
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
Одяг з потерпілого знімають, починаючи з неушкодженого боку (одягати у зворотному порядку);
якщо одяг прилип до рани (найчастіше при опіках), обрізати ножицями тканину навколо рани (відривати її не можна);
при сильній кровотечі для економії часу одяг розрізати, звільняючи при цьому місце поранення;
при зніманні одягу і взутгя травмовану кінцівку треба акуратно підтримувати;
якщо потрібно оголити ділянку тіла при пораненні грудей або живота, ушкодження хребетного стовпа і кісток таза, одяг треба розпороти по швах;
при важких травмах стопи взуття розрізають, щоб акуратно зняти;
у холодний період повністю роздягати потерпілого не має потреби, слід звільнити від одягу тільки травмовану частину тіла;
піднімати потерпілого треба дуже обережно, підтримувати знизу, найкраще це робити двом або трьом людям (особливо при переломі хребетного стовпа);
піднімаючи потерпілого при переломі хребта, треба підтримувати його у максимальній кількості ділянок тіла, між головою і тазом, уникаючи ривків та постійно зберігати горизонтальне положення потерпілого;
на імпровізованих ношах потерпілого треба переносити головою вперед, незалежно від рельєфу місцевості ноші завжди повинні бути у горизонтальному положенні;
треба уникати ривків при рухах, зупинці, опусканні та піднятті ношів або інших предметів, на яких транспортують потерпілого.
ПОЛОЖЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО ПРИ ТРАНСПОРТУВАННІ
Положення потерпілого при транспортуванні до лікувального закладу, якщо не можна викликати швидкої допомоги, залежить від характеру отриманої ним травми та його загального стану:
у положенні на спині транспортують потерпілих, які є при свідомості, з пораненням голови, хребта і кінцівок;
положення на спині із зігнутими колінами рекомендується при відкритих пораненнях черевної порожнини, при переломах кісток таза;
у положенні на спині з припіднятими ногами і опущеною донизу головою транспортують поранених при великих крововтратах і у станішоку;
положення на животі рекомендується для потерпілих без свідомості, при ушкодженні хребта, щелеп, пораненні сечового міхура;
у положенні на боці, так званому стабільному боковому положенні, транспортують постраждалих, що без свідомості;
напівсидяче положення з витягнутими ногами рекомендується при пораненні шиї та значних ушкодженнях верхніх кінцівок;
у напівсидячому положенні із зігнутими колінами, під які підкладають валик, транспортують потерпілих з пораненням сечостатевих органів, при травмах черевної порожнини, а також при пораненні грудної клітки.
18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
Розвиток сучасного сільського господарства пов'язаний з широким використанням добрив, засобів боротьби з бур'янами, шкідниками культурних рослин.
Пестициди або сільськогосподарські отрутохімікати включають засоби боротьби з комахами, збудниками бактеріальних захворювань рослин, гризунами, хімічними препаратами для знищення бур'янів.
Вплив отрутохімікатів на природу і людину - одна з актуальних проблем сучасності. Майже все населення земної кулі контактує з пестицидами. Пестициди можуть потрапити в організм людини через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, а також через непошкоджену шкіру (табл.22).
Організм людини, особливо людей похилого віку та дітей, чутливий до отрутохімікатів. Потрапляючи в організм людини, пестициди можуть викликати гострі отруєння.
