Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)

Санітарно-хімічний захист (СХЗ) - це комплекс профілактичних і лікувальних заходів, який здійснюється медичною службою в умовах хімічного зараження. СХЗ є собою частиною заходів від загальної системи протихімічного захисту (СПХЗ).

Всі засоби протихімічного захисту (залежно від призначення) поділяються на:

• загальновійськові;

• спеціальні.

Залежно від використання поділяються на:

• індивідуальні;

• колективні.

Залежно від принципу захисної дії:

• ізолюючої дії;

• фільтруючої дії.

Всі засоби індивідуального захисту поділяються на:

• засоби захисту органів дихання;

• засоби захисту шкіри;

• медичні засоби індивідуального захисту.

Водночас медичні засоби індивідуального захисту (МЗІЗ) включають в себе:

• радіозахисні засоби (радіопротектори, комплексони, адсорбенти);

• антидоти ФОР, синильної кислоти;

• протибактеріальні засоби неспецифічної профілактики (антибіотики,

інтерферони) та специфічної профілактики (сироватки, вакуумн бактеріофаги);

- засоби часткової санітарної обробки ІПП-8.

Всі вони призначені для профілактики і надання медичної допомоги населенню, яке постраждало від засобів масового ураження.

Антидоти - речовини, які попереджують або послаблюють дію ОР.

Універсальних антидотів не буває, антидотами ФОР є афін, тарен, атропін. Антидотами ціанідів - амілнітрит, пропілнітрит. Антидотом миш'якоподібних сполук - унітіол.

Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 використовується для часткової санітарної обробки відкритих ділянок шкіри, одежі при появі на них крапельно-рідинних та туманоподібних ОР, та бактеріальних речовин (БР). Пакет вміщує флакон з полідегазуючою рідиною, який знешкоджує ОР і 4 ватно-марлеві серветки. Ефективність дегазації перебуває в прямій залежності від строку початку санітарної обробки. Найбільша ефективність досягається у випадках, коли обробка почалася не пізніше, ніж через 5 хвилин після потрапляння ОР на незахищену шкіру.

Значна кількість НС припадає на випадки отруєння людей (до НС зараховані побутові випадки отруєнь, наслідком яких була загибель 3 та більше людей, або кількість постраждалих 5 та більше людей). В 1998 році в Україні зафіксовано 91 випадок, внаслідок якого загинуло 104 людини та 1164 постраждало. В останні роки постійно зростає кількість НС, що пов'язані з випадками отруєнь токсичними речовинами - 48 у 1998 р. (у 1997 році - 24). Внаслідок цих подій загинуло 89 людей (у 1997 році - 56), та постраждало 180 людей (64 у 1997 році).

Екологічні катастрофи

Особливе місце в сучасному світі займають екологічні лиха. Деякі вчені вважають їх проміжною ланкою між технологічною і природною катастрофою. З нашої точки зору, якби не було втручання людини в оточуюче довкілля - не існувало б проблеми. Діяльність людини, особливо в останнє десятиріччя, дедалі більше носить природо-руйнівний характер. Тільки за один рік людство переміщує при оранні, будівельних та вибухових роботах більше 4 тисяч км³ ґрунту; добуває 100 мільярдів тонн руд, пальних та будівельних матеріалів; спалює 10 мільярдів тонн палива; використовує на полях 300 мільйонів тонн мінеральних добрив та близько 4 мільйонів тонн отрутохімікатів. Тому не дивно, що в останні роки, особливо в районах розташування рудників, збагачувальних фабрик, металургійних заводів, дедалі частіше реєструються випадки захворювання людей на силікози, бериліози, ртутні, свинцеві, ванадієві та інші токсикози.

Надзвичайні ситуації екологічного характеру пов'язані із змінами стану суші, складу і властивостей атмосфери, гідросфери та біосфери.

Причинами НС, які пов'язані зі змінами стану ґрунту, є:

• катастрофічні просідання, зсуви, обвали земної поверхні внаслідок виробничої діяльності людини;

• наявність важких металів, у тому числі радіоактивних, у більших граничнодопустимих концентраціях (ГДК);

• переповнення або відсутність звалищ промислових та побутових відходів.

Стан і властивості атмосфери змінюються внаслідок зміни погоди і клімату. Відомо, що впродовж періоду з кінця минулого століття середня річна температура повітря на території України зросла. Середня січнева температура за цей період підвищилася приблизно на 2°С. З іншого боку, влітку температура повітря знизилася і в останні роки клімат набуває „західноєвропейських рис" - порівняно тепла зима та невиразне літо (В.Вишневський, М.Ворончук - 1999 р.).

Перевищення ГДК шкідливих сумішей в атмосфері зумов­люється:

• „кисневим голодом" у містах;

• підвищенням виробничого та міського шуму;

• утворенням кислотних опадів;

• руйнуванням озонового шару тощо.

НС, иф пов'язані зі зміною стану гідросфери, загалом, викликаються недостатньою кількістю питної води внаслідок забруднення або її виснаження.

На господарсько-питні потреби в Україні централізовано використовується 5 млрд. м³ води, тоді як загальний обсяг поверхневих водних ресурсів становить 50 млрд. м\ що створює певну напругу, вимагає більшого використання підземних питних вод. Але запаси артезіанських вод розміщені нерівномірно, до того ж, 40% з них антропогенно забруднені аміачними солями, нітратами, пестицидами, нафтопродуктами, важкими металами, що безумовно відображається на здоров'ї людей. Проте нерозумна експлуатація підземних вод призводить до низки екологічних проблем у довкіллі. Так, експлуатація Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну викликала порушення його природного режиму і техногенне забруднення - на глибині 20-130 метрів в районах міст Полтава, Суми і Харків утворилися вирви, які злилися в єдине величезне депресивне спускання земної поверхні (В.Багнюк -1999р.).

Зміни в біосфері, що можуть викликати НС, пов'язані зі зникненням окремих видів тварин і рослин або масовою їх загибеллю.

Що стосується третьої групи в класифікації надзвичайних ситуацій (соціальні катаклізми), то до них, насамперед, слід зарахувати епідемії, епізоотії, епіфітотії.

Епідемія - поширення інфекційних захворювань серед населення значно вище середньостатистичного рівня. Протягом 2004 року в Україні зареєстровано 14 НС, пов'язаних з інфекційною захворюваністю населення, внаслідок яких загинуло 2 особи та постраждало 548 осіб, у тому числі 370 дітей.

Щороку зростає не тільки кількість випадків інфекційних захворювань, але і кількість НС, що з ними пов'язані. Серед широкого спектру захворювань, через які виникла найбільша кількість НС, визначаються ботулізм, сибірка, туляремія. У січні 2004 року в АР Крим мали місце З НС, пов'язані з поодинокими випадками особливо небезпечних інфекційних захворювань, внаслідок яких загинуло 2 особи та постраждала 1 дитина. У липні цього ж року в Чернівецькій області було зареєстровано 3 випадки сибірки, а в серпні у Донецькій області - легенева форма туляремії.

Епізоотія - виникнення та поширення інфекційних захворювань серед тварин. Надзвичайних ситуацій, що пов'язані з цим явищем в Україні, за 1998 рік зареєстровано 17. Більшість з них припадає на поодинокі випадки захворювання на сказ і сибірську виразку.

Епіфітотія - ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками на значній території.