Сучасні засоби терору

Хімічна зброя - це зброя масового ураження, дія якої грунтується на токсичних властивостях речовин, так званих бойових отруйних речовин (ОР). Застосовуються у вигляді хімічних боєприпасів.

Ще у 1925 р. застосування хімічної зброї було заборонено Женевськими протоколами. А 5 жовтня 1961 року, відповідно до Гаазької конвенції, країни-учасниці уклали угоду про заборону виробництва, застосування, зберігання і розвитку ХЗ. Однак деякі країни застосовували таку зброю у локальних війнах (СІЛА у В'єтнамі, Ізраїль у Лівані).

13 січня 1993 р. на Міжнародній конференції по забороні ХЗ у Парижі (39 країн-учасниць) була відкрита до підписання конвенція про заборону виробництва, розвитку, накопичення, зберігання і використання ХЗ. На сьогодні угода підписана 150 країнами, ратифікована - 70.

Бактеріологічна (біологічна) зброя - це зброя масового ураження (ЗМУ), дія якої грунтується на використанні біологічних засобів (хвороботворних мікроорганізмів: вірусів, бактерій, рикетсій, грибків і токсичних продуктів їх життєдіяльності), здатних викликати масові захворювання людей, тварин і рослин.

БЗ заборонена Женевським протоколом 1925 року, у 1972 р. ООН прийняла Конвенцію про заборону, виробництво і накопичення запасів бактеріологічної і токсичної зброї та про їх знищення, яку підписали понад ПО держав.

До початку 90-х років БЗ і ХЗ залишались „єпархією" наддержав і держав, які відмовляються виконувати відповідні міжнародні угоди, як це чинили Ірак і Північна Корея. Але все змінилося з появою раніше непомітної секти „Аум Сінрікьо". Ядро цієї секти складали молоді талановиті вчені, які створили декілька центрів з виробництва хімічної і бактеріологічної зброї. З мстою перевірки ефективності дії виготовленого ними зарину було проведено хімічну атаку в Мацумото. У наступному з метою розпилювання отруйної речовини передбачалося застосувати безпілотні літаки. Зі свідчень членів секти відомо, що молоді вчені виготовляли не тільки культуру сибірської виразки, але й різні хімічні отруйні речовини (ХОР), зокрема зарин, який і було застосовано у токійському метро. Такі ж терористичні акти планувалося здійснити в Нью-Йорку та Вашингтоні.

На чому ж ґрунтуються можливості такого тероризму:

1. Надзвичайно прихований характер цих речовин (мікроско­пічних субстанцій, у деяких випадках без кольору і (або) без запаху) і соціальні зрушення, які спричинені цим.

2. Відносна легкість, з якою цю зброю можна виготовити або придбати, та дешевизна, особливо в порівнянні з ядерною зброєю.

Оскільки руйнівна сила цих реактивів досягається при використанні невеликої їх кількості, то це дає змогу скоротити витрати і полегшити їх виробництво та придбання. Немає необхідності створювати велику інфраструктуру (персонал, приміщення), що полегшує проблему безпеки, уникаючи виявлення. Крім того, більшість хімічних і біологічних реактивів можуть переправлятися із однієї країни в іншу в невеликому за об'ємом резервуарі, наприклад, у пляшці для якогось напою.

Однією із головних переваг хімічних і біологічних засобів для терористів є їх токсичність, що дає змогу здійснити акцію масового ураження за допомогою відносно невеличкої кількості наявної речовини. Деякі біологічні речовини входять до списку найбільш токсичних із усіх наявних, наближаючись за кількістю можливих жертв до ядерного вибуху. Так, ботулістичний токсин типу «А», декілька десятих частин мікрограма якого є середньою смертельною дозою, був класифікований як найбільш смертельний з відомих речовин. На думку вчених, спори Васіїїш апіЬгасіз ще більш смертоносні. Згідно з дослідженням, усього одного грама цих спор під час рівномірного поділу достатньо для знищення більше третини такої країни, як СІЛА, хоча настільки масштабне розпилення практично важко виконати. Проаналізувати наслідки подібних дій можна з урахуванням кількості жертв, викликаних випадковим поширенням цієї бацили в колишньому Свердловську (нині Єкатеринбург, Росія) у 1979 році, що спричинило, за різними даними, від 400 до 1200 смертельних випадків.

ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ТА ГАММА-ВИПРОМШЮВАЛЬНА ЗБРОЯ

Тероризм як елемент загальносвітової політичної реальності ще відстає у своєму розвитку від середовища, у якому він існує, принаймні щодо ідеології і застосовуваних технологій. Загальний ресурс сучасних війн і заколотів, як і будь-яких значущих політичних змін, в основному поданий інформаційними, психологічними, організаційними, ідеологічними впливами. Звичне пряме насильство, зокрема бомбові килими „Буря в пустелі" або автоматні черги „Витязя", сьогодні тільки упредметнює зміни, підготовлені кропіткою роботою ідеологів і засобів масової інформації. Це стало можливим тому, що сучасна цивілізація ґрунтується на високих технологіях інформаційного обміну, котрі реалізують засоби опрацювання і збереження інформації: комп'ютери і створені на їхній основі спеціалізовані системи - банківські, біржові, архівні, дослідницькі, управлінські, а також засоби комунікації - від супутників безпосереднього телемовлення і зв'язку до сотових радіотелефонів і пейджерів.

Особливу роль відіграють серед них електронні засоби масової інформації (ЗМІ) - глобальні мережі інформаційних агентств, комп'ютеризовані радіотелевізійні центри, видавничі комплекси. Ці „нервові вузли" світового співтовариства можуть стати перспектив­ними мішенями для тероризму нового покоління.

На тлі інформації про значні теракти останніх років привертають увагу випадки, що можуть стати „містками" до тероризму нового покоління. До них віднесемо вибух кустарного фугасу в підземному гаражі Міжнародного бізиес-центру в Нью-Йорку. Він відзначається тим, що основний збиток завданий не конкретними руйнаціями або людськими жертвами, не згорілими боксами і перекриттями гаража, а декількома днями простою всіх офісів хмарочоса. Прямі збитки приватних компаній і уряду США оцінювалися в сотні мільйонів доларів, непрямі, тобто пов'язані з порушенням ритму роботи бізнес-центру та інших суб'єктів ділового життя планети, невраховані.

Вирішальним кроком до якісно нового типу теракту вважалося б, якби організатори операції використовували відомий військовим і представникам спецелужб принцип радіоелектронного придушення (РЕП).

Цей принцип і відповідна апаратура з успіхом застосовували, наприклад, спецпідрозділи Ізраїлю під час забезпечення деяких акцій. Так, для успішного нападу на віллу одного з лідерів палестинського опору Абу-Нідаля засоби зв'язку, якими володіла охорона особняка, були виведені з ладу дистанційним впливом із літака, що пролітав неподалік.

Провісником очікуваних змін у технології тероризму варто вважати і загальне усвідомлення пріоритетної важливості електронних ЗМІ, засобів зв'язку у вирішенні внутрішньодержавних і міжнародних конфліктних ситуацій. З-поміж багатьох прикладів того, як один із суб'єктів політичного протистояння, що не володіє контролем над інформаційними потоками, має позбавити опонента його переваги, нагадаємо здійснені „традиційними" засобами теракти проти ТВ-ретранслятора і трансформаторних енерго-підстанцій у столиці Чечні. Для створення відповідної або отримання у своє розпорядження наявної апаратури РЕП існують такі джерела: промислові СВЧ-установки; дослідницькі СВЧ-установки і прилади; військова техніка.

Промисловість розвинених країн випускає низку потужних джерел СВЧ-випромінювання, що підходять для саморобної апаратури РЕГІ.

Крім радіолокаторів, такі джерела використовуються, наприклад, у сушильних установках. Потужність випромінювання таких приладів лежить у межах десятків КВт - одиниці МВт, довжина хвилі 10-12 см (так звані промислові частоти). Проблема створення імпульсного джерела живлення, що підвищить потужність СВЧ-джерела в десятки разів безупинного режиму роботи, і антенного приладу, який формує потік випромінювання, може бути вирішена радіоінженером середньої кваліфікації із використанням доступних деталей і вузлів. Установка з первинним джерелом живлення у вигляді дизель-генератора, імпульсними конденсаторними батареями і системою охолодження джерела СВЧ- випромінювання може розміщуватися у кузові легкової вантажівки типу ГАЗ-66 або „Газель". За ніч подорожі по будь-якій столиці такий автомобіль виведе з ладу усі банки або телестудії, вузли зв'язку або видавничі комплекси, хоча для заподіювання непоправної шкоди достатньо одиничного впливу, супроводжуваного добре продуманою програмою дезінформації на каналах ЗМІ. Дослідницькі центри деяких університетів, галузеві й академічні інститути також мають у своєму розпорядженні широкий спектр приладів, придатних для створення терористичної апаратури РЕП. Це насамперед потужні (десятки МВт і більше) джерела СВЧ-випромінювання і потужні імпульсні первинні джерела живлення (наприклад, вибухомагнітні генератори). На базі такої техніки можна реалізувати придушення радіоелектронної апаратури більш високого класу, які спроможні працювати по приймальних вузлах гсостаціо-нарних супутників безпосереднього телевізійного віщування, а також по навігаційних і зв'язкових приладах літаків і вертольотів, що перебувають у польоті.

