Тема 10: Фінансовий менеджмент і ринкова інфраструктура

Ринкова інфраструктура складається з безлічі інститутів, забезпечує умови для нормального функціонування підприємств. Так, на фінансовому ринку - це фондові і валютні біржі, комерційні банки, інвестиційні фонди, брокерські контори, страхові компанії, довірчі товариства, факторингові компанії, рейтингові агентства та ін Ринок засобів виробництва обслуговують товарні біржі, торгово-посередницькі фірми, лізингові компанії, аукціони, ярмарки. Активна взаємодія з банками, інвестиційними фондами, довірчими товариствами, страховими компаніями, біржами, аудиторськими фірмами та іншими інститутами ринкової інфраструктури сприяє більш ефективному функціонуванню підприємства. Тому фінансові менеджери повинні накопичувати і аналізувати інформацію про установи ринкової інфраструктури, про послуги, які вони можуть надати, а потім використовувати цю інформацію для укладання договорів з надійними організаціями, що забезпечують якісне обслуговування.

В умовах України це досить складне завдання, оскільки ще не сформована мережа організацій, що завоювали хорошу репутацію тривалої якісною роботою. Багато інститути ринкової інфраструктури знаходяться на початковому етапі розвитку. Наприклад, з'являються нові організації, про які ще недостатньо інформації, а багато нещодавно створені зникають або ліквідується. У завдання фінансового менеджера входить визначення таких операцій по управлінню фінансами, які вигідніше передати фінансовим посередникам, ніж виконувати самим. Фінансові посередники добиваються істотної економії інформаційних і обмінних витрат у розрахунку на одиницю інвестицій за рахунок великого масштабу операцій з фінансовими активами. Крім того, спеціалізовані організації можуть більш кваліфікувати виконувати певні фінансові послуги. Наприклад, приймаючи рішення про випуск акцій або облігацій для мобілізації додаткових коштів через фінансовий ринок, доцільно скористатися послугами інвестиційного банку, який допоможе розмістити ці цінні папери. Інвестиційні банкіри дають рекомендації, які цінні папери краще випустити, на якою термін, з якими відсотками випускати облігації, гарантують підприємству ціну цих цінних паперів і продають їх інвестору. Найбільш тісно підприємства співпрацюють з комерційними банками. Банкам належить провідна роль в управлінні розрахунками, вони обслуговують рахунки всіх підприємств, розробляють правила розрахунків, контролюють законність і правильність розрахунків по господарським операціям. З одного боку, це обумовлюється діючими законодавчими нормами про організацію грошових розрахунків. З іншого боку, комерційні банки є найбільш підготовленими, дисциплінованими і надійними агентами підприємств на фінансових ринку. Однак відомі ситуації, коли комерційні банки порушують чинне законодавство та нормативні актів Національного банку України, порядок формування статутного фонду, здійснюють ризиковану кредитну політику, не дотримуються встановлені економічні нормативи та ін

