
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
За умови невідповідності вимогам норм у залежності від робочого діапазону частот, характеру виконуваних робіт, рівня опромінення і необхідної ефективності захисту застосовують наступні способи і засоби захисту або їхньої комбінації: захист часом і відстанню; зменшення параметрів випромінювання безпосередньо в самому джерелі випромінювання; екранування джерела випромінювання; екранування робочого місця; раціональне розміщення установок у робочому приміщенні; встановлення раціональних режимів експлуатації установок і роботи обслуговуючого персоналу; застосування засобів попереджувальної сигналізації (світлова, звукова і т.д.); виділення зон випромінювання; застосування засобів індивідуального захисту.
Захист часом передбачає обмеження часу перебування людини в робочій зоні, якщо інтенсивність опромінення перевищує норми, встановлені за умови опромінення протягом зміни, і застосовується, коли немає можливості знизити інтенсивність опромінення до припустимих значень іншими способами. Припустимий час перебування залежить від інтенсивності опромінення.
Захист відстанню застосовується, коли неможливо послабити інтенсивність опромінення іншими мірами, у тому числі й скороченням часу перебування людини в небезпечній зоні. У цьому випадку збільшують відстань між джерелом випромінювання й обслуговуючим персоналом. Цей вид захисту грунтується на швидкому зменшенні інтенсивності поля з залежності від відстані.
Зменшення випромінювання безпосередньо в самому джерелі досягається за рахунок застосування погоджених навантажень і поглиначів потужності. Поглиначі потужності, що послаблюють інтенсивність випромінювання до 60 дБ (106 разів) і більше, становлять собою хвильоподібні лінії, частково заповнені поглинаючими матеріалами, у яких енергія випромінювання перетворюється в теплову. Заповнювачами служать: чистий графіт або в суміші з цементом, піском і гумою; пластмаси; порошкове залізо в бакеліті, кераміка; дерево; вода та інші матеріали.
Рівень потужності можна знизити також за допомогою аттенюаторів (від фр. attenuer - зменшувати, послабляти) плавно-перемінних і фіксованих.
Промислові аттснюатори дозволяють послабити в межах від 0 до 120 дБ випромінювання потужністю 0,1 -100 Вт і довжиною хвилі 0,4-300 см.
Найбільш ефективним і часто застосовуваним методом захисту від електромагнітних випромінювань є екранування самого джерела або робочого місця. Форми і розміри екранів різноманітні і відповідають умовам застосування.
Екрани поділяються на ті, що відбивають, і ті, що поглинають. Захисна дія екранів, які відбивають, зумовлена тим, що впливає, наводить у товщі екрана вихрові струми, магнітне поле яких спрямоване протилежно первинному полю. Глибина проникнення ЕМП високих і надвисоких частот дуже мала, наприклад для міді вона становить десяті і соті частки міліметра, тому товщину екрана вибирають за конструктивним розумінням.
У ряді випадків для екранування застосовують металеві сітки, що дозволяють здійснювати огляд і спостереження екранованих установок, вентиляцію і висвітлення екранованого простору. Сітчасті екрани володіють гіршими властивостями, у порівнянні із суцільними, їх застосовують у тих випадках, коли потрібно послабити щільність потоку потужності на 20-30 дБ (у 100-1000 разів).
Всі екрани повинні заземлюватися. Шви між окремими аркушами екрана або сітки повинні забезпечувати надійний електричний контакт між елементами, що з'єднуються. Засоби захисту (екрани, кожухи і т.п.) з радіо поглинаючих матеріалів виготовляють у вигляді тонких гумових килимків, гнучких або твердих аркушів поролону або волокнистої деревини, просякнутої відповідним складом, феромагнітних пластин. Коефіцієнт відображення зазначених матеріалів не перевищує 1-3%.
Для захисту персоналу від опромінень могутніми джерелами ЕМВ поза приміщеннями необхідно раціонально планувати територію радіоцентру, виносити служби за межі антенного поля, встановлювати безпечні маршрути руху людей, екранувати окремі будинки і ділянки території.
Для захисту від електричних полів повітряних ліній електропередач необхідно вибрати оптимальні геометричні параметри лінії (збільшення висоти підвісу фазних проводів ЛЕП, зменшення відстані між ними і т.п.), що знизить напругу поля поблизу ЛЕП у 1,6-1,8 рази.
Під час виконання ряду робіт, наприклад, по настроюванню і відпрацьовуванню апаратури, операторові доводиться перебувати взоні електромагнітних випромінювань іноді великої щільності потоку потужності. У цих випадках необхідно користуватися засобами індивідуального захисту, до яких належать комбінезони і халати з металізованої тканини, що захищають організм людини за принципом сітчастого екрана. Для захисту очей від ЕМВ використовують захисні окуляри з металізованим склом типу ЗП5-80 (ДСТ 12.4.013-75). Поверхня одношарового скла, яка звернена до ока, покрита безбарвною прозорою плівкою двоокису олова, що ослаблює електромагнітну енергію до ЗО дБ при пропусканні світла не нижче 75%.
Для захисту персоналу від дії електричного поля під час роботи у діючих електроустановках промислової частоти надвисокої напруги, а також під час роботи під напругою на повітряних лініях електропередач високої напруги застосовується костюм, який виготовляється у вигляді комбінезона або куртки зі штанами. В комплект костюма входять також металева або пластмасова металізована каска, спеціальне взуття, рукавиці, покриті струмо-провідною тканиною. Усі частини костюма, що екранує, з'єднуються між собою спеціальними провідниками для забезпечення надійного електричного зв'язку.