Штатні військові засоби РЕП є на озброєнні кожної країни, яка розробляє власну бойову техніку. Великі держави мають цілий спектр подібних пристроїв - від важких багаторазових, що транспортуються літаком або автомобілем, до легких, мало об'ємних, але надзвичайно потужних генераторів СВЧ-імпульсу з разовим імпульсним джерелом живлення, що доставляються до цілі ракетою. Кращі зразки видають імпульс у сотні МВт, аж до гігавата. Такий пристрій, підірваний у підземному гаражі, перетворив би хмарочос у глухонімий будинок із мертвими комп'ютерами і порожніми базами даних, не завдавши ні найменшої шкоди персоналу офісів. Військові системи оптимізовані для придушення електронної апаратури, що, як правило, створюються на основі більш стійкої елементної бази, захищаються екранізуванням та іншими технічними засобами, тому ефективність застосування бойових РЕП-систем з побутової і промислової електронної техніки, не розрахованої на особливі умови експлуатації, надзвичайно велика. Крім штатних, у ролі імпровізованих засобів РЕП можуть виступати армійські радіолокатори як стаціонарні (під час удару по супутни-кових системах), так і мобільні, ціллю для який можуть бути банк, біржа, телецентр або видавничий комплекс, вузол зв'язку та ін. Комплектуючі зі СВЧ-приладів можуть бути використані для створення саморобних терористичних апаратів РЕП так само, як і промислові або дослідницькі прилади. При цьому частоти, які використовуються військовою технікою, звичайно вище цивільних (довжина хвилі 3 см і менше), що робить їх більш ефективними. Ситуація схожа за всіма критеріями (зокрема за цілісність зброї і боєприпасів) до кризової, дає змогу дійти висновку, що використання РЕП як зброї армійських засобів цілком можливе. Об'єкти, на які може спрямовуватися терористичний удар саморобними або викраденими засобами РЕП, слід поділити на декілька груп, кожна з яких характеризується специфічними вимогами, висунутими до техніки РЕП, організації і планування атаки, рівня фінансування і масштабів наслідків: супутники безпосереднього телемовлення, розвідувальні та супутники зв'язку - апарати дистанційного радіолокаційного зондування Землі; електронні ЗМІ, тобто тслерадіоцентри і видавничі комплекси; бізнес-центри, тобто банки, біржі та інші управлінські системи.

Супутникові комплекси є привабливою мішенню для терактів через низку обставин. Це пояснюється їхньою колосальною значущістю як технічної ланки в організації мереж глобального зв'язку і керування. Сучасний бізнес неможливий без перекачування комерційної інформації такими міжнародними системами зв'язку, як „Інтел-сат" (цивільні геостаціонарні ретранслятори) або сотовий телефонний зв'язок на основі супутникової системи „Іридій" фірми „Моторола" (77 апаратів на полярних орбітах у семи площинах).

Апаратура РЕП, що працює проти електронних ЗМІ, відносно проста і недорога, реалізується на базі промислових або дослід­ницьких джерел СВЧ-випромінення. Як антенний пристрій можна застосувати перероблену приймальну антену супутникового ТБ діаметром 1-1,5 м. Можливі наслідки знищення телецентру або видавничого комплексу залежатимуть від політичної ситуації в момент теракту, загального рівня розвитку інфраструктури електронних ЗМІ.