Підприємства не завжди можуть одержати достовірні відомості про фінансової стійкості тієї чи іншої фінансової компанії. Недостатньо розвинена в Україні система регулярної публікації рейтингів і оглядів діяльності банків, страхових компаній, інших фінансових посередників. За кордоном виходять спеціальні видання і є спеціалізовані рейтингові агентства, які на основі аналізу великої кількості фінансових показників, маркетингової стратегії, управлінського досвіду керівництва, організаційної структури, інвестиційної політики та інший інформації про фінансові компаніях присвоюють їм рейтинги. Це полегшує взаємодію фінансових менеджерів підприємств з фінансовими посередниками. Крім традиційних послуг по розрахунково-касовому обслуговуванні, видачі кредитів та прийняттю депозитних вкладів комерційні банки в промислово розвинених країнах виконують для юридичних осіб великий спектр трастових, консультаційно-інформаційних, допоміжних операцій, пов'язаних із забезпеченням господарської діяльності. Банки можуть надавати певні трастові послуги. Наприклад, це розпорядження активами (портфелем цінних паперів, закладеним майном, під яке випущені облігації, засобами пенсійних фондів компаній); виконання агентських операцій - виплата дивідендів по акціях, відсотків по облігаціях; зберігання акцій з передовіреним правом голосу; тимчасове управління справами підприємства в разі його реорганізації або банкрутства; погашення боргових цінних паперів при настанні термінів їх погашення; інкасація платежів по цінних паперах; реінвестування дивідендів, відсотків та інших доходів, отриманих за цінними паперам; зберігання, перевезення та пересилання цінних паперів. За посередництва в організації випуску та первинному розміщені цінних паперів банк може готувати документацію та умови випуску цінних паперів, здійснювати реєстрацію емісії у державних органах, організовувати рекламну кампанію, підібрати інвесторів, створювати групи попередньої оплати з числа інших фінансових установ. Банки можуть давати консультації з питань діяльності на фондовому і валютному ринках, прогнозування динаміки валютних курсів і курсів цінних паперів.

Обслуговуючий банк є партнером менеджерів підприємства з ефективного управління грошовими коштами, організовуючи управління залишками грошових коштів на поточних рахунках та депозитне обслуговування. При цьому банк може відкривати нові види депозитних рахунків, наприклад: • рахунки з управлінням коштами, за якими надається можливість зберігати на рахунку певний мінімум, необхідно для поточних розрахунків, а вся сума понад цього мінімум автоматично вкладається в різні види дохідних ліквідних активів, які забезпечують більш високий процент, ніж звичайні рахунки до запитання; при потребі в

засобах для поточних операцій банк здійснює повернене перерахування коштів;

• депозитні рахунки грошового ринку, по суті, є депозитами до запитання, рівень процентних ставок за яким регулярно (наприклад, щотижня) коригується в відповідно до зміни ринкової ставки із середнім процентом за державними облігаціями; • рахунки "зв'язаних" послуг, операції за якими припускають надання цілого комплексу додаткових послуг (наприклад, дозвіл на виписку чеків понад залишок на рахунку, надання сейфа, кредитної картки, скорочення процентів за деякими видами кредитів). Банки можуть надавати додаткові кредитні послуги у формі овердрафту (в межах узгодженого ліміту дається право виписувати чеки або платіжні доручення на суму,що перевищує залишок коштів на поточному рахунку) або револьверного кредиту (Сума кредиту видається повністю або по частинах і поновлюється по мірі погашення раніше використаних сум; це дозволяє постійно мати у своєму розпорядженні певну суму грошей, яка відновлюється після повернення виплат). Банки, а також спеціалізовані лізингові компанії надають лізингові послуги, які сприяють задоволенню потреб підприємства в інвестиціях в основні фонди. Можливо укладення договорів про фінансовий і оперативний лізинг. Умови лізингових договорів в Україні регулюються законами України про лізинг, про банки і банківську діяльність, про податок на додану вартість, про оподаткування прибутку та іншими законодавчо-нормативними актами з питань оподаткування.

На розширення інвестиційних можливостей підприємства направлені також методи "проектного фінансування", які почали використовувати тільки на початку 80-х років. В даний час їх широко застосовують в міжнародній практиці. Ці методи базуються на тому, що банк надає кредит, основним забезпеченням якого є майбутні доходи підприємства від реалізації проекту, що фінансується. Проектне фінансування, таким чином, засноване на життєздатності самого проекту без обліку кредитоспроможності його учасників і є дієвим інструментом фінансування проектів, пов'язаних з капіталоємкими галузями промисловості (паливно-енергетичний комплекс, галузі добувної та переробної промисловості).

Асортимент і обсяг послуг, що надаються закладами річний інфраструктури, в міжнародній практиці дуже різні та продовжують збільшуватися, але у вітчизняній практиці ринок фінансових послуг обмежений.