому будується розпис доходів і видатків держави. Цікавим у цьому джерелі є тлумачення щодо значення бюджету. Воно полягає у тому, що бюджет "дає постійні норми для класифікації державних доходів і видатків. Нормативні статті, що входять до його складу, є постійними величинами, які повторюються з року в рік, до зміни їх законодавчим шляхом, становлять його тверду, так би мовити, консолідуючу частину. Інша частина бюджету щорічно змінюється на основні ймовірності, за середнім розрахунком минулих років, а також внаслідок нових державних потреб, що спричинюють нові збори, надзвичайні витрати, додаткові кредити тощо; саме вона становить головний зміст бюджетного закону. Співвідношення між цими двома частинами бюджету визначається кожною державою по-своєму, відповідно до умов її фінансового господарства". Якраз тут зароджується ідея, що за допомогою бюджету держава поряд із розв'язанням класичних адміністративних, політичних і оборонних завдань виконує соціальну функцію суспільного добробуту. Користуючись бюджетом, держава забезпечує населенню матеріальний достаток, комфортне та безпечне існування. Ця теорія стала панівною в другій половині XX ст. Біля її витоків стояли найвизначніші представники фінансової науки. Ідея суспільного блага набула вирішального значення в теорії бюджету та фінансів загалом. Представники цієї теорії називають бюджет публічною або фіскальною економікою, продуктивність якої вимірюється обсягом і якістю суспільних благ. Головне призначення бюджету — регулювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за підрозділами виробництва, галузями економіки, адміністративно-територіальними утвореннями, верствами населення, ґрунтуючись на потребах ринкового господарства відповідно до визначеної фінансової політики.