5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні

Унаслідок тривалого (90 і більше секунд) перебування людини під водою вода попадає в дихальні шляхи, а при ковтанні - у шлунок, від чого він переповнюється водою. При цьому розтягуються альвеоли, із них частково просочується кров, у якій руйнуються еритроцити (гемоліз). Розвивається нерівномірне скорочення серцевого м'яза (фібриляція).

При утопленій може виникнути біла асфіксія (швидка зупинка дихання під водою, унаслідок чого вода майже не потрапляє у дихальні шляхи) або синя асфіксія (вода потрапляє у дихальні шляхи, шлунок). Оживити утопаючого при синій асфіксії можна через 10-20 хв після його перебування під водою, а при білій - 3-6 хв.

Першу медичну допомогу потопаючому на воді слід надавати у такій послідовності (рис. 10):

• витягнути голову потерпілого з води; якомога швидше очистити ротову порожнину від сторонніх тіл, відновлюючи прохідність верхніх дихальних шляхів;

• провести штучну вентиляцію способом „із рота у ніс", зробивши 10 штучних вдихів.

Першу медичну допомогу потопаючому па березі треба надавати у такій послідовності'(рис. 11, 12):

• перевірити прохідність дихальних шляхів, розстібнути одяг;

• вилити воду із верхніх дихальних шляхів і шлунка (тільки у потерпілих з синьою асфіксією;

• якщо ж наявна біла асфіксія, то втрачати час На виливання води немає потреби, оскільки механізм смерті пов'язаний з рефлекторною зупинкою серця і легень);

• для цього потерпілого кладуть животом на зігнуте коліно того, хто надає допомогу; після натискування на спину вода із дихальних шляхів і шлунка виливається назовні;

• провести одночасно штучну вентиляцію легень і закритий масаж серця (штучне дихання проводять до стійкого самостій­ного відновлення дихання або до появи ознак біологічної смерті);

• після відновлення серцевої діяльності і дихання потерпі­лого обережно транспортують у супроводі медичного праців­ника до лікувального закладу.

Странгуляційна асфіксія (пові­шення) виникає внаслідок прямого здавлювання трахеї, судин і нер­вових стовбурів шиї. При цьому швидко з'являються розлади газо­обміну, найперше головного мозку. Клінічна картина після перене­сеної странгуляційної асфіксії така: непритомність, наявні рухове збу­дження та напруження всіх скелет­них м'язів. Шкіра лиця синя, з'являються дрібні краплинні крововиливи на склерах і кон'юнктиві. Дихання прискорене, аритмічне, артеріальний тиск підвищений, частота пудьсу прискорена.

Перша медична допомога: потрібно якнайшвидше звільнити шию потерпілого від зашморгу, і якщо наявні мінімальні ознаки життя, то негайно приступити до штучної вентиляції легень і закритого масажу серця. їх слід проводити тривалий час і припинити лише після появи трупних плям і трупного задубіння.

6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах

Тепловим ударом називають гостре перегрівання організму, що супроводжується підвищенням температури, задишкою і приско­ренням пульсу. Тепловий удар може виникнути під час тривалої

фізичної праці при високій температурі навколишнього середовища, наприклад, під час роботи в гарячих цехах, біля домен. Розвиткові теплового удару сприяє підвищена вологість і погана вентиляція повітря. Найчастіше теплові удари виникають в ослаблених і недостатньо тренованих осіб.

Клінічна картина при тепловому ударі така: загальна слабкість, головний біль, сильна спрага, стискання в ділянці серця, утруднене дихання. Обличчя у потерпілого гіперемійоване, шкіра гаряча на дотик, часто вкрита липким потом. Пульс частий, артеріальний тиск поступово знижується, дихання прискорюється. Температура підвищується до 39—41 °С. У тяжких випадках може виникнути коматозний стан з втратою свідомості, різким ослабленням серцево-судинної діяльності і дихання.

Профілактика теплового удару полягає в суворому дотримання санітарно-гігієнічного режиму під час роботи в гарячих цехах. Потрібно робити часті перерви і пити холодну газовану воду з додаванням (0,5-1,0%) розчину кухонної солі.

Перша медична допомога:

• потерпілого треба перенести в прохолодне приміщення з вентиляцією;

• розстібнути комір та пояс, покласти на голову холод;

• дати випити холодну воду. У тяжких випадках хворого госпіталізують.

Сонячний удар виникає після інтенсивного опромінювання голови переважно в дітей і старих, а також в ослаблених і не досить пристосованих до сонячного опромінення осіб. При сонячному ударі внаслідок дії сонячного проміння порушується діяльність мозку. У тяжких випадках може виникнути набряк та крововилив у мозок і серозний менінгіт.

Захворювання характеризується раптовою втратою свідомості, прискоренням пульсу, задишкою і зниженням артеріального тиску. Іноді виникають марення і судоми, збудження. Втрата свідомості здебільшого короткочасна, а в тяжких випадках (при крововиливу або набряку мозку) в ослаблених хворих може тривати довго.

Сонячний удар звичайно починається з загальної слабкості, розбитості, головного болю й запаморочення, нудоти, шуму у вухах.

Перша медична допомога: потерпілого слід негайно захистити від сонячного проміння, перенести в затінок або в прохолодне приміщення, покласти холод на голову, дати випити холодної води. У важких випадках хворого госпіталізують.