
- •1.Поняття господарського права як галузі права.
- •2.Поняття, ознаки та учасники господарських правовідносин.
- •3.Методи господарсько-правового регулювання.
- •4.Система господарського права як навчальна дисципліна.
- •5.Види та класифікація господарські правовідносини:
- •6. Правове регулювання комерційної та некомерційної діяльності
- •7.Принципи господарського права
- •9.Утворення та припинення суб’єкта господарювання.
- •2.До управлінських належать, зокрема, права:
- •3.Майнові права суб'єктів поділяються на загальні та спеціальні.
- •11.Форми та методи державного керівництва економікою
- •14. Порядок розрахунків з кредиторами у разі ліквідації суб’єкта господарювання
- •15.Фізичні особи,як суб’єкти господарювання
- •23. Поняття ліцензії та види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
- •24.Порядок отримання ліцензії суб’єктом господарювання
- •25. Підстави та порядок переоформлення та анулювання ліцензії.
- •26. Види підприємницької діяльності, які підлягають патентуванню.
- •27. Поняття та порядок придбання торгового патенту.
- •28. Порядок та строки сплати торгового патенту.
- •29. Вибирати з 28
- •30. Пільговий торговий патент.
- •31. Поняття стандартизації, сертифікації та управління якістю продукції.
- •32. Категорії стандартів.
- •34. Захист прав споживачів
- •35. Поняття, види, організаційно-правові форми та категорії підприємств.
- •Види та організаційні форми підприємств встановлює Ст.63 гк.
- •36. Установчі документи підприємства.
- •37.Поняття, ознаки та види об’єднання підприємства
- •38. Види об’єднань підприємств їх організаційно-правові форми
- •39. Органи управління об’єднань підприємств
- •40. Асоційовані підприємства та холдингові компанії.
- •41. Казенні підприємства.
- •42. Види об’єднань підприємств їх організаційно-правові форми
- •43. Державні та комунальні унітарні підприємства
- •44. Види підприємств колективної форми власності
- •45.Вихід учасника з їх об’єднань
- •46. Припинення об'єднання підприємств
- •50.Установчі документи товариства
14. Порядок розрахунків з кредиторами у разі ліквідації суб’єкта господарювання
1. Частина перша статті 61 ГК України встановлює загальне правило, відповідно до якого претензії кредитора до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються за рахунок майна цього суб'єкта.
Ця норма кореспондує з положеннями ст. 55 ГК, згідно з якою суб'єкт господарювання наділяється відокремленим майном і несе відповідальність за. своїми зобов'язаннями в межах цього майна, за винятком випадків, визначених у законодавстві.
Відповідно до ст. 112 ЦК під час ліквідації платоспроможного суб'єкта господарювання ліквідаційна комісія задовольняє претензії кредиторів з дотриманням такої черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою та іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання його інтелектуальної творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
4) у четверту чергу — всі інші вимоги. Щодо випадків ліквідації у межах процедур, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то порядок формування ліквідаційної маси визначено ст. 26 згаданого Закону.
За загальним правилом до ліквідаційної маси включаються всі види майнових активів суб'єкта господарювання, що ліквідується, визначені на дату відкриття ліквідаційної процедури в процесі банкрутства або на дату прийняття компетентним органом рішення про ліквідацію, а також майнові активи, виявлені в процесі ліквідації.
Як правило, спочатку для задоволення претензій кредиторів використовуються наявні у суб'єкта господарювання грошові кошти.
У разі недостатності грошових коштів для задоволення претензій кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна.
Отримані від продажу майна кошти спрямовуються на погашення боргів.
Після завершення розрахунків з кредиторами складається ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками суб'єкта господарювання або органом, що призначив ліквідаційну комісію.
15.Фізичні особи,як суб’єкти господарювання
До суб’єктів господарювання ГК відносить громадян України, іноземців та осіб без громадянства. За загальним правилом іноземці та особи без громадянства під час здійснення господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов’язки, як і громадяни України.
Відповідно до ст. 128 ГК громадянин визнається суб’єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.
Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність:
1) безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється;
2) із залученням або без залучення найманої праці;
3) самостійно або спільно з іншими особами.
Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Слід зазначити, що правовий статус підприємців — фізичних осіб регламентовано також гл. 5 ЦК. Відповідно до ст. 50 ЦК право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 35 ЦК повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає вести підприємницьку діяльність.
