5….Пед. І юр. Аспекти проступків підлітків

Проступок — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність за проступки.

Склад проступку визначається у відповідних (базових) Кодексах. Відповідальність за проступки, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Проступок визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Проступок визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Юридичний аспект – проступок регулюється нормами адміністративного, трудового права.

11.Характеристика типів особистості.

Домінуючий тип особистості

Відмінною особливістю даної групи дітей є прагнення до самостійності, незалежності, самоствердження. Вони впевнені в собі є соціально сміливими зі схильністю до ризику.

Більшість дітей цієї групи- хлопчики. Висока активність пов’язана у них, як правило, з низьким рівнем самоконтролю,що породжує труднощі у адаптації, пов’язані з виконанням і дотриманням норм і правил поведінки. Вони непосидючі, часто порушують дисципліну, цим самим намагаючись привернути до себе увагу оточуючих.

Існує ІІ види домінуючого типу:

1)Діти, що відрізняються активністю в спілкуванні, схильні до лідерства в групі. Такі школярі часто є організаторами дитячих ігор, стараються управляти іншими, прагнуть бути в центрі подій класу.

2)Діти, що проявляють інтровертні риси, прагнуть, перш за все, до само актуалізації і прийняття лідерської позиції у важливих для них видах діяльності. Вони всіляко намагаються доказати свою довершеність в уміннях і навичках, високомірні і чекають високої оцінки за свої досягнення від оточуючих. Спілкування важливе для них тільки для отримання підтримки і схвалення. Вони не вміють і не прагнуть бути груповими лідерами, їм необхідна лише підвищена увага однолітків, захоплення з їх боку тими успіхами, яких вони добиваються.

Конфліктна ситуація для дітей з домінуючим типом особи виникає в тому випадку, якщо оточуючі намагаються протидіяти їх прагненням, подавити, підпорядкувати їх.

Вірогідність виникнення конфлікту зростає за наявності недостатньої сформованості інтелектуальної сфери. Низький рівень виконання навчальних завдань не дозволяє їм підтвердити завищену самооцінку і задовольнити схильність до лідерства і самоствердження. У такому разі вони можуть відмовитися від діяльності, знецінюючи її і демонструючи протестні реакції. У спілкуванні вони починають проявляти агресію, підвищену збудливість і дратівливість, постійно сваряться з однокласниками, вступають в бійки і інші конфлікти.

Гармонійний тип особистості

У дітей цього типу порівно сформувались всі особисті властивості і практично відсутні такі психологічні фактори як тривожність, напруженість. Такі діти не відчувають труднощів у школі. Вони володіють достатньо високим рівнем сформованості інтелектуальних функцій, комунікабельні, впевнені в собі, добросовісно відносяться до виконаної роботи, успішно контролюють свою поведінку, вміють свівставляти свої реакції і вчинки з прийнятими нормами і правилами.

Гармонія особистісної структури забезпечує їм найбільш ефективну і швидку адаптацію до змінюючих умов соціального оточення.

Такі школярі можуть бути успішними практично у всіх видах діяльності, їх розвиток багатогранний, що одночасно являється і позитивною і негативною їх якістю. Багатообразні здібності дозволяють дітям опанувати різними знаннями , уміннями і навичками. Вони добре вчаться по всіх шкільних предметах, але вони рідко проявляють яскраві специфічні здібності, виражений талант у відповідній сфері.

При всій стійкості особистої структури , гармонійний тип піддається несприятливим зовнішним впливам. Таких дітей можна спортити неправильним стилем виховання, особливо у ситуації постійного стресу, коли оточуючі проявляють підвищену тривожність, зайвий раз чіпляються до дітей, мають до них завищені вимоги, занижують результати їх діяльності. При цьому у дітей може знизитись впевненість у собі, самооцінка, а підвищується тривожність і напруженість. Як захисні реакції можуть формувати схильність до домінування, роздратованості, інтравертності. Таким чином порушується природній процес розвитку особистості.