Навчально-методична карта лекційного заняття № 7

Тема: Стимулювання продажу товарів

Кількість годин 2

Вид заняття: Лекція

Мета заняття:

- навчальна: Ознайомлення студентів із засобами стимулювання як складовою комунікативної політики

- виховна: формування знань про стимулювання продажу на різних етапах ЖЦТ

Міжпредметні зв’язки: Логістика, Організація закупівлі і продажу, Електронна комерція

Матеріально-технічне мультимедіа проектор

забезпечення заняття:

Організація заняття: Вітання, перевірка явки студентів і готовності аудиторії до заняття

Мотивація: формування системи знань, спрямованих на застосування засобів стимулювання

План

1. Стимулювання продажу – складова комунікативної політики.

2. Стимулювання продажу на етапах життєвого циклу товару.

3. Засоби стимулювання продажу, їх характеристика.

Активізація розумових співбесіда щодо процесу застосування засобів

здібностей: стимулювання продажу товарів

Самостійна робота: Основні ознаки системи стимулювання продажу товарів; стимулювання споживачів, торговельної мережі та персоналу

Домашнє завдання: Вивчити тему, законспектувати питання з самостійної роботи

Література: В.В.Липчук, А.П.Дудяк, С.Я.Бугіль Маркетинг:основи теорії і практики.Навч.посібник.-Львів »Новий світ 000»;»Магнолія плюс».-2003.-228с.;Василик М.А. Основы теории коммуникации.Учеб.-Москва:Гардарика,2007.-615;Лукянець Т.І. Маркетингова політика комунікацій. Навч.посіб.- К.:2008.-380с.; Маркетингові комунікації.Навч.посіб. – К.:Ельга,Ніка-Центр,2003;Норіцина Н.І. Маркетингова політика комунікацій.Курс лекцій.-К.:МАУП,2008.-120.

Викладач: Никифорук г.В.

1. Стимулювання продажу – складова комунікативної політики

Стимулювання продажу – це короткочасні спонукальні заходи заохочення купівлі або продажу товарів, метою яких є термінова зміна поведінки споживача.

Цілі стимулювання збуту:

• Стосовно покупця – збільшення кількості покупців, збільшення кількості товару, що його купує один покупець;

• Щодо продавця товару – перетворення інертного і байдужого до товару продавця у високо мотивованого ентузіаста;

• Стосовно посередника – підвищення зацікавленості посередника в активному збуті товару.

Порівняно з іншими видами маркетингових комунікацій стимулювання збуту має безперечні переваги: здатність швидко впливати на попит і змінювати поведінку споживача, торгового працівника чи посередника.

Безумовною перевагою стимулювання збуту є майже гарантований вплив на споживача, незважаючи на рівень його доходу. Іншими словами, споживачі, із високими доходами практично завжди реагують на економічну вигоду у тій або іншій формі, пропоновану стимулюванням збуту. Діяльність із стимулювання збуту, що орієнтована на торговий персонал, також спонукає цих важливих учасників процесу продажу «проштовхувати» товар на ринок і приділяти йому більше уваги. Стимулювання торгового персоналу винагородою сприяє збільшенню кількості торговельних контактів і сукупних продажів. Посередників у такий спосіб націлюють на підтримку зусиль у сфері збуту, заохочують до розподілу і продажу товару.

Нарешті, стимулювання збуту супроводжується збиранням інформації про споживачів і допомогає підприємству створювати відповідну базу даних. Ця інформація корисна для відстежування поведінки споживачів і відокремлення з них груп для ведення прямої поштової реклами.

Звичайно, як кожен інструмент маркетингових комунікацій, стимулювання продажу має певні недоліки: по-перше перешкоджає формуванню когорти постійних клієнтів і досягненню сталої прихильності покупців, оскільки, подаючи стимули у вигляді вигоди, переключає споживачів з одного товару на інший; по – друге, заважає створенню марочного товару, знижуючи лояльність споживачів до торгової марки, зосереджуючи їхню увагу передусім на ціні товару.

Стимулювання збуту може викликати таку несприятливу поведінку споживачів, як створення товарних запасів під час проведення акцій з подальшим очікуванням чергових заходів. Розробка ефективних стимулів щодо торгового персоналу та посередників потребує певних зусиль і додаткового вивчення ринку, оскільки необхідно запропонувати безумовно ефективно діючи стимули. Існує ще один недолік: якщо заходи стимулювання збуту спрямовані на кінцевого споживача, а здійснюють їх роздрібні торговці, потрібен суворий контроль за реалізацією стимулів. Так можуть траплятися випадки, коли працівники торгівлі порушують правила стимулювання.

Визначають три типи цілей стимулювання збуту:

Стратегічні:

• Збільшити чисельність споживачів;

• Домогтися того, щоб кожний споживач купував якнайбільше товару;

• Пожвавити інтерес споживачів до товару;

• Збільшити оборот показників, намічених у плані маркетингу;

• Виконати план продажу.

Специфічні:

• Прискорити продаж найвигіднішого товару;

• Підвищити оборотність певного товару;

• Позбутися зайвих запасів;

• Домогтися регулярності збуту сезонного товару;

• Протидіяти конкурентам;

• Пожвавити продаж товару, збут якого перебуває на стадії застою.

Разові: Скористатися окремою сприятливою можливістю (річниця фірми, створення нового магазину);

• Підтримати рекламну кампанію.