Навчально-методична карта лекційного заняття № 5

Тема: Рекламування товару

Кількість годин 2

Вид заняття: Лекція

Мета заняття:

- навчальна: Ознайомлення студентів із видами реклами, вивчення основних положень Закону України «Про рекламу»

- виховна: формування знань про рекламу, як інструмент комунікаційної політики

Міжпредметні зв’язки: Логістика, Організація закупівлі і продажу, Електронна комерція

Матеріально-технічне мультимедіа проектор, Закон України

абезпечення заняття: « Про рекламу»

Організація заняття: Вітання, перевірка явки студентів і готовності аудиторії до заняття

Мотивація: формування системи знань, спрямованих на вивчення видів реклами та основних положень Закону України «Про рекламу»

План

1. Реклама як інструмент комунікаційної політики. Цілі реклами.

2. Основні види реклами.

3. Основні положення Закону України «Про рекламу»

Активізація розумових співбесіда щодо реклами як інструменту

здібностей: комунікаційної політики

Самостійна робота: основні засоби розповсюдження реклами;

особливості використання різних носіїв реклами

Домашнє завдання: Вивчити тему, законспектувати питання з самостійної роботи

Література: В.В.Липчук, А.П.Дудяк, С.Я.Бугіль Маркетинг:основи теорії і практики.Навч.посібник.-Львів »Новий світ 000»;»Магнолія плюс».-2003.-228с.;Василик М.А. Основы теории коммуникации.Учеб.-Москва:Гардарика,2007.-615;Лукянець Т.І. Маркетингова політика комунікацій. Навч.посіб.- К.:2008.-380с.; Маркетингові комунікації.Навч.посіб. – К.:Ельга,Ніка-Центр,2003;Норіцина Н.І. Маркетингова політика комунікацій.Курс лекцій.-К.:МАУП,2008.-120.

Викладач: Никифорук Г.В.

1. Реклама як інструмент комунікаційної політики. Цілі реклами.

Реклама – це спеціальна форма комунікації, спрямована на спонукання людей до певної поведінки, що відповідає цілям збуту. Водночас це психологічний вплив на споживача, найпопулярніший і найбільш використовуваний інструмент комунікативного комплексу.

Реклама – це платне, спрямоване, не особове звернення здійснюване через засоби масової інформації та інші види зв’язку, - це агітація на користь будь-якого товару., марки, фірми.

Загальним призначенням реклами є виробництво знань для споживача з метою створення попиту на товар. Різноманітні прийоми спрямовані на те, щоб повідомлення зацікавило споживача й забезпечило, таким чином, краще сприйняття маркетингової інформації.

Конкретні цілі реклами формуються багатьма чинниками – місією та цілями підприємства, станом ринку і попитом, особливістю покупців, конкурентною структурою ринку та ін. Серед значної кількості цілей відокремлюють найпоширеніші:

1. Формування первинного попиту на товар. Кожен товар задовольняє певну потребу, реклама стимулює відчуття цієї потреби і тим самим сприяє виникненню первинного попиту на товар. Коли потреба існує і відчувається потенційними покупцями, реклама спонукає до купівлі. Якщо сприйняття потреби у споживача занадто слабке, або зовсім відсутнє, реклама здатна активно пропагувати як безпосередньо товар, так і відчутні вигоди від його застосування.

2. Збільшення вторинного попиту на товар. Виробники, що пропагують свій товар, намагаються збільшити попит за рахунок зростання споживання, купівлі більшої кількості товарів, зростання частоти купівель, збільшення запасів товару у споживача, оновлення товарів, подовження періоду купівлі і використання товару.

3. Створення кола постійних клієнтів. В основу такої цілі покладено привабливе співвідношення «вигода - ціна», здатне щонайповніше задовольнити потребу клієнта. Найпоширенішими напрямами реалізації цієї мети є створення і підтримка популярності марки товару, сприятливого ставлення з боку споживачів до неї..

4. Збільшення частки ринку за рахунок витіснення конкурентів. Така мета є найагресивнішою серед усіх згаданих і найскладнішою, бо передбачає ефективне позиціонування товару, в тому числі й за допомогою реклами. Успіх досягається вкладенням значних коштів у рекламу, створення її «всюдисущості», ефекту постійного тиску для проникнення у свідомість покупців.

Реклама може виконувати різноманітні функції:

• створення у свідомості споживача певного образу підприємства;

• формування потреби у конкретному товарі;

• формування сприятливого ставлення до підприємства;

• довгострокове відокремлення конкретного товару;

• поширення інформації про товар, послугу, подію;

• обстоювання конкретної ідеї;

• стимулювання наміру купити товар.