
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Захист води
Поняття очищення тісно пов'язане з якістю. При раціональному використанні води середовище забруднюється слабко і природні процеси саморегуляції відновлюють її якість майже до первісного стану. При нераціональному використанні забруднення досягає такого ступеня, що саме середовище не в змозі з ним впоратися, отже, буде деградувати. Запобігти цьому можливо шляхом штучного відновлення якості середовища.
Крім того, використовують термічні методи, що призводять до ліквідації стічних вод, а також методи накачування стічних вод у підземні обрії і їхнє поховання.
На основі даних про витрати стічних вод, їхньої детальної характеристики, а також вимог до очищеної води, вибирають оптимальний метод очищення з урахуванням техніко-економічних показників. У наш час нарощуються обсяги оборотно-повторного водокористування в промисловості і комунальному господарстві.
4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
Ґрунт - це природне утворення, що складається зі зв'язаних між собою обріїв, які формуються внаслідок перетворення поверхневих шарів літосфери під дією води, повітря і живих організмів. Ґрунт складається з твердої, рідкої (ґрунтовий розчин), газоподібної і живої (ґрунтова флора і фауна) частин.
Кожен грунт включає мінеральні, органічні й органомінеральні комплекси сполук, а також ґрунтові розчини, ґрунтове повітря і ґрунтові мікроорганізми.
Як один з факторів навколишнього середовища грунт дуже виливає на здоров'я людей і санітарні умови життя населення. Ґрунтові належить головна роль у кругооьігу речовин у природі, знезаражуванні твердих і рідких відходів. Він впливає на клімат, хімічний склад рослинних продуктів і опосередковано на продукти тваринного походження.
Однією з постійних частин є ґрунтова волога. Гігієнічне значення ґрунтової вологи полягає в тому, що всі хімічні речовини, а також біологічні забруднювачі ґрунту (яйця гельмінтів, найпростіші, бактерії, віруси) можуть мігрувати в грунті тільки з ґрунтовою вологою. Крім того, усі хімічні і біохімічні процеси, що протікають у ґрунті, в тому числі процеси самоочищення ґрунту від органічних сполук, здійснюються у водних розчинах.
Іншою постійною частиною ґрунту є повітря. Гігієнічне значення ґрунтового повітря полягає в тому, що відхилення від його природного складу може бути показником забруднення ґрунту. Крім того, із ґрунтовим повітрям можуть пересуватися на великі відстані летючі забруднювачі ґрунту. Кисень ґрунтового повітря забезпечує процеси самоочищення ґрунту від органічних забруднювачів.
Внаслідок господарської (побутової і виробничої) діяльності людини в ґрунт потрапляє різна кількість екзогенних хімічних речовин: пестицидів, мінеральних добрив, стимуляторів росту рослин, поверхнево-активних речовин, поліциклічних ароматичних вуглеводнів, промислових і побутових стічних вод, викидів промислових підприємств та транспорту і т.п.
Ґрунт, будучи елементом біосфери Землі, формує хімічний склад споживаних людиною продуктів харчування, питної води і частково атмосферного повітря; цей склад залежить від хімічної природи ґрунтів, а також якості і кількості внесених у ґрунт екзогенних хімічних речовин. Вже описано випадки отруєння людей і тварин, що вживають фітомасу, вирощену на земельних ділянках ендемічних районів з підвищеною концентрацією деяких хімічних речовин. Так, рослини, що виростають на лужних ґрунтах (США, Канада, Ірландія) з високим вмістом селену, можуть накопичувати його в кількостях до 5000 мг/кг. Висока концентрація селену у рослинних продуктах є причиною виникнення «лужної хвороби» худоби (селеновий токсикоз), отруєнь людей і масової загибелі сільськогосподарських тварин.
Сьогодні, крім природних ендемічних ґрунтових регіонів, з'явилися штучні біогеохімічні райони і провінції. їхня поява пов'язана з використанням різноманітних пестицидів, мінеральних добрив, стимуляторів росту рослин та інших хімічних речовин, а також з надходженням у ґрунт промислових викидів, стічних вод і відходів, що містять хімічні речовини, які належать до різних класів небезпеки.
У штучних геохімічних провінціях відзначається підвищення рівня захворюваності, іноді уроджені каліцтва й аномалії розвитку, порушення фізичного і психофізичного розвитку дітей.