Таблиця 22
Вплив отрутохімікатів на організм людини
Речовина |
Клінічні прояви |
Перша допомога |
1 |
2 |
3 |
Гекса- |
При вдиханні: подразнення сли- |
1. Винести хворого із зони |
хлоран, |
зових оболонок верхніх дихаль- |
забруднення. |
гептахлор, |
них шляхів, головний біль, голо- |
2. Обробити шкіру спиртово-луж- |
хлорорга- |
вокружіння, загальна слабкість, |
ним розчином (25 мл наша- |
нічні |
нудота, лихоманка. |
тирного спирту на 5 л води). |
сполуки |
При прийомі внутрішньо: блю- |
3. Слизові оболонки промити |
|
вота, біль за грудиною (внаслідок |
розчином харчової соди. |
|
спазму стравоходу), різкі болі в |
4. Закапати в ніс 2% розчин |
|
епігастральній ділянці та в ділянці |
новокаїну, очі - 30% розчин |
|
правого підребер'я, м'язова слаб- |
альбуциду. |
|
кість, зниження рефлексів, чутли- |
5. При попаданні внутрішньо - |
|
вості, судоми, дрижання рук, |
промивання шлунка. |
|
можливі паралічі, жовтуватість |
6. Антидотна суміш (25 г таніна, |
|
шкіри, збільшення печінки, болі в |
50 г активованого вугілля, |
|
попереку, зменшення сечовиді- |
25 г окису магнію змішують |
|
лення. При попаданні на шкіру: |
з водою до консистенції |
|
набряк, свербіння, висипка, |
пасти) - внутрішньо. |
|
астматичний бронхіт (задуха, |
7. Через 10-15 хв. сольове послаб- |
|
утруднене дихання), можливий |
лююче. Заспокоїти хворого. |
|
психоз. |
Термінова госпіталізація. |
Мідний |
Сильний біль в животі, блювота, |
1. Припинення контакту з |
купорос |
іноді з домішками крові, пронос |
отрутою. |
|
з тепезмами. Блювотні маси і |
2. Промивання шлунка |
|
випорожнення - синьо-зелено- |
розчином магнезії (1-1,5 ст. |
|
го кольору з домішками крові та |
л. на 5 ст. води). |
|
слизу. У тяжких випадках - де- |
3. Введення через зонд 25-30 г |
|
гідратація, колапс і м'язові посі- |
сульфату магнію в 400 мл |
|
пування, а також анемія, гемолі- |
води. Антидот-унітіол, який |
|
тична жовтуха, зменшення сечо- |
ввести внутрішньо. |
|
виділення, сеча з домішками |
4. Багато пити. |
|
крові (ураження нирок). |
Термінова госпіталізація. |
Препарати |
При потраплянні через дихаль- |
1. Припинення контакту з |
миш'яку |
ні шляхи: подразнення слизових |
отрутою. |
(арсенід |
оболонок верхніх дихальних |
2. Промивання шлунка |
кальцію, |
шляхів і очей, головний біль, |
розчином магнезії (1-1,5 ст. |
арсенід |
нудота, головокружіння, солод- |
л. на 5 ст. води). |
натрію) |
куватий смак у роті. Шлунково- |
3. Введення через зонд 25-30 г |
|
кишкова форма: ознаки з'яв- |
сульфату магнію в 400 мл |
|
ляються через ЗО хв. - 2 год. |
води. Антидот-уипіол, який |
|
після початку контакту з |
ввести внутрішньо. |
|
отрутою. Металевий присмак в |
4. Багато пити. |
|
роті, сухість і печіння в |
Термінова госпіталізація. |
1 |
2 |
3 |
|
стравоході, блювота, профузний пронос у вигляді рисового відвару з домішками крові, зниження артеріального тиску, головокружіння, непритомність, колапс. Паралітична форма (тяжкий ступінь отруєння): різка слабкість, судоми, колапс, параліч, зниження больової, тактильної чутливості. |
|
Фосфід |
Стадії: 1. Шлунково-кишкові |
1. Промивання шлунка 5% |
цинку |
розлади: нудота, блювота, |
розчином бікарбонату натрію. |
|
спочатку чорного кольору, а далі |
2. Внутрішньо - активоване |
|
з домішками крові, болі в |
вугілля і сольове послаблююче. |
|
животі та пронос з домішками |
3. Багато пити. |
|
крові. 2. Покращення стану на 1-2 дні. 3. Ураження печійки з її збільшенням та жовтухою, посилення шлунково-кишкових розладів. |
Термінова госпіталізація. |
Фосфорор- |
Легкий ступінь отрусшія: |
1. Припинення контакту з |
ганічні |
слабкість, головокружіння, |
отрутою. |
сполуки |
сонливість, нудота, блювота, |
2. Зняти забруднений одяг. |
(хлорофос. |
слинотеча, підвищена пітливість, |
3. Обмити шкіру водою з |
карбофос, |
звуження зіниць, брадикардія, |
милом. |
тіофос, |
гіпотонія. |
4. Слизові оболонки очей |
дихлофос) |
Середній ступінь: підвищення |
промити струменем води і |
|
температури тіла до 40°С, |
закапати ЗО % розчином |
|
загальна депресія, |
альбуциду. |
|
загальмування, брадикардія, |
5. При внутрішньому прийомі |
|
дрижання м'язів, |
- промити шлунок 2% |
|
шизофренічний психоз із |
розчином гідрокарбонату |
|
галюцинаціями, депресія. |
натрію. |
|
Тяжкий ступінь: слинотеча, |
6. Прийом активованого |
|
значне потовиділення, неспинна |
вугілля. |
|
блювота, розлад функції |
7. Внутрішньо - сольове |
|
сфінктерів, бронхоспазм, значне |
послаблююче, |
|
виділення харкотиння, звуження |
8. Атропін 0,1 % розчин 1-2 мл |
|
зіниць, дрижання всіх м'язів, |
внутрішньом'язево. |
|
судоми, тахікардія, артеріальна гіпертонія. Смерть настає внаслідок паралічу центру дихання. |
Термінова госпіталізація. |