Привертає до себе увагу той факт, що в ГК фізична особа — суб’єкт господарювання визначається як «громадянин-підприємець», а в ЦК використовується інший термін — «фізична особа — підприємець».
Крім того, ГК не зовсім вдало визначає правові форми підприємницької діяльності громадян. Так, положення ГК про здійснення громадянином підприємницької діяльності через приватне підприємство, що ним створюється, може сприйматись як умова попередньої реєстрації фізичної особи як підприємця за створення приватного підприємства. Але відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК умова державної реєстрації фізичної особи поширюється тільки на підприємницьку діяльність фізичної особи без створення юридичної особи. Отже, фізична особа, що є засновником приватного підприємства чи учасником господарського товариства, на наш погляд, не повинна реєструватись як підприємець.
16. Порядок проведення державної реєстрації юридичної особи
Згідно із ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору такі документи:
1.заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
2. примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;
3. два примірники установчих документів;
4. документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення держ реєстрації Ю.О.
5. у разі, якщо проводилося резервування найменування юридичної особи, крім документів, які передбачені вище, додатково подається чинна довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи.
6 У разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду , додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником вкладу до статутного фонду юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.
7 Уразі державної реєстрації юридичної особи, засновником якої є іноземна юридична особа, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру.
Строк державної реєстрації Ю.О. не повинен перевищувати 3роб. дні з дати надходження документів.
Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи повинно бути оформлено і видано засновнику державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи.
Державний реєстратор має право залишити без розгляду подані документи і відмовити у проведенні державної реєстрації юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам законодавства, до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій; документи подані не в повному обсязі; документи подано особою, яка не має на це повноважень. Залишення документів без розгляду не перешкоджає засновнику повторному зверненню до державного реєстратора .
Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;
Порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
У разі відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи реєстраційний збір не повертається. Після усунення причин, що були підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, засновник (засновники) або уповноважена ними особа можуть повторно подати документи на проведення державної реєстрації юридичної особи, Відмову в проведенні державної реєстрації юридичної особи може бути оскаржено в суді.
17. Порядок проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця.
Документи, що подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем
1. Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем , повинна подати особисто державному реєстратору за місцем проживання такі документи:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця;
- копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;
- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця.
2. Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця.
3. Якщо документи для проведення державної реєстрації подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт.
4. Документи, які подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається заявнику з відміткою про дату надходження документів.
Дата надходження документів на проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
5. Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця, якщо:
- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця;
- документи не відповідають вимогам частин першої та другої статті 8 та частини п'ятої статті 10 цього Закону;
- документи подані не у повному обсязі.
6. Про залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця, без розгляду заявнику в день надходження документів державним реєстратором видаються відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця, відповідно до опису.
1. Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи — підприємця.
Перевірка на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи — підприємця, здійснюється з використанням відомостей Єдиного державного реєстру.
2. За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи — підприємця державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця на підставі відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи — підприємця.
3. Строк державної реєстрації фізичної особи — підприємця не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації Ф.О. — підприємця.
4. Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця повинно бути оформлено державним реєстратором і видано заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи —підприємця
5. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи — підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця для взяття фізичної особи — підприємця на облік.
18. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Державна реєстрація припинення підпрю діяльності фізичної особи — підприємця проводиться у разі:
1. прийняття фізичною особою — підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;
2. смерті фізичної особи — підприємця;
3. постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;
4. постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;
5. постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця. Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця є:
- визнання фізичної особи — підприємця банкрутом; - провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом; - неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням
Для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи — підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа — підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору такі документи:
- заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем;
- документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою — підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
Державний реєстратор має право залишити документи без розгляду, якщо:
- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації припинення фізичною особою — підприємцем підприємницької діяльності;
- документи не відповідають вимогам чинного законодавства
- документи подані не в повному обсязі.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця у разі її смерті, оголошення її померлою або визнання фізичної особи — підприємця безвісно відсутньою
У разі смерті фізичної особи — підприємця третя особа, зокрема спадкоємець, може подати державному реєстратору особисто нотаріально посвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або нотаріально посвідчену копію довідки органу реєстрації актів громадянського стану про смерть фіз. особи.
