Санітарна охорона ґрунту

Санітарна охорона ґрунту належить до числа найважливіших гігієнічних завдань санітарно-епідеміологічної служби. До числа основних заходів щодо санітарної охорони ґрунту можна зарахувати наступні.

1. Законодавчі, організаційні та адміністративні заходи.

2. Технологічні заходи, спрямовані на створення безвідходних і маловідходних технологічних схем виробництва, що зменшують і знижують до мінімуму утворення відходів.

3. Санітарно-технічні заходи щодо збору, знешкодження й утилізації відходів, які забруднюють ґрунт (санітарне очищення населених місць).

4. Планувальні заходи, спрямовані на дотримання вимог до захисних зон між очисними спорудами і житловими будинками, місцями водозабору, вибору схем руху автотранспорту, вибору земельних ділянок під очисні споруди.

5. Розробка гігієнічних нормативів для оцінки санітарного стану ґрунту при потраплянні в неї органічних, біологічних (патогенні й умовно-патогенні віруси, бактерії, найпростіші, яйця гельмінтів) і хімічних (пестициди, важкі метали, бензопірен та ін.) забруднювачів.

5. Природні небезпеки

За даними Всесвітньої метеорологічної організації, щорічні збитки від стихійних лих становлять 30 млрд. доларів, кількість жертв сягає 250 тис. осіб, а за даними Організації Об'єднаних Націй, за останні 20 років внаслідок стихійних лих загинуло близько 3 млн. людей, загальна кількість постраждалих наближається до 800 млн.

Підраховано, що у всьому у світі 40% припадає на повені, 20% -на тропічні циклони, 15% - на землетруси, 15% - на посухи.

Територія України підвладна всім видам стихійного лиха -метеорологічним, топологічним, тектонічним. Південно-західні, південні регіони України (Карпати, Одесько-Причорноморський регіон, Крим) під загрозою землетрусів. Північні і північно-східні (Полісся, Карпати) - під загрозою річкових повеней і лісових пожеж.

Дністровський, Південно-Бузький, Дніпровський річкові басейни -під загрозою затоплення внаслідок руйнування гребель та гідровузлів. Північні, східні, центральні регіони мають високу вірогідність виникнення несприятливої епідеміологічної ситуації.

Стихійне лихо - це раптова, великомасштабна і несприятлива дія природного явища на людину.

До метеорологічних стихійних лих належать явища, що виникають в атмосфері: бурі, урагани, смерчі, тайфуни, незвичайні морози або спека, посухи і т.п.

Основною причиною виникнення бурь, ураганів, смерчів є циклонічна діяльність атмосфери. Циклони Атлантичного океану називають ураганами, а тропічні циклони західної частини Тихого океану -тайфунами. Характеристикою цих явищ є швидкість вітру. Залежно від його потужності можливі значні матеріальні збитки та загибель людей. Так, у 1970 р. внаслідок тайфуну, який пройшов над Пакистаном, загинуло близько 207 тис. людей. В таблиці 12 представлена шкала Бофорта, яка дає змогу уявити руйнівну силу вітру від його швидкості.

Кількість небезпечних метеорологічних явищ в Україні постійно зростає. Тільки у першому півріччі 2005 року внаслідок несприятливих погодних умов виникло 13 надзвичайних ситуацій (11™ метеорологічного характеру, 2 - гідрологічного), що майже у 2 рази більше, ніж за перше півріччя 2004 року. Найбільш резонансною надзвичайною ситуацією державного рівня була ситуація, що виникла у Закарпатській області 18-19 травня 2004 р., коли дощі, грози, пориви вітру до 22 м/с призвели до знеструмлення 168 населених пунктів, підтоплення близько 600 приватних садиб, 300 тис. 200 га сільськогосподарських угідь.

Топологічна група стихійних лих достатньо поширена в Україні, її західний регіон має розвинуту систему швидких гірських річок -Прут, Тиса, Дністер, де в останні роки часто виникають різні гідрологічні небезпечні явища. Найбільш небезпечними стихійними лихами у групі топологічних є повені та затоплення. Різниця між ними полягає в тому, що повінь - це явище, яке виникає внаслідок підйому води в річках, озерах та штучних водоймах, а затоплення виникає внаслідок раптового руйнування гребель, різноманітних гідротехнічних споруд.

