
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Законодавство в області охорони водного середовища
Законодавство, яке ми називаємо екологічним, бере свій початок від законів про охорону води. Перші закони, що стосуються використання річок, були прийняті в Англії в 1388 р. Англія перша у світі провела в себе індустріалізацію і відчула на собі масштабне забруднення природних вод через діяльність промисловості.
В Росії перші закони про охорону рік були видані при Петрі І. Усі норми, що були вироблені у XVIII ст., були законодавчо узагальнені на початку XIX ст.
Максимально припустимі концентрації в питній воді, воді технічного призначення і стоках регулюються національними стандартами. З огляду на особливу важливість для здоров'я населення якості питної води фахівці ВОЗ розробляють базові норми якості води, на основі яких розробляються національні.
Для рішення проблеми забезпечення населення і галузей економіки водою відповідної якості необхідно вирішити питання оптимального нормування водокористування. При цьому варто розуміти, що нормування включає: ліміти на вилучення води з джерела, ліміти на скидання стічних вод і максимальної маси забруднень за кожними інгредієнтами, режим їхнього надходження у водний об'єкт і т.д. Нормування служить адміністративним важелем впливу на водокористувачів і водночас плановою мірою споживання свіжої і відводу стічної води з урахуванням їх якості.
Характерна риса нормування водоспоживання - його галузева спрямованість. Галузеві нормативи - цс гранично допустимі для певної галузі показники, що розраховуються на середні умови виробництва, а в перспективі - на прогресивні технології передових підприємств.
Нормування якості води водного об'єкта складається у визначенні сукупності припустимих значень показників складу і властивостей води, у межах яких надійно забезпечуються охорона здоров'я населення, сприятливі умови водокористування й екологічне благополуччя самого водного об'єкта. Норми якості поверхневих вод встановлюються для господарсько-питного, комунально-побутового і рибогосподарського водокористування.
До господарсько-питного водокористування належить використання водних об'єктів або їхніх ділянок як джерел господарсько-питного водопостачання, а також як джерел водопостачання підприємств харчової промисловості.
Комунально-побутове водокористування включає використання водних об'єктів для купання, спорту і відпочинку населення, а також інше використання водних об'єктів, що знаходяться в межах населених місць.
Рибогосподарські водотоки, водойми і їхні окремі ділянки використовуються для відтворення, промислу і міграції риб, безхребетних і водних ссавців.
Під якістю розуміється характеристика складу і властивостей води, які визначають її придатність для конкретних видів водокористування. Формування якості відбувається при забрудненні поверхневих вод або скиданні стічних вод різного виду, що утворюються внаслідок діяльності людини, або розосередженим потоком з водозбірних просторів.
Критерієм оцінки припустимого ступеня зниження якості поверхневих вод служать вимоги до складу і властивості води, а також граничнодопустимі концентрації (ГДК) речовин у водних об'єктах відповідно до виду водокористування. Водні об'єкти варто вважати забрудненими, якщо в розрахунковому пункті не дотримано встановлених для цього виду водокористування вимог.
При невідповідності води гігієнічним вимогам виникає необхідність поліпшення її якості. Способи і методи обробки води на водопровідній станції залежать від властивостей води. Під поліпшенням якості води розуміють комплекс заходів, спрямованих на освітлення (усунення мутності води), знебарвлення (усунення кольоровості води) і знезаражування (звільнення води від патогенних мікроорганізмів). В окремих випадках застосовують спеціальні методи обробки води: опріснення, пом'якшення, фторування і т.д.
Освітлення досягається методами відстоювання, коагулювання і фільтрування.
Знезаражування води є заключним, найважливішим процесом поліпшення якості води і може здійснюватися хімічними і фізичними безреагентними методами. До фізичних методів належать: кип'ятіння, опромінення УФ-промснями, вплив ультразвуковими хвилями, струмами високої частоти або гамма-променями. Хімічні методи знезаражування води ґрунтуються на застосуванні різних хімічних сполук, що володіють бактерицидною дією. В якості знезаражуючих агентів найчастіше застосовуються газоподібний хлор або різні сполуки його, що містять так званий активний хлор, а також озон, сполуки срібла та ін. Сьогодні найбільшого поширення набуло хлорування, озонування й опромінення води УФ-променями.