
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
3.7. Лазерне випромінювання
Лазерне випромінювання є електромагнітним випромінюванням, з довжиною хвиль - 0,2-1000 мкм. Лазери широко застосовуються в мікроелектроніці, біології, метрології, медицині, геодезії, зв'язку, спектроскопії, голографії, обчислювальній техніці, у дослідженнях з термоядерного синтезу й у багатьох інших галузях науки і техніки.
Лазери бувають імпульсного і безперервного випромінювання.
Імпульсне випромінювання - із тривалістю не більш 0,25 с, безперервне випромінювання - із тривалістю 0,25 с або більше.
Лазерне випромінювання характеризується монохроматичністю, високою когерентністю, надзвичайно малою енергетичною розходженістю променя і високою енергетичною освітленістю.
Енергетична освітленість (Вт/см2) - це відношення потужності потоку випромінювання, що падає на малу ділянку поверхні, що опромінюється, до площі цієї ділянки.
Енергетична експозиція (Дж/см2) - це відношення енергії випромінювання, що падає на розглянуту ділянку, до площі цієї ділянки, інакше: це добуток енергетичної освітленості (опромінення) (Вт/см2) на тривалість опромінення (с).
Лазерне випромінювання становить небезпеку для людини. Найбільш небезпечним воно є для органів зору. Практично на всіх довжинах хвиль лазерне випромінювання проникає вільно всередину ока. Промені світла, перш ніж досягти сітківки ока, проходять через кілька заломлюючих середовищ: рогову оболонку, хрусталик і, нарешті, склоподібне тіло. Найбільш чуттєва до шкідливого впливу лазерного опромінення сітківка. Внаслідок фокусування на малих ділянках сітківки можуть концентруватися щільності енергії в сотні і тисячі разів більше за ту, котра падає на передню поверхню роговиці ока. Енергія лазерного випромінювання, поглинута всередині ока, перетворюється на теплову енергію. Нагрівання може викликати різні ушкодження і руйнування ока.
Тканини живого організму при малих і середніх інтенсивностях опромінення майже непроникні для лазерного випромінювання. Тому поверхневі (шкірні) покриви найбільше піддаються його впливові. Ступінь цього впливу визначається, з одного боку, параметрами самого випромінювання: чим вища інтенсивність випромінювання і чим довше його хвиля, тим сильніший вплив; з іншого боку, на результат ураження шкіри впливає ступінь її пігментації. Пігмент шкіри є ніби своєрідним екраном на шляху випромінювання.
При великих інтенсивностях лазерного опромінення можливі ушкодження не тільки шкіри, але й внутрішніх тканин і органів. Ці ушкодження мають характер набряків, крововиливів, омертвіння тканин, а також згортання або розпаду крові. У таких випадках ушкодження шкіри виявляються відносно менш вираженими, чим зміни у внутрішніх тканинах, а в жирових тканинах взагалі не відзначено яких-небудь патологічних змін.
Розглянуті шкідливі наслідки від впливу лазерного випромінювання належать до випадків прямого опромінення внаслідок грубих порушень правил безпечного обслуговування лазерних установок. Розсіяне або тим більше концентроване відбите випромінювання малої інтенсивності діє значно частіше, наслідком чого можуть бути різні функціональні порушення в організмі - насамперед в нервовій і серцево-судинній системах. Ці порушення виявляються в нестійкості артеріального тиску крові, підвищеного потовиділення, дратівливості і тлі. Особи, що працюють в умовах впливу лазерного відбитого випромінювання підвищеної інтенсивності, скаржаться на головний біль, підвищену втомлюваність, неспокійний сон, почуття втоми і болю в очах. Як правило, ці неприємні відчуття минають без спеціального лікування після впорядкування режиму праці і відпочинку, після застосування відповідних захисних профілактичних заходів.
Нормування лазерного випромінювання здійснюється за гранично припустимим рівнем опромінення (ГПР). Це рівні лазерного опромінення, які при щоденній роботі не викликають у працівників захворювань і відхилень у стані здоров'я. Згідно із «Санітарними нормами і правилами пристрою й експлуатації лазерів» ГПР лазерного випромінювання визначаються енергетичною експозицією тканин, що опромінюються, (Дж/см2).
Лазери за ступенем небезпеки генеруючого ними опромінення поділяються на чотири класи:
клас - вихідне випромінювання не становить небезпеку для очей і шкіри;
клас - вихідне випромінювання становить небезпеку при опроміненні очей прямим або дзеркально відбитим випромінюванням;
клас - вихідне випромінювання становить небезпеку при опроміненні очей прямим, дзеркально відбитим, а також дифузно відбитим випромінюванням на відстані 10 см від дифузно відбитої поверхні ^ (або) при опроміненні шкіри прямим і дзеркально відбитим випромінюванням;
клас - вихідне випромінювання становить небезпеку при опроміненні шкіри дифузно відбитим випроміненням на відстані 10 см від дифузно відбитої поверхні.
Робота лазерних устаткувань може супроводжуватися також виникненням й інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів: шум, вібрація, аерозолі, гази, електромагнітне й іонізуюче випромінювання.
Клас небезпеки лазерної установки визначається на основі довжини хвилі випромінювання л, (мкм), розрахункової величини енергії опромінення Е (Дж) і ГПР для даних умов роботи.
Визначення рівнів опромінення персоналу для лазерів 2-4 класів повинно проводитися періодично не рідше одного разу на рік у порядку поточного санітарного нагляду.
Крім того, здійснюється контроль за дотриманням:
гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони;
гранично-допустимих рівнів віброшвидкості;
гранично-допустимих рівнів електромагнітних випромінювань;
гранично-допустимих рівнів іонізуючих випромінювань.
Лазери 3-4 класу, що генерують випромінювання у видимому діапазоні (л, = 0,4-0,75 мкм), і лазери 2-4 класу з генерацією в ультрафіолетовому (л, = 0,2-0,4 мкм) та інфрачервоному діапазонах довжин хвиль (л, = 0,75 мкм і вище) повинні забезпечуватися сигнальними пристроями, що працюють від початку генерації до її закінчення. Конструкція лазерів 4 класу повинна забезпечуватися можливістю дистанційного керування.
Для обмеження поширення прямого лазерного випромінювання за межі області випромінювання лазери 3-4 класу повинні забезпечуватися екранами, виготовленими з вогнестійкого, світлопоглинаючого матеріалу, що перешкоджають поширенню випромінювання.
Лазери 4 класу повинні розміщуватися в окремих приміщеннях. Внутрішня обробка стін і стелі приміщень повинні мати матову поверхню. Для зменшення діаметра зіниць необхідно забезпечити високу освітленість на робочих місцях (більше 150 лк).
З метою виключення небезпеки опромінення персоналу для лазерів 2-3 класу необхідно або загородження всієї небезпечної зони, або екранування пучка випромінювання. Екрани й загородження повинні виготовлятися з матеріалів з найменшим коефіцієнтом відображення на довжині хвилі генерації лазера, бути вогнестійкими і не виділяти токсичних речовин під час впливу на них лазерного випромінювання.
У тому випадку, коли колективні засоби захисіу не дозволяють забезпечити достатній захист, застосовуються засоби індивідуального захисту - протилазерні окуляри і захисні маски.