Таблиця 12

Шкала Бофорта

Бали	Швидкість вітру, м/с	Характеристика вітру	Дія вітру
0	0-0,5	штиль	Повна відсутність вітру
1	0,6-1,7	тихий	Дим з димарів відхиляється
2	1,8-3,3	легкий	Рух повітря відчувається обличчям, коливається листя на деревах
3	3,4-5,2	слабкий	Коливаються дрібні гілочки, легкі прапори
4	5,3-7,4	помірний	Коливаються тонкі стеблини. Вітер піднімає куряву на дорогах.
5	7,5-9,8	свіжий	Коливаються великі гілки дерев. На воді з'являються хвилі.
6	9,9-12,4	сильний	Гудуть телефонні проводи, коливаються великі гілки дерев.
7	12,5-15,2	міцний	Хитаються стовбури невеличких дерев.
8	15,3-18,2	дуже міцний	Ламаються гілки дерев. Важко іти проти вітру.
9	18,3-21,5	буря (шторм)	Невеликі руйнування, зривається черепиця.
10	21,6-25,1	сильний шторм	Значні руйнування. Дерева вириваються з корінням.
11	25,2-29,0	жорстокий шторм	Великі руйнування.
12	Більше 29,0	ураган (тайфун)	Призводить до спустошливих дій.

Для більш ефективного використання сил та засобів служби екстреної медичної допомоги на території повені виділяють наступні зони:

1. Зона катастрофічних повеней - утворюється в межах кількох річкових систем, де може затоплюватися більше 70% площі сільськогосподарських угідь.

2. Зона великих повеней - утворюється в межах одного річкового басейну, де може затоплюватися 50-70% сільськогосподарських угідь.

Зона високих повеней - утворюється в межах одного річкового басейну, де може затоплюватися 10-15% сільськогосподарських угідь. 4. Зона низьких повеней - затоплюється до 10% сільськогоспо­дарських угідь.

Зони затоплення класифікують залежно від швидкості течії води, висоти хвилі та відстані населеного пункту від гідроспоруди.

Перша зона (катастрофічного затоплення) - починається безпосередньо від гідроспоруди і продовжується на відстані 6-12 км, висота хвилі може досягати декількох метрів, швидкість - 30 і більше км/год, час проходження - 30 хвилин.

Друга зона (зона швидкої течії) - швидкість 15-20 км/год, поширеність - на 15-20 км від першої. Час проходження до 2-х годин.

Третя зона (зона середньої течії) - швидкість 10-15 км/год, поширеність - 30-35 км, час проходження 2-3 години.

Четверта зона (зона слабкої течії) - швидкість 6-Ю км/год, поширеність - до 50-70 км.

Структура і величина санітарних втрат в ЗКЗ буде залежати від щільності населення в зоні затоплення, своєчасності оповіщення, відстані населених пунктів, розташування медичних закладів, висоти хвилі та швидкості її розповсюдження, температури води і оточуючого повітря, часу доби та інших факторів. В таблиці 13 подана характеристика можливих втрат за зонами затоплення в денний та нічний час.

У 1998 році дія гідрологічних стихійних явищ призвела до найбільш трагічних і значних наслідків за останні роки. Особливо це стосується повені у Закарпатті, від впливу якої загинуло - 17 людей, 7 - пропали безвісти, близько 1000 людей госпіталізовано.

Пожежі природного характеру. На території України щорічно реєструються 2-3 тисячі лісових пожеж.

Залежно від виду лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні. А залежно від площі, яка постраждала, на: першого класу (вогонь забирає 0,1 - 0,2 га), другого - мала пожежа (0,2 - 2,0 га), третього - невелика (2,1 - 20,0 га), четвертого - середня (21,0 -200,0 га), п'ятого - велика (201,0 - 2000,0 га), шоста - катастрофічна (більше 2000,0 га).

Основними причинами пожеж як природного, так і техногенного характеру було і залишається необережне поводження з вогнем, порушення технологічних процесів, вимог пожежної безпеки та протипожежних норм під час будівництва і експлуатації об'єктів та обладнання, несвоєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання.