Суд, який постановив рішення про оголошення фізичної особи — підприємця померлою або визнання фізичної особи — підприємця безвісно відсутньою, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи — підприємця.
Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання фізичної особи — підприємця безвісно відсутньою заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця
у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою та внести до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за судовим рішенням щодо визнання фізичної особи — підприємця банкрутом
Суд, який постановив рішення про порушення провадження у справі про банкрутство фіз особи — підприємця, у день набрання рішенням законної сили надсилає його держ реєстратору за місцезнаходженням фіз особи — підприємця для внесення до Єдиного держ реєстру запису про відповідне судове рішення.
Державний реєстратор повинен у день надходження судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи — підприємця внести до Єдиного державного реєстру запис про таке рішення суду та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соц..стаху про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.
Суд, який постановив рішення про визнання фізичної особи — підприємця банкрутом, у день набрання ним законної сили надсилає його копію державному реєстратору за місцем державної реєстрації фізичної особи .
19. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності юридичної у разі реорганізації
Ст..124 гку
3.Припинення об'єднання підприємств відбувається в результаті його реорганізації в інше об'єднання або ліквідації.
4. Реорганізація господарського об'єднання здійснюється за рішенням підприємств-учасників, а реорганізація державного (комунального) господарського об'єднання -за рішенням органу, що прийняв рішення про утворення об'єднання.
Реорганізація господарського об'єднання здійснюється за рішенням підприємств-учасників. Порядок і умови реорганізації об'єднань, створених на добровільних засадах, визначаються установчими документами. Тому рішення державних органів, уповноважених управляти державним майном, про реорганізацію таких об'єднань визнаються недійсними як такі, що прийняті з перевищенням повноважень і не відповідають чинному законодавству .
Рішення про реорганізацію приймається загальними зборами учасників одноголосно, якщо установчим договором чи статутом не встановлений порядок прийняття рішення загальних зборів учасників з питання реорганізації простою або кваліфікованою більшістю голосів.
Реорганізація державного (комунального) господарського об'єднання здійснюється за рішенням органу, що прийняв рішення про утворення об'єднання.
Ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення (реорганізації).
Для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців державному реєстратору такі документи:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення;
- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;
- оригінал установчих документів;- нотаріально посвідчену копію передавального акта, якщо припинення здійснюється в результаті злиття, приєднання або перетворення, або нотаріально посвідчену копію розподільчого балансу, якщо припинення здійснюється у разі поділу;- довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до законодавства підлягають довгостроковому зберіганню;- документ про узгодження плану реорганізації з органом державної податкової служби;- довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття юридичної особи з обліку як платника податків;
- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку;- довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку.
У разі державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті перетворення державному реєстратору подаються лише:
- заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті перетворення;
- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;
- оригінал установчих документів;
- нотаріально посвідчену копію передавального акта.
20. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності юридичної у разі ліквідації
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати державному реєстратору такі документи:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією;
- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;
- оригінал установчих документів;
- акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, який затверджено рішенням засновників або уповноваженого ними органу;
- довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття юридичної особи з обліку як платника податків;
- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку;
- довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку;
- довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до законодавства підлягають довгостроковому зберіганню.
Додатково подається висновок аудитора щодо достовірності та повноти ліквідаційного балансу.
Підписи на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально посвідчені. Державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.
Строк державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації не повинен перевищувати трьох робочих днів .
Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення юридичної особи повинен видати голові ліквідаційної комісії або уповноваженій ним особі один примірник оригіналу установчих документів і свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, які мають спеціальну відмітку про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення (реорганізації).
Для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців державному реєстратору такі документи:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення;
- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;
- оригінал установчих документів;- нотаріально посвідчену копію передавального акта, якщо припинення здійснюється в результаті злиття, приєднання або перетворення, або нотаріально посвідчену копію розподільчого балансу, якщо припинення здійснюється у разі поділу;- довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до законодавства підлягають довгостроковому зберіганню;- документ про узгодження плану реорганізації з органом державної податкової служби;- довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття юридичної особи з обліку як платника податків;
- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку;- довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку.
У разі державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті перетворення державному реєстратору подаються лише:
- заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті перетворення;
- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;
- оригінал установчих документів;
- нотаріально посвідчену копію передавального акта.
21.
22.