Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

Єдина система цивільного захисту може функціонувати у режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану.

Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту у межах конкретної території встановлюється залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабу надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради.

Режим повсякденного функціонування встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідроекологічної та гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.

У режимі повсякденного функціонування органи управління, сили і засоби ЄДС ЦЗ:

• забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;

• розробляють і виконують науково-технічні програми щодо запобігання надзвичайним ситуаціями зменшення можливих втрат;

• здійснюють заходи щодо забезпечення безпеки і захисту населення під час надзвичайної ситуації;

• забезпечують підготовку органів до дій у надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях, орга­нізовують навчання населення щодо поводження із засобами захисту в таких ситуаціях;

• створюють і поновлюють матеріальні резерви для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

• проводять постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.

Режим підвищеної готовності встановлюється в разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеоро­логічної обстановки, за наявності загрози виникнення надзви­чайної ситуації. У заданому режимі органи управління ЕДС ЦЗ надають оперативну допомогу органам і структурам, причетним до забезпечення цивільного захисту; формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки, готують пропозиції щодо її норматизації; посилюють спостереження і контроль за ситуацією, здійснюють прогнозування можливості виникнення НС та їх масштабів; розробляють масштаби захисту населення і територій; приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби, уточнюють плани їх дій.

Режгім надзвичайної ситуації встановлюється в разі виникнення та під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Органи управління в цей час визначають межі територій, на якій виникла НС; організовують захист населення і територій; організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків; залучають необхідні сили і засоби; здійснюють безперервний контроль за розвитком подій; оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток ситуації.

Режим надзвичайного стану єдиної системи цивільного захисту встановлюється відповідно до вимог Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану" (1550-14).

Режим функціонування ЄДС ЦО в умовах воєнного стану, порядок підпорядкування її військовому командуванню визна­чаються відповідно до Закону України „Про правовий режим воєнного стану" (1647-14).

Фінансування заходів у сфері цивільного захисту здійснюється з державного бюджету України, місцевих бюджетів, інших джерел, передбачених законом.

Матеріальні резерви для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій створюються заздалегідь з метою їх екстреного використання, зазначені резерви створюються центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування.

У березні 2004 року Постановою Кабінету Міністрів України за № 368 був затверджений „Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями", метою якого є створення ефективного механізму оцінки небезпечної події, що сталася або може статися у прогнозований термін, для організації взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій при вирішенні питань, пов'язаних з НС, та ведення державної статистики.

Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до причин походження подій, що мають зумовити виникнення надзвичайних ситуацій, та віднесення їх до класів та підкласів здійснюється відповідно до чинної класифікації надзвичайних ситуацій.

Попередня оцінка небезпечної події (явища) і віднесення її до надзвичайної ситуації здійснюється персоналом оперативно-чергових (диспетчерських) служб постійних органів управління об'єктового (місцевого) рівня функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, виходячи з первинної інформації та керуючись відповідними інструкціями щодо своєї діяльності та цим Положенням.

Визначення небезпечної події як надзвичайної ситуації здійснюється із застосуванням критеріїв у вигляді порогових значень класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій. Досягнення або перевищення цих значень є підставою для прийняття рішення про віднесення події чи явища до надзвичайної ситуації та організації у разі необхідності відповідних заходів щодо реагування на НС та ліквідації її наслідків.

Згідно з чинним законодавством України визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру -державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

У процесі визначення рівня НС послідовно розглядаються три групи критеріїв:

• територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НС;

• кількість людей, що постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок НС;

• розмір заподіяних (очікуваних) збитків.

Відповідно до цих груп критеріїв до державного рівня належить така надзвичайна ситуація:

1. що поширилася або може поширитися на територію інших держав;

2. що поширилася на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менше одного відсотка від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (НС державного рівня за територіальним поширенням);

3) що призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб, чи були порушені нормальні умови

життєдіяльності понад 50 тис. осіб (більш як на 3 доби);

4. внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи були порушені нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки, спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення НС) заробітної плати;

5. збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

6. що в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як НС державного рівня.

Регіонального рівня визнається НС:

1. що поширилася на територію двох або більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менше одного відсотка від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (НС регіонального рівня за територіальним поширенням);

2. що призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи були порушені нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

3. збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Місцевого рівня визнається НС:

1. що вийшла за межі території потенційно небезпечногооб'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;

2. внаслідок якої загинуло 1 -2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи були порушені нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

3. збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Об'єктного рівня визнається НС, яка не підпадає під вище­названі визначення.

У разі, коли внаслідок НС для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, що постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визначеного у цьому Порядку, рівень НС визнається на ступінь менше (для дорожньо-транспортних пригод - на два ступеня менше).

Віднесення НС, що виникла на території декількох адміністра­тивно-територіальних одиниць, до державного та регіонального рівнів за територіальним поширенням або за сумарними показни­ками її наслідків не є підставою для віднесення НС до державного або регіонального рівня окремо для кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць.

Остаточне рішення щодо рівня НС з подальшим відображенням її у даних статистики, у тому числі у разі відсутності достатніх відомостей щодо розвитку НС, приймає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, за погодженням, у разі потреби, із зацікавленими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, а також з урахуванням експертного висновку регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо рівня надзвичайної ситуації.

Остаточне рішення (експертний висновок - у разі його надання) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого належить вирішення питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, пра віднесення небезпечної події до НС, її класифікацію та визначення рівня, вважається підставою для здійснення інших заходів щодо реагування на НС.