
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Засоби захисту
У процесі експлуатації слектроустаткувань нерідко виникають умови, за яких навіть найдосконаліше їх виконання не забезпечує безпеки працівникові і потребує застосування спеціальