
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Здавлювання м'яких тканин кінцівки
Першу медичну допомогу при здавлюванні м'яких тканин кінцівки надають у такій послідовності:
вивільняють кінцівку від здавлювання;
туго бинтують кінцівку для попередження набряку, а при повному і тривалому здавлюванні (більше 15год.) накладають джгут вище місця здавлювання;
при наявності ран накладають первинну стерильну пов'язку;
проводять іммобілізацію кінцівки незалежно від наявності перелому;
вводять знеболювальну речовину зі шприц-тюбика;
до здавленої кінцівки прикладають холод;
зігрівають потерпілого, укриваючи його одягом;
обережно кладуть на ноші і в першу чергу відправляють до лікувального закладу.
Травматична асфіксія
Першу медичну допомогу при травматичній асфіксії надають у такій послідовності:
вивільняють потерпілого з-під завалів;
відновлюють прохідність верхніх дихальних шляхів (усувають сторонні тіла, слиз, блювотні маси, землю);
при відсутності дихання негайно приступають до штучної вентиляції легень способами „рот до рота", „рот до носа", використовують портативні апарати штучної вентиляції легень (РПА-2, Кокчетав-1);
при відсутності серцевої діяльності (клінічній смерті) проводять
закритий масаж серця;
вводять знеболювальну речовину зі шприц-тюбика;
терміново відправляють потерпілого на ношах до лікувального
закладу. Якщо потерпілий без свідомості, то для попередження
аспірації блювотних мас його голову повертають на бік.
Травматичний токсикоз
Травматичний токсикоз, або синдром тривалого здавлювання, виникає внаслідок тривалого здавлювання тканин (більше 4-6 год.), найчастіше кінцівок, землею, уламками будинків та іншими важкими предметами. Важкість ушкодження залежить від локалізації здавлювання, його тривалості, обсягу, а також сили та віку потерпілого. За клінічним перебігом травматичний токсикоз поділяють на три періоди: ранній, проміжний, пізній.
Ранній (початковий) період виникає через 6 год після здавлювання тканин і триває до 2-3 днів. У потерпілого з'являється сильний біль, що триває від декількох хвилин до 2 год, Потерпілий збуджений, кричить, просить допомоги. Після 2 год біль притуплюється, і хворий стає порівняно спокійним, періодично дає про себе знати, відповідає на питання, намагається вивільнитися. При цьому скаржиться на біль у місці здавлювання, загальну слабість, спрагу, сухість у роті. Після вивільнення виникає остуда (хворого, морозить), загальна слабість, біль і оніміння у здавленому місці, відсутність рухів у суглобах, запаморочення, спрага. Місцеві зміни характеризуються набряком та крововиливом у ділянці травмованих тканин і появою на шкірі пухирів, заповнених жовтуватою або кров'янистою рідиною. У ранньому періоді потерпілі часто помирають протягом двох днів унаслідок тяжких порушень кровообігу та інтоксикації організму продуктами розпаду тканин.
Проміжний період настає через 2-3 дні і триває до 10-12, створюючи найбільшу небезпеку для потерпілого, оскільки в цей час виникає гостра ниркова недостатність. З'являються набряки всього тіла, зменшується або повністю припиняється виділення сечі, тобто виникає олігурія або анурія. Смерть настає від гострої ниркової недостатності.
Пізній період починається на 10-12 день після вивільнення від травми. Стан потерпілого поступово поліпшується, набряки зникають, на місці роздавлених тканин з'являються змертвілі рани, що довго не загоюються, або кінцівка повністю мертвіє.
Перша медична допомога: обережно вивільнити здавлену кінцівку, туго забинтувати її, починаючи від місця здавлювання до периферії, або накласти джгут вище здавленого місця, якщо здавлювання тривало 15 год. і більше; накласти асептичну пов'язку при наявності на кінцівці пухирців або ран; транспортну іммобілізацію провести незалежно від наявності перелому кісток, обережно покласти потерпілого на ноші; кінцівку обкласти холодом (льодом, снігом, пухирами з холодною водою); при змозі потерпілому дають знеболювальні препарати і транспортують у травматологічне відділення.