Таблиця 13

Характеристика втрат за зонами затоплення /в % від населення

Зони	Загальні		Із загального числа втрат
	втрати		Безповоротні		Санітарні
	вдень	вночі	вдень	вночі	вдень	вночі
Перша	60,0	90,0	40,0	75,0	60,0	25,0
Друга	13,0	25,0	10,0	20,0	90,0	80,0
Третя	5,0	15,0	7,0	15,0	93,0	85,0
Четверта	2,0	10,0	5,0	10,0	95,0	90,0
Середній % втрат	20,0	35,0	15,0	30,0	85,0	70,0

Третя група стихійних лих - тектонічна. До неї належать землетруси, моретруси, вулканічні вибухи, зсуви.

Землетрус - це коливання земної кори, яке виникає внаслідок вибухів в глибинних шарах землі. Енергія, яка звільнюється при цьому, розповсюджується у вигляді сейсмічних хвиль, які викликають руйнування земної кори та її поверхні. Щорічно у світі реєструють більше 1 млн. сейсмічних поштовхів. В зв'язку з цим виникає одне катастрофічне, 10 сильних руйнівних, 100 руйнівних і 1000 пошкоджуючих землетрусів.

У XX столітті на планеті нараховувалося більше 340 сильних та руйнівних землетрусів. Особливо катастрофічними були землетруси в Китаї (1976 р.) - загинуло 650 тис. людей, в Японії (1923 р.) загинуло 140 тис. людей, в Перу (1970 р.) - загинуло 70 тис. людей.

Територія України відзначається складною геологічною обстановкою із стійкою тенденцією до розвитку багатьох геологічних процесів, серед яких найбільше виділяються зсуви та землетруси. Найбільшого поширення зсуви набувають у Закарпатському регіоні, південному та морському узбережжі Криму, Чернівецькій області. Щодо землетрусів, то загальна сейсмонебезпечна (5-9 балів) площа в Україні сягає 290 тис.км.² і охоплює 9 її областей.

В науці і практиці існує так звана шкала Ріхтсра інтенсивності прояву землетрусу на поверхні Землі (за іменем американського сейсмолога, який запропонував її у 1935 році).

1. бал. „Невідчутний землетрус". Інтенсивність коливань лежить нижче порога чутливості людей. Струс ґрунту реєструється тільки сейсмічними приладами.

2. бали. „Ледь відчутний землетрус". Коливання відчувається окремими людьми, які знаходяться всередині приміщення в стані повного спокою.

3. бали. „Слабкий землетрус". Відчувається невеликою кількістю людей, які знаходяться всередині приміщення в стані повного спокою. Коливання схожі зі струсом, який буває, коли за вікном проїжджає легкова машина.

4. бали. „Помітний землетрус ". Відчувається багатьма людьми, які знаходяться всередині приміщення. Коливання схожі зі струсом, який буває, коли за вікном проїжджає вантажна автомашина.

5. балів. „Пробудження ". Землетрус відчувається всіма людьми, що знаходяться всередині приміщення. Сплячі прокидаються. Висячі предмети коливаються, деякі з них падають чи зсуваються з місця. З повної відкритої посуди виплескується рідина.

6. балів. „Переляк". Землетрус відчувається всіма людьми, що знаходяться всередині приміщення, і більшістю людей поза ним. Багато людей відчувають страх і вибігають на вулицю. Пошко­джуються споруди сільського типу.

Привертає на себе увагу той факт, що перші шість балів оперують відчуттям людей, а останні шість характеризують пошкодження споруд та будівель.

7. балів. „Переляк". Значна кількість людей відчуває страх і вибігає на вулицю. В сільських спорудах - важкі пошкодження. В міських цегляних - помірні, залізобетонних - легкі пошкодження.

8. балів. „Сильні пошкодження споруд". У сільських спорудах руйнуються внутрішні стіни, в міських цегляних - важкі, залізобетонних - помірні пошкодження. В ґрунті щілини досягають декількох сантиметрів. Змінюється дебіт джерел та рівень води в криницях.

9. балів. „ Загальне пошкодження споруд ". У сільських спорудах у багатьох випадках повне руйнування. У міських цегляних - пошкодження до повного руйнування, залізобетонних — важкі пошкодження. Розрив частини підземних комунікацій, в окремих випадках - пошкодження проїжджої частини шляхів. Щілини в ґрунті-до 10 см.

10. балів. „Загальне руйнування споруд ". У сільських спорудах -в усіх випадках повне руйнування. У міських цегляних - в багатьох випадках повне руйнування, в залізобетонних — в окремих випадках до повного руйнування. Небезпечні пошкодження гребель і дамб, серйозні пошкодження мостів, підземних комунікацій. Руйнування асфальту, щілини в ґрунті - до 1 м.

11. балів. „Катастрофа ". Переміщення ґрунту в горизонталь­ному та вертикальному напрямках. Руйнування та значне пошкодження мостів, підземних комунікацій.

12. балів. Радикальні зміни земної поверхні, змінюються русла річок, виникають нові озера.

Землетрус силою до 2 балів називають мікроземлетрусом, до 4 -слабким. Землетрус силою більше 6 балів розцінюють як сильний, 10 і вище - як катастрофічний.

Наслідки землетрусів надзвичайно небезпечні. Вони викликають загибель і травмування людей, пошкодження та руйнування споруд, пожежі, вибухи, викиди шкідливих речовин, транспортні аварії, вихід з ладу систем життєзабезпечення.

Залежно від інтенсивності коливань ґрунту розрізняють 4 зони руйнувань:

А-зона повних руйнувань - 100% пошкодження (11-12 балів).

Б - зона сильнихруйнува>іь - 50-90% пошкоджень (9-10 балів).

В -зона середніх руйнувань - 30-50% пошкоджень ( 7-8 балів)

Г - зона слабких руйнувань - 10-30% пошкоджень ( 5-6 балів).

Проблемним питанням залишається ситуація із зсувами в Україні.

Зсув - зміщення гірських мас вниз по схилу під дією сили ваги. Зсуви утворюються в різних породах внаслідок порушення їхньої рівноваги або послаблення міцності. Вони спричинюються як природними, так і штучними (антропогенними) чинниками. До природних чинників відносять збільшення кута нахилу схилів, підмивання їхніх основ річковими водами, сейсмічні поштовхи та інші. Штучними чинниками є руйнування схилів дорожніми роботами, надлишковий вивіз ґрунту, вирубка лісу і т.д. Згідно із сучасними уявленнями, до 80% зсувів пов'язані з антропогенним фактором. їхня кількість постійно зростає. Так, у першому півріччі 2005 року в порівнянні з аналогічним періодом 2004 р. зафіксовано зростання активності небезпечних геологічних процесів. Найбільш резонансною ситуацією, пов'язаною з активізацією зсувних процесів, була НС об'єктового рівня, що сталася 21 червня 2005 року у Нахімовському районі м. Севастополя, де на неорганізованому пляжі внаслідок обвалу ґрунту під завалом опинилося 10 осіб, з яких 1 особа загинула та 1 госпіталізована у важкому стані.

Що стосується цієї НС, то слід зазначити, що активізація берегових зсувних процесів в межиріччі Бельбеку і Качі фіксувалася ще наприкінці 2000 року. Починаючи з жовтня 2001 року розвиток процесу не припиняється. Внаслідок зсувних процесів на цій ділянці на відстані більше 1 км був змінений рельєф схилу та геометрія берегової смуги.

Сель - бурхливий болотно-кам'яний потік, який раптово виникає в руслах гірських річок внаслідок інтенсивних злив, танення снігу та льоду, землетрусів, вулканічних вибухів і т.п. За основу класифікації цього явища беруться причини його виникнення: дощовий, сніговий, льодовиковий, вулканогенний, сейсмогенний, антропогенний.

Обвал - відрив та падіння великих мас гірських порід. У 80% випадків сучасні обвали пов'язані з антропогенними факторами. Вони виникають в основному при будівництві та в гірських розробках.

Основними ушкоджуючими факторами зсувів, селів, обвалів є удари рухомої маси гірських порід, а також завал вільного простору. Внаслідок цього виникають руйнування споруд, об'єктів народного господарства і навіть цілих населених пунктів, загибель людей і тварин.