
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Прилади радіаційної розвідки місцевості
До приладів, що призначені для радіаційної розвідки місцевості, належать: індикатори радіоактивності ДП-63-Д, рентгенометри ДП-2 і ДП-ЗБ, радіометри-рентгенометри ДП-5А і ДП-5Б, а також побутові - „Сосна", „Белла", РКСБ-І04 та ін.
Індикатор радіоактивності ДП-63-А призначений для вимірювання невеликих рівнів радіації і визначення бета-гамма-зараження місцевості. Діапазон вимірювання від 0,1 до 50 Р/год.
Рентгенометр ДП-2 призначений для вимірювання рівнів радіації гамма-випромінювання на місцевості. Діапазон вимірювання поділений на три піддіапазони: зона 1 - від 0 до 2 Р/год; 2 - від 0 до 20 Р/год; 3-й - від 0 до 200 Р/год.
Рентгенометр ДП-ЗБ теж призначений для вимірювання рівнів радіації на місцевості, але розрахований на механізовані транспортні засоби, що мають бортову мережу постійного струму під напругою 12 або 26 вольт. Діапазон вимірювання від 0,1 до 500 Р/год.
Радіометр-рентгенометр ДП-5 А призначений для вимірювання рівнів гамма-радіації і радіоактивної зараженості різних предметів по гамма-випромінюванню. Діапазон вимірювання від 0,05 млР/год до 200 Р/год. Прилад має звукову індикацію (крім першого діапазону).
Прилади контролю ступеня зараження. До приладів контролю радіоактивного зараження належать прилади ДП-5 А, СРП-68, РУП-1, Белград-1 та ін., що вимірюють ступінь зараження радіоактивними речовинами різних предметів, техніки, транспорту, продуктів харчування, води, а також одягу, взуття та шкіри. Вимірювання проводиться для того, щоб визначитися, якими предметами чи продуктами можна користуватися, не піддаючи себе загрозі зараження. Наприклад, граничнодопустимі величини при забрудненості поверхні тіла - 20 млР/год, поверхні техніки - 200 млР/год.
Прилади контролю опромінення. До приладів належать комплекти індивідуальних дозиметрів ДП-22-В та ДП-24, а також індивідуальні дозиметри ІД-1, ІД-11, Д-2Р, ІД-02 та інші. Вони призначені для вимірювання доз радіоактивного випромінювання людей, що знаходяться на радіоактивно-забрудненій території.
Комплект ДП-22-В складається із зарядного приладу та 50-ти індивідуальних дозиметрів ДКП-50-А. Зарядний прилад призначений для зарядки дозиметрів і розрахований не менше, як на 30 годин роботи. Сам дозиметр забезпечує вимірювання індивідуальних доз гамма-випромінювання в діапазоні від 2 до 50 Р.
1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
Забезпечення радіаційної безпеки на електростанціях досягається реалізацією принципу глибоко ешелонованого захисту, а також виконанням комплексу спеціальних заходів, які включають:
- постійний нагляд за радіаційною обстановкою, як на станції, так і в межах зони спостереження (здійснюється за допомогою спеціальних систем радіаційного контролю - СРК, автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки АСКРО, а також безпосередньо персоналом відділу радіаційної безпеки і охорони навколишнього середовища);
створення локальної системи оповіщення персоналу і населення в 30-кілометровій зоні;
перелік населених пунктів та чисельності населення, яке підлягає захисту на місці або евакуації;
створення запасів медикаментів, перш за все препаратів стабільного йоду, засобів індивідуального захисту та інших засобів, що необхідні для захисту населення та його життєзабезпечення;
розробку оптимальних режимів поведінки населення і підготовку його до дій у разі аварії;
створення на АЕС спеціальних формувань і т.д.
Основним критерієм для прийняття рішення про міри захисту є індивідуальна доза опромінення. Вона залежить від багатьох причин. Одна з основних - це відстань, на якій знаходилася людина від пошкодженого реактора.