Найпривабливішою ціллю для тероризму нового покоління варто визнати ділові центри обробки інформації, насамперед комп'ютеризовані банківські установи. Ключовим терміном для фінансової системи розвинених країн є поняття „надійність". Будь-яка юридична або фізична особа, котра володіє рахунком у банку, апріорі впевнена в тому, що інформація про динаміку коштів, якими від його імені управляє банк, абсолютно достовірна і підконтрольна, що оперувати своїми грошима можна легко і впевнено. Водночас кількість реальних грошей, якими у будь-який момент акумулює банк, у десятки разів менше, ніж загальна сума внесків у нього. Розвиток ринку „електронних грошей" - пластикових кредитних карток - ще більше звузив простір використання традиційних банкнот.

Терористичний удар СВЧ-випромінення по звичайному банку спроможний викликати системну кризу усієї фінансової системи розвинених країн, оскільки він позбавляє суспільство довіри до сучасних технологій грошового ринку. Безпосередніми наслідками такої атаки стане руйнування дрібних і середніх фірм, які залежать від швидкості обігу засобів. Найважливішим результатом стане відмова від використання кредитними картками, які легко знищить СВЧ- випромінення, ажіотажний попит на готівку, різка зміна цін на дорогоцінні метали.

Продумана кампанія дезінформації, що супроводжує такий теракт, спроможна створювати системну кризу всього цивілізованого світу, підірвати базові ідеологічні ціннісні установки, які визначають напрям розвитку особистості і суспільства.

Гостру загрозу світовим інформаційний системам створює об'єднання технологічного і наукового (у частині СВЧ-техніки) потенціалу розвинених країн, і організаційного, і фінансового потенціалу традиційних джерел тероризму. Ситуація ускладнюється тим, що нормативна база, на основі якої здійснюється контроль за експортом високих технологій із зазначених країн, не повною мірою відповідає серйозності загрози. Не можна підвищити захищеність електронних компонентів сучасної побутової і промислової техніки до СВЧ-впливу. Для цього необхідний цілісний підхід до забезпечення безпеки, а побудова інформаційних систем, оптимізованих стосовно стійкості до зовнішнього випромінювання, суперечить основному критерію їхньої оптимальності користувача. Доступність оперативної інформації, зручність під час її опрацювання і передавання, легкість звернення до її зберігання у базах даних - ці завдання десятилітгями вважалися пріоритетними для розроблювачів і виробників електронної техніки. Сучасні офіси є надзвичайно вдалим середовищем для застосування РЕП-апаратури. Багатократні віддзеркалення зменшувальної СВЧ-хвилі на металевих елементах конструкції будинків відтворюють ефект гранати, висадженої в замкнутій бетонній коробці, значно збільшують уражаючий ефект терористичного впливу. Методики підвищення стійкості, розроблені військовими, тобто повне або часткове (ключових елементів) екранізування, використання поліпшеної елементної бази, введення оптоелектронних систем, потребують під час впровадження у виробництво побутової і промислової техніки колосальних інвестицій, яких у напруженій економіці сучасних розвинених країн взяти неможливо. До того ж, і повне екранізування знижує потужність сигналу тільки в тисячу разів. Досліди, проведені американськими військовими, встановили, що застосування СВЧ-випромінювача, який доставляється до цілі крилатою ракетою Сгаіхе по автомобілю з відстані 300 метрів, призводить до виходу з ладу не тільки електроніки, але й електроустаткування машини. Виявити апаратуру терористів РЕП також важко, як і вибуховий пристрій, а її бойове застосування унеможливлює організацію оперативного переслідування й аналізу на місці теракту, тому що всі засоби зв'язку, охорони і відео контролю виходять із ладу разом з основною мішенню -комп'ютерами і базами даних. Війна між мережами електронно-обчислювальних машин може призупинити розвиток економіки держави настільки ж ефективно, як і електромагнітний імпульс під час ядерного вибуху. Невелика кількість комп'ютерів, навіть у США, що задіяні в системі Міністерства оборони країни, використовують програмне забезпечення власного захисту так звану „оранжеву книгу". Так, під час перевірки систем забезпечення кібернетичної безпеки Міністерства оборони (Пентагону) США були „атаковані" З тис. комп'ютерів і лише 5% персоналу, який їх обслуговує, виявили „факт вторгнення".

Високотехнологічний тероризм нової епохи спроможний призвести до системної кризи всього світового співтовариства, принаймні країн із розвиненою інфраструктурою інформаційного обміну. Розумної відповіді на цей поки що не виявлений виклик немає, і можливо, що процес глобалізації керування розвитком цивілізації може на десяток років призупинитися.