Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля

За умови невідповідності вимогам норм у залежності від робочого діапазону частот, характеру виконуваних робіт, рівня опромінення і необхідної ефективності захисту застосовують наступні способи і засоби захисту або їхньої комбінації: захист часом і відстанню; зменшення параметрів випромінювання безпосередньо в самому джерелі випромінювання; екранування джерела випромінювання; екранування робочого місця; раціональне розміщення установок у робочому приміщенні; встановлення раціональних режимів експлуатації установок і роботи обслуговуючого персоналу; застосування засобів попереджувальної сигналізації (світлова, звукова і т.д.); виділення зон випромінювання; застосування засобів індивідуального захисту.

Захист часом передбачає обмеження часу перебування людини в робочій зоні, якщо інтенсивність опромінення перевищує норми, встановлені за умови опромінення протягом зміни, і застосовується, коли немає можливості знизити інтенсивність опромінення до припустимих значень іншими способами. Припустимий час перебування залежить від інтенсивності опромінення.

Захист відстанню застосовується, коли неможливо послабити інтенсивність опромінення іншими мірами, у тому числі й скороченням часу перебування людини в небезпечній зоні. У цьому випадку збільшують відстань між джерелом випромінювання й обслуговуючим персоналом. Цей вид захисту грунтується на швидкому зменшенні інтенсивності поля з залежності від відстані.

Зменшення випромінювання безпосередньо в самому джерелі досягається за рахунок застосування погоджених навантажень і поглиначів потужності. Поглиначі потужності, що послаблюють інтенсивність випромінювання до 60 дБ (10⁶ разів) і більше, становлять собою хвильоподібні лінії, частково заповнені поглинаючими матеріалами, у яких енергія випромінювання перетворюється в теплову. Заповнювачами служать: чистий графіт або в суміші з цементом, піском і гумою; пластмаси; порошкове залізо в бакеліті, кераміка; дерево; вода та інші матеріали.

Рівень потужності можна знизити також за допомогою аттенюаторів (від фр. attenuer - зменшувати, послабляти) плавно-перемінних і фіксованих.

Промислові аттснюатори дозволяють послабити в межах від 0 до 120 дБ випромінювання потужністю 0,1 -100 Вт і довжиною хвилі 0,4-300 см.

Найбільш ефективним і часто застосовуваним методом захисту від електромагнітних випромінювань є екранування самого джерела або робочого місця. Форми і розміри екранів різноманітні і відповідають умовам застосування.

Екрани поділяються на ті, що відбивають, і ті, що поглинають. Захисна дія екранів, які відбивають, зумовлена тим, що впливає, наводить у товщі екрана вихрові струми, магнітне поле яких спрямоване протилежно первинному полю. Глибина проникнення ЕМП високих і надвисоких частот дуже мала, наприклад для міді вона становить десяті і соті частки міліметра, тому товщину екрана вибирають за конструктивним розумінням.

У ряді випадків для екранування застосовують металеві сітки, що дозволяють здійснювати огляд і спостереження екранованих установок, вентиляцію і висвітлення екранованого простору. Сітчасті екрани володіють гіршими властивостями, у порівнянні із суцільними, їх застосовують у тих випадках, коли потрібно послабити щільність потоку потужності на 20-30 дБ (у 100-1000 разів).

Всі екрани повинні заземлюватися. Шви між окремими аркушами екрана або сітки повинні забезпечувати надійний електричний контакт між елементами, що з'єднуються. Засоби захисту (екрани, кожухи і т.п.) з радіо поглинаючих матеріалів виготовляють у вигляді тонких гумових килимків, гнучких або твердих аркушів поролону або волокнистої деревини, просякнутої відповідним складом, феромагнітних пластин. Коефіцієнт відображення зазначених матеріалів не перевищує 1-3%.

Для захисту персоналу від опромінень могутніми джерелами ЕМВ поза приміщеннями необхідно раціонально планувати територію радіоцентру, виносити служби за межі антенного поля, встановлювати безпечні маршрути руху людей, екранувати окремі будинки і ділянки території.

Для захисту від електричних полів повітряних ліній електро­передач необхідно вибрати оптимальні геометричні параметри лінії (збільшення висоти підвісу фазних проводів ЛЕП, зменшення відстані між ними і т.п.), що знизить напругу поля поблизу ЛЕП у 1,6-1,8 рази.

Під час виконання ряду робіт, наприклад, по настроюванню і відпрацьовуванню апаратури, операторові доводиться перебувати взоні електромагнітних випромінювань іноді великої щільності потоку потужності. У цих випадках необхідно користуватися засобами індивідуального захисту, до яких належать комбінезони і халати з металізованої тканини, що захищають організм людини за принципом сітчастого екрана. Для захисту очей від ЕМВ використовують захисні окуляри з металізованим склом типу ЗП5-80 (ДСТ 12.4.013-75). Поверхня одношарового скла, яка звернена до ока, покрита безбарвною прозорою плівкою двоокису олова, що ослаблює електро­магнітну енергію до ЗО дБ при пропусканні світла не нижче 75%.

Для захисту персоналу від дії електричного поля під час роботи у діючих електроустановках промислової частоти надвисокої напруги, а також під час роботи під напругою на повітряних лініях електропередач високої напруги застосовується костюм, який виготовляється у вигляді комбінезона або куртки зі штанами. В комплект костюма входять також металева або пластмасова металізована каска, спеціальне взуття, рукавиці, покриті струмо-провідною тканиною. Усі частини костюма, що екранує, з'єднуються між собою спеціальними провідниками для забезпечення надійного електричного зв'язку.