I. Біля реактора:
а) захист часом;
б) використання сховищ.
II.Перша -друга зони:
а) обмеження перебування людей на відкритій місцевості. У приміщеннях залишаються тільки за необхідності і на короткий час;
б) при виході на відкриту місцевість органи дихання захищають за допомогою респіраторів, пов'язок, підручних засобів, а також використовують плащі-накидки і табельні засоби захисту шкіри. Після повернення в приміщення необхідно переодягтися, скласти одяг у пластиковий пакет або загорнути в плівку, зачинити вікна, двері, вимкнути вентиляцію;
в) провести герметизацію приміщення та захистити продукти харчування, поклавши їх в поліетиленові пакети, забезпечити запас води в закритих ємкостях. Під час приготування їжі всі продукти, що витримують дію води, - промивають;
г) дотримання правил особистої гігієни (частіше митися, бажано голити голову наголо);
д) забороняється споживання молока місцевого виробництва та листових овочів;
е) проведення йодної профілактики. Для забезпечення високої ефективності йодної профілактики необхідно приймати препарат стабільного йоду в найкоротші терміни. Встановлено, що прийом йодистого калію через годину після потрапляння в організм радіоактивного йоду зменшує дозу опромінення щитовидної залози на 90%, через 2 години - на 85 %, через З години - на 60 %, через 6 годин - на 50 %. Для цього використовують препарати, що знаходяться в індивідуальній аптечці (А1-2) або в АІМЗ.
Індивідуальна аптечка (АІ-2) призначена як для профілактики ушкоджень, так і для надання першої медичної допомоги при дії на організм людини РР, СДОР, БЗ. Використовується у випадку виникнення надзвичайної ситуації воєнного часу. Це футляр, виготовлений з пластика жовтого кольору, який має 7 гнізд.
Гніздо №1. Містить в собі знеболювальний засіб, який використовується при травматичних і термічних ушкодженнях (шприц-тюбик 1 мл 2% розчину промедолу, в/м).
Гніздо №2. Антидот (тарен) при ураженні фосфорорганічними отруйними речовинами. Одна таблетка на прийом (для дорослих). Повторний прийом — через 3-5 годин у такій самій дозі.
Гніздо №3. Протибактеріальний засіб (15 таблеток сульфадиметоксину). Використовується при диспепсичних явищах шлунково-кишкового тракту внаслідок опромінення. Спочатку приймають 7 таблеток, у нветупні дві доби - по 2 таблетки вранці і ввечері.
Гніздо №4. Два пенали, кожний з яких містить в собі по 6 таблеток цистаміну. Цей засіб використовують для підвищення радіорезистентності організму до іонізуючого опромінення, його приймають за 30 хв. до опромінення по 6 таблеток одноразово. При продовженому опроміненні через 4-5 годин повторити прийом у тій самій дозі.
Гніздо №5. Два пенали з протибактеріальним засобом (тетрациклін) по 5 таблеток в кожному. їх використовують для термінової неспецифічної профілактики ранової та опікової інфекції, а також при бактеріальному зараженні. За один раз приймають 5 таблеток, через 6-8 годин ще п'ять.
Гніздо №6. Тут знаходиться йодид калію, який використовується як профілактичний засіб при променевих ушкодженнях щитовидної залози в умовах радіаційного забруднення місцевості. Схема прийому наступна:
доросле населення - 1 таблетка один раз на добу впродовж 10 днів;
дітивідЗ-хдо 14 років-1/2 таблетки один раз на добу впродовж 10 днів;
- діти до 3-х років - 1/4 таблетки один раз на добу впродовж 2 днів.
Гніздо №7. Протиблювотний засіб (стапіразин), що використовується для зняття первинної реакції на опромінення. Він також може використовуватися і при черепно-мозкових травмах. Одноразові дози для дітей до 8 років - 1/4 таблетки, від 8 до 14 років - 1/2 частини дози дорослої людини.