Крім віддалених наслідків, у штучних геохімічних провінціях спостерігаються випадки не тільки хронічних, але і гострих отруєнь під час проведення робіт на сільськогосподарських полях, городах, садах, оброблених пестицидами, а також на земельних угіддях, забруднених екзогенними хімічними речовинами, що утримуються в атмосферних викидах промислових підприємств. Так, наприклад, забруднення ґрунту фтором за рахунок промислових викидів призводить до накопичення його в рослинах, а потім до розвитку флюорозу в людей, що споживають культурні рослини, вирощені на такому ґрунті. При цьому відзначається несприятливий вплив фтору на функцію кровотворення, фосфорно-кальцієвий обмін, спостерігається виникнення хвороб печінки, нирок та інших порушень. Крім того, підвищений вміст фтору в ґрунті призводить до порушення процесів його самоочищення. Підвищений вміст ртуті в ґрунті населених місць впливає на організм людини: спостерігається збільшення частоти захворювань нервової й ендокринної систем, сечостатевих органів. Свинець при потраплянні в ґрунт пригнічує діяльність не тільки нітрифікуючих баїсгерій, але і мікроорганізмів-антагоністів кишкової і дизентерійної паличок Флекснера і Зонне, подовжує термін самоочищення ґрунту; при підвищеному вмісті його в ґрунті в населення спостерігаються патологічні у кровотворній і репродуктивній системах, органів внутрішньої секреції, а також фіксується збільшення випадків злоякісних утворень. До мікроелементів, підвищений вміст яких у ґрунті викликає несприятливі наслідки, належать бор, ванадій, талій, вольфрам та ін.
У штучно утворюваних ендемічних провінціях спостерігаються гострі і хронічні отруєння, алергічні захворювання. Відзначається також підвищення бластомогенної небезпеки ґрунту, що пов'язано із підвищеним вмістом у ній бензопірену поблизу аеродромів, а також уздовж коридорів руху літаків. Штучні геохімічні провінції з підвищеним вмістом канцерогенних речовин у фунті спостерігаються також поблизу ТЕЦ з малоефективними золовловлювачами, у районах лісових пожеж, поблизу автомагістралей і т.д. З фунту через питну воду, харчові продукти й атмосферне повітря екзогенні хімічні речовини надходять в організм людини по біологічних харчових ланцюжках.
Хімічні сполуки, що знаходяться в ґрунті, змиваються з її поверхні у відкриті водойми або надходять у ґрунтовий потік води, тим самим визначаючи якісний склад господарсько-питних вод, а також харчових продуктів рослинного походження. Якісний склад і кількість хімічних речовин у цих продуктах багато в чому визначається типом фунту і її хімічним складом.
РОЛЬ ҐРУНТУ У ПЕРЕДАЧІ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Особливе гігієнічне значення фунту пов'язане з небезпекою передачі людині збудників різних інфекційних захворювань.
Незважаючи на антагонізм ґрунтової мікрофлори, у ній тривалий час здатні зберігатися життєздатними і вірулентними збудники багатьох інфекційних захворювань, які можуть забруднювати підземні джерела води і заражати людей.
Тривалий час зберігаються в ґрунті не тільки патогенні бактерії, але й віруси. У фунті тривалий час (20-25 років) зберігаються спори патогенних мікроорганізмів: правцевої палички, збудники газової гангрени, ботулізму і сибірської виразки. Через забруднений фунт передаються збудники гострих інфекційних шлунково-кишкових захворювань, лептоспірози, бруцельоз, туляремія, сибірська виразка, туберкульоз, гельмінтози, інфекційний гепатит, ентеровірусні, а також деякі аденовірусні захворювання.
Найпростіший шлях зараження - через руки, забруднені інфікованим фунтом. Описано випадок епідемії черевного тифу, яка охопила за 36 днів 60% дітей у дитячому саду, інфікованих через забруднений пісок. Однак частіше зустрічаються складніші шляхи передачі інфекційних хвороб через фунт. Є дані про спалахи тифу, що виникли внаслідок проникнення збудників із забрудненого фунту в ґрунтові води. З фунтовим пилом можуть поширюватися збудники ряду інших інфекційних хвороб (мікробактерії туберкульозу, віруси поліомієліту, Коксаки та ін.) Ґрунт грає епідемічну роль у розповсюдженні гельмінтів. У природних умовах у ґрунт постійно надходять органічні речовини, насамперед речовини рослинного походження, рівень забруднення фунту органічними речовинами є непрямим показником епідемічної небезпеки.