
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Штучне освітлення
Штучне освітлення передбачається в приміщеннях, у яких недостатньо природного світла або для освітлення приміщення в години доби, коли природне освітлення відсутнє. Штучне освітлення може бути загальним і комбінованим (до загального освітлення додається місцеве освітлення). Використання тільки місцевого освітлення неприпустиме, тому що різкий контраст між яскраво освітленими і неосвітленими ділянками втомлює очі, сповільнює процес роботи і може бути причиною нещасних випадків і аварій.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, чергове, аварійне.
Робоче освітлення обов'язкове у всіх приміщеннях і на освітлюваних територіях для забезпечення нормальної роботи людей і руху транспорту. Чергове освітлення вмикається у неробочий час.
Аварійне освітлення передбачається для забезпечення мінімальної освітленості у виробничому приміщенні на випадок раптового вимкнення робочого.
У сучасних освітлювальних установках, призначених для освітлення виробничих приміщень, як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні і газорозрядні.
Лампи розжарювання. Світіння в цих лампах виникає внаслідок нагрівання вольфрамової нитки до високої температури. Промисловість випускає різні типи ламп розжарювання: вакуумні (В), газонаповнені (Г) (наповнювач - суміш аргону й азоту), біспіральні (Б), із криптоновим наповнювачем (К). Лампи розжарювання прості у виготовленні, зручні в експлуатації, не вимагають додаткових пристроїв для включення в мережу. Недолік цих ламп - мала світлова віддача від 7 до 20 лм/Вт при великій яскравості нитки розжарення, низький ККД, рівний 10-13%; термін служби 800-1000 год. Лампи дають безперервний спектр, що відрізняється від спектра денного світла перевагою жовтих і червоних променів, що спотворює сприйняття людиною кольорів навколишніх предметів.
Галогенні лампи розжарювання поруч із вольфрамовою ниткою містять у колбі пари того або іншого галогену (наприклад, йоду), що підвищує температуру розжарення нитки і практично виключає випар. Вони мають більш тривалий термін служби (до 3000 год.) і більш високу світловіддачу (до 30 лм/Вт).
Газорозрядні лампи випромінюють світло внаслідок електричних розрядів у парах газу. На внутрішню поверхню колби нанесений шар речовини - люмінофора, який трансформує електричні розряди у видиме світло. Розрізняють газорозрядні лампи низького (люмінесцентні) і високого тиску.
Люмінесцентні лампи створюють у виробничих та інших приміщеннях штучне світло, що наближається до природного. Вони більш економічні в порівнянні з іншими лампами і створюють освітлення більш сприятливе з гігієнічної точки зору. До інших переваг люмінесцентних ламп належать більший термін служби (10000 год.) і висока світлова віддача, що досягає для ламп деяких видів 75 лм/Вт, тобто вони в 2,5-3 рази економніші за лампи розжарювання. Світіння відбувається з усісї поверхні трубки, а отже, яскравість і сліпуча дія люмінесцентних ламп значно нижча. Низька температура поверхні колби (близько 5°С), робить лампу відносно безпечною щодо виникнення пожеж.
Незважаючи на ряд переваг, люмінесцентне освітлення має й деякі недоліки: пульсація світлового потоку, що викликає стробоскопічний ефект (перекручування зорового сприйняття об'єктів розходження - замість одного предмета видно зображення декількох); дорога і відносно складна схема вмикання, що вимагає регулюючих пускових пристроїв (дроселі, стартери); чутливість до коливань температури навколишнього середовища (оптимальна температура 20-25°С).
Залежно від складу люмінофора й особливостей конструкції розрізняють кілька типів люмінесцентних ламп: ЛБ - лампи білого світла, ЛД - лампи денного світла, ЛТБ - лампи тепло-білого світла, ЛХБ - лампи холодного світла, ЛДЦ - лампи денного світла правильної передачі кольору. Найбільш універсальні лампи ЛБ.
Для освітлення відкритого простору, високих (більш 6 м) виробничих приміщень останнім часом значного поширення набули дугові люмінесцентні ртутні лампи високого тиску (ДРЛ). Ці лампи, на відміну від звичайних люмінесцентних ламп, зосереджують у невеликому обсязі значну електричну і світлову потужність. Такі лампи випускають потужністю від 80 до 1000 Вг. Лампи працюють при будь-якій температурі зовнішнього середовища. Крім того, їх можна встановлювати в звичайних світильниках замість ламп розжарювання.
Тривають розробки щодо створення могутніх ламп, що дають спектр, близький до спектра природного світла. Такими джерелами є дугова кварцова лампа ДКсТ, виконана з кварцового скла і наповнена ксеноном під великим тиском, а також галогенні (ДРІ) і натрієві лампи (ДНаТ). Це лампи з передачею кольору, їхня потужність становить 1-2 кВт. Такі лампи можна застосовувати для освітлення виробничих приміщень висотою понад 10 м.
Для освітлення приміщень, як правило, варто передбачати газорозрядні лампи низького і високого тиску. У разі потреби допускається використання ламп розжарювання.