До опромінення використовують радіозахисний засіб - цистамін (гніздо № 4, два пенали рожевого кольору). Приймати при загрозі опромінення 6 таблеток одноразово за 30 хвилин до вибуху або входження в зону забруднення. При повторній небезпеці через 5-6 годин приймати ще 6 таблеток.
Після опромінення:
1. Радіозахисний засіб № 2 - йодид калію (гніздо № 6, пенал білого кольору). Приймати по 1 таблетці 1 раз на день впродовж 10 днів, запиваючи молоком. Дітям від 3-х до 14-ти років - 1/2 таблетки на добу, до 3-х років - 1/4 таблетки. Захисний ефект від прийому препарату триває 24 години. В разі його відсутності можна використовувати 5% спиртовий розчин йоду. 3-5 крапель на півсклянки молока 3 рази на день.
2.Протибактеріальний засіб № 2 -15 таблеток сульфадиметоксину (гніздо № 3, великий пенал без кольору). Приймати після опромінення при виникненні шлунково-кишкових розладів по 7 таблеток одноразово в першу добу і по 2 таблетки вранці і ввечері в наступні 2 доби.
3.Протиблювотний засіб - стапіразин (гніздо №7, пенал блакитного кольору). По 1 таблетці одразу після опромінення. Для дітей до 8 років -1/4, від 8 до 14 років - 1/2 частини дози дорослої людини.
Аптечка індивідуального медичного захисту (А1МЗ) призначена для оснащення формувань Цивільної оборони України, формувань та органів виконавчої влади, що беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та використовується населенням при надзвичайних ситуаціях для надання першої медичної допомоги і профілактики.
У перелік засобів, що входять до аптечки індивідуального медичного захисту, входять:
Засоби для профілактики дії на організм радіоактивних речовин:
1. Калій йодид - таблетки з вмістом 0,5 г калію йодиду. Показання - застосовується для профілактики ураження
радіонуклідами йоду щитовидної залози при випаданні радіоактивних опадів чи вживанні свіжого молока із зони забруднення радіоактивними речовинами.
Спосіб застосування - по 1 таблетці протягом 10 днів.
2. БіоСтар - 1 таблетка 0,5 г містить набір з 14 мікроелементів та біологічно активних речовин.
Показання - застосовується при перебуванні в зоні радіаційного забруднення або передбаченого радіаційного впливу для виведення з організму радіонуклідів та сполук важких металів, знешкодження токсичних продуктів, стимуляції обмінних процесів та підвищення імунного стану організму.
Спосіб застосування - внутрішнє, під час або після вживання їжі. З профілактичною мстою 1-2 табл., з лікувальною - 3-4 табл. на добу впродовж перебування в зоні радіаційного забруднення.
3. Буторфапол тартрат 0,2% (або аналоги) (у шприц-тюбику) - розчин для ін'єкції, у 1 мл якого міститься 2 мг буторфанолу тартрату. Належить до синтетичних анальгетиків. Дія препарату настає швидко і триває до 4 годин. У терапевтичних дозах ризик пригнічення дихального центру мінімальний. Слід використовувати обережно при важких черепно-мозкових травмах.
Показання - застосовується при гострому і хронічному больовому синдромі середньої і сильної інтенсивності. Спосіб застосування - вводиться внутрішньом'язево.
Протибактеріальні засоби
4. Доксщиклін гідрохлорид - антибіотик широкого спектру дії. Одна капсула містить 0,1 г доксицикліну гідрохлориду. Має активність по відношенню до більшості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, в тому числі стійких до інших антибіотиків. Дія на рикетсії, мікоплазми, найпростіших. Препарат швидко всмоктується і повільно виводиться з організму. Залежно від дози, терапевтична концентрація у крові зберігається протягом 2-4 годин.
Показання - при інфекційних захворюваннях, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами, в тому числі збудниками висипного тифу, чуми, холери, бруцельозу, дизентерії, сибірки, туляремії та інших.
