10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
Закриті ушкодження - цс травматизація тканин і органів, викликана впливом зовнішніх факторів, без порушення цілісності шкірних покривів і видимих слизових оболонок. Закриті ушкодження виникають у м'яких тканинах, кістках, суглобах, органах грудної і черевної порожнини, у головному мозку, органах сечової системи.
Закриті ушкодження м'яких тканин поділяють на удари, розтяги, розриви, вивихи, струси і здавлювання.
Ударом називається закрите ушкодження тканин і органів без порушення їхньої цілісності. При ударах залежно від важкості і розмірів предмета й сили удару, а також від віку, стану потерпілого й опірності тканин виникають різного ступеня ушкодження підшкірної основи, м'язів, кровоносних і лімфатичних судин тощо. Внаслідок удару з'являється травматичний набряк тканин і утворюються крововиливи. У тяжких випадках може виникнути відшарування тканин. Симптоми удару: біль, набряк, синець, місцеве підвищення температури і порушення функції. При ушкодженні великих кровоносних судин можуть утворитися значні крововиливи і гематоми. Внаслідок поступового розладу пігменту крові синці набувають зеленого, а згодом жовтого кольору. При ударах нервових сплетінь можуть виникнути паралічі, парези або травматичний шок.
Перша медична допомога: покласти холод на забите місце тіла (холодна вода, пухир з льодом), забезпечити нерухомість кінцівки, наклавши здавлювальну пов'язку. На наступну добу покласти тепло (компреси, гарячі ванни, солюкс, парафін) з метою швидкого розсмоктування крововиливу й відновлення функції органа.
Розтяги і розриви виникають найчастіше в ділянці зв'язкового апарату внаслідок надмірного згинання чи розгинання при падінні, під час бігу, підняття ваги тощо. При розтягах зберігається анатомічна неперервність тканин; при розривах їхня цілісність порушується. Розтяги зв'язок суглобів супроводжується болем і обмеженням рухомості суглоба. При розривах зв'язок виникають більш важкі порушення, крововиливи. Розриви внутрішньо-суглобових зв'язок супроводжуються значними порушеннями функції суглобів і крововиливом у їхню порожнину (гемартроз).
Перша медична допомога: для зменшення болю ділянку ушкодження збризкують струменем хлоретилу, накладають здавлювальну пов'язку, а поверх неї - холод. При розривах і відривах зв'язок верхню кінцівку фіксують косинкою, а нижню - транспортною шиною.
Розриви сухожилків і м'язів виникають при надмірних рухах у суглобах, що перевищують фізіологічні функції. їхні симптоми: біль, крововилив, набряклість тканин у ділянці розриву і порушення функції.
Перша медична допомога: провести місцеве замороження ушкодженої ділянки розчином хлоретилу, накласти здавлювальну пов'язку, зверху на неї- холод, провести транспортну іммобілізацію і відправити хворого до лікувального закладу.
Вивихом називається повне або часткове роз'єднання суглобових поверхонь двох або більше сполучених кісток, при якому розривається суглобова сумка і зв'язковий апарат. Якщо суглобові поверхні кісток не стикаються, то вивих називається повним, якщо ж стикаються - неповним, або підвивихом.
Травматичні вивихи найчастіше виникають внаслідок механічної травми, яка супроводжується розривом суглобової сумки і виходом суглобової головки кістки з порожнини суглоба в навколишні тканини. Найчастіше бувають вивихи кульшового, плечового та ліктьового суглобів і великого пальця кисті.
Природжені вивихи є результатом недостатнього або неправильного розвитку суглобових поверхонь внутрішньочеревного розвитку плода і бувають у кульшових суглобах.
Патологічні вивихи можуть виникати при туберкульозному або сифілітичному вражені суглобів, при розвитку пухлин або остеомієліту.
Звичні вивихи бувають у хворих з розтягом зв'язок і капсули суглоба. Внаслідок розхитаності капсули суглоба у цих хворих після незначної травми або невиправних рухів легко виникають вивихи.
Основні симптоми вивихів такі: сильний раптовий біль у ділянці суглоба, нерухомість, деформація суглоба і вимушене положення кінцівки. При пальпації визначається суглобова западина, вивихнута головка кістки відчувається в незвичайному положенні поза суглобом. Пасивні рухи в ділянці суглоба обмежені, різко болісні й пружні. Діагноз вивиху підтверджується рентгенівським дослідженням.
Перша медична допомога: ввести знеболювальні речовини і зафіксувати або іммобілізувати ушкоджену кінцівку. При вивиху в плечовому суглобі фіксацію здійснюють за допомогою транспортної шини, косинки або пов'язки Дезо (при цьому рука згинається у ліктьовому суглобі під прямим кутом). При вивиху в ліктьовому суглобі кінцівку іммобілізують у такому положенні, в якому вона перебувала в момент вивиху, використовуючи для цього транспортну шину або підручні засоби. При вивихах суглобів нижньої кінцівки треба провести транспортну іммобілізацію за допомогою транспортних шин або підручних засобів у такому положенні, в якому перебуває уражена кінцівка. До ушкодженої ділянки суглоба прикласти холод. Потерпілих транспортують у травматологічне відділення.
При ударах накладають здавлювальну пов'язку в такій послідовності:
на забите місце кладуть ватно-марлевий валик; бинтують так, щоб тури бинта лягали з натягом над місцем удару з метою здавлювання дрібних судин;
до місця травми протягом першої доби прикладають холод;
при великих травмах дають анальгетики.
При ударах, розтягу та розривах зв'язкового апарату перед накладанням пов'язки можна збризкати це місце розчином хлоретилу.
При вивихах плеча накладають косинкову пов'язку або пов'язку Дезо (рис. 47), до місця вивиху прикладають холод, дають потерпілому анальгетики і відправляють до лікувального закладу.
При вивихах у ліктьовому суглобі накладають транспортну шину (при її відсутності можна підвісити руку на косинку), фіксують кінцівку в такому положенні, в якому вона знаходиться.
При вивихах у суглобах нижньої кінцівки використовують транспортні шини: для кульшового суглоба - шину Дітеріхса або Крамера, при вивихах у колінному і гомілково-стопному суглобах -шини Крамера або підручні засоби. До місця вивиху прикладають холод, дають анальгетики.