
Тема 14
1.Термінальні стани включають в себе:
а) агонію;
б) декортикацію;
в) преагонію;
г) біологічну смерть;
д) клінічну смерть.
2.Тривалість клінічної смерті продовжують:
а) гіпотермія;
б) гіпертермія;
в) вплив наркотичних та седативних препаратів;
г) попередня гіпервентиляція;
д) тривалий період вмирання.
3.Основні симптоми клінічної смерті:
а) максимальне розширення зіниць і відсутність реакції на світло;
б) відсутність пульсації на магістральних артеріях;
в) непритомний стан;
г) відсутність пульсації на периферичних артеріях;;
д) блідість або ціаноз шкірних покривів;
е) відсутність дихання.
4.При нормотермії адекватне відновлення функції ЦНС можливо при тривалості клінічної смерті до:
а) 2 хв;
б) 4 хв;
в) 8 хв;
г) 10 хв;
д) 30 хв.
5.Перша фаза реанімації включає етапи:
а) відновлення прохідності дихальних шляхів;
б) ШВЛ;
в) масаж серця;
г) внутрішньосерцеве введення медикаментів;
д) лікування фібриляції шлуночків серця.
6.Зовнішній масаж серця передбачає стискання серця між:
а) реберною дугою і хребтом;
б) грудиною і ребрами;
в) грудиною і хребтом;
г) ребрами і діафрагмою;
д) грудиною і діафрагмою.
7.При зовнішньому масажі серця з’являються:
а) пульс на периферичних артеріях;
б) акроціаноз;
в) пульс на магістральних артеріях;
г) артеріальний тиск 100/70 мм рт.ст.;
д) звуження зіниць.
8.При ефективному проведенні зовнішнього масажу серця обов’язковим є:
а) переломи ребер;
б) перелом грудини;
в) травматичний розрив печінки;
г) звуження зіниць;
д) зменшення ціанозу шкіри і слизових.
9.Про ефективність реанімаційних заходів свідчать:
а) підвищення температури тіла;
б) відновлення дихальних рухів;
в) поява генералізованих судом;
г) звуження зіниць;
д) розширення зіниць.
10.Ускладненнями ШВЛ при проведенні реанімаційних заходів частіше всього є:
а) перероздування шлунку;
б) розрив легень;
в) внутрішня кровотеча;
г) пневмоторакс;
д) регургітація та аспірація шлункового вмісту.
11.Ускладненнями зовнішнього масажу серця частіше всього є:
а) розрив печінки;
б) розрив селезінки;
в) переломи ребер;
г) пневмоторакс;
д) гемоторакс;
е) емфізема легень.
12.Точка для нанесення прекардіального удару розташована:
а) в V міжребір’ї по середньоключичній лінії зліва;
б) в IV міжребір’ї по парастернальній лінії зліва;
в) на границі середньої і нижньої третини грудини;
г) на границі середньої і верхньої третини грудини;
д) в ділянці мечеподібного відростка.
13.При проведенні реанімації однією людиною співвідношення вдиху до компресії грудної клітки повинно бути:
а) 1:2;
б) 1:5;
в) 1:15;
г) 2:5;
д) 2:15.
14.При проведенні реанімації двома людьми співвідношення вдиху до компресії грудної клітки повинно бути:
а) 1:2;
б) 1:5;
в) 1:15;
г) 2:5;
д) 2:15.
15.Помилки при проведенні непрямого масажу серця:
а) потерпівший лежить на занадто твердій поверхні;
б) потерпівший лежить на м’якій поверхні;
в) реаніматор не згинає руки у ліктьових суглобах;
г) реаніматор згинає руки у ліктьових суглобах;
д) відсутні перерви в проведенні непрямого масажу серця тривалістю більше 30 секунд.