Спосіб застосування - приймається в перший день 2 капсули (0,2 г), в подальші дні по 1 капсулі (0,1 г) на добу після їжі.
5. Пластир бактерицидний - використовується як анти септичний засіб.
Показання - при невеликих ранах, саднах. Спосіб застосування - після зняття захисної плівки накладається і фіксується на рані.
Ентеросорбенти
6. Вугілля активоване - ентеросорбент, що здатний адсорбувати на своїй поверхні токсини, алкалоїди, інші хімічні речовини. Не токсичний, добре виводиться з організму кишківником. Кожна таблетка містить 0,25 г активованого вугілля.
Показання - для зв'язування і виведення з організму багатьох токсикантів (отрут).
Спосіб застосування - у вигляді водних суспензій. При отруєнні вживається у дозі 2 табл. (1 г) на 10,0 кг ваги тіла.
Седативні засоби
7. Валідол - 1 таблетка містить 0,06 ментолу у метиловому ефірі ізовалеріанової кислоти. Має седативну і судинорозширювальну дію.
Показання — при нервових збудженнях, істерії, стенокардії, неврозах.
Спосіб застосування — 1 таблетка кладеться під язик до повного розчинення. Протягом доби можна приймати до 6 таблеток.
Знезаражувальні засоби
8. Засіб для знезараження питної води (акватабс або аналоги) — швидкорозчинні таблетки, до складу яких входять речовини, що звільняють активний хлор.
Показання - для знезараження і ндивідуальних запасів питної води.
Спосіб застосування - у 1 літрі води розчиняють 1 таблетку акватабсу 3,5 мг. Таблиця 19
Інструкція щодо використання засобів аптечки індивідуального медичного захисту (АІМЗ)
Найменування |
Од. виміру |
Кількість |
Правила користування |
1 |
2 |
3 |
4 |
Акватабс 3,5 мг |
Табл. |
3 |
Для знезараження питної води 1 таблетку розчинити у 1 л води. Вживання через 3( хвилин. |
БіоСтар |
Табл. |
20 |
При перебуванні в зоні радіаційного забруд нення або передбаченого впливу радіації на орга нізм. Приймати під час або після вживашя їжі. 3 профілактичною мстою 1-2 табл. на добу протягом часу перебування в зоні радіаційноп впливу. |
Валідол |
Табл. |
6 |
При нервовому збудженні або болю у серці Покласти 1 табл. під язик до повного розчинення. При необхідності повторити прийом. |
Вугілля активоване |
Табл. |
20 |
При отруєннях хімічними речовинами Приймати по 2 табл. на 10 кг ваги тіла післ: подрібнення і розчинення у воді. |
Доксицикліну гідрохлорид |
Капе. |
8 |
Протибактеріальний препарат. Приймається при загрозі або прояві інфекційного захворювання-2 капсули в перший день і по 1 капсулі на добу і подальші дні після їжі. |
Калій йодид |
Табл. |
10 |
При випаді радіоактивних опадів та вживанн свіжого молока у зоні забруднення радоактив-ними речовинами. Приймати по 1 таблетц щоденно протягом 10 днів. |
Пластир бактерицидний |
Упак. |
1 |
Зняти захисну плівку, накласти на невслик; рану, садно. |
Бугорфапол тартрат 0,2% 1,0 або грамадол 2,0 |
Шприц-побик |
1 |
Засіб для знеболювання. Вводиться у м'язи передпліччя, стегна, плеча або сідниці. |
Бинт стерильний (5 м х 10 см) |
Упак. |
' |
Для перев'язок. |
9. Бинт стерильний 5 м х 10 см - для перев'язок.
Інструкція щодо використання АІМЗ представлена в таблиці 19.
І нарешті, основним способом захисту в цих зонах, згідно із статтею №8 Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань», є евакуація населення.
Що стосується III і IV зон, то тут основним попереджувальним фактором від впливу забруднених територій на організм людини є раціональне, вітамінізоване, екологічно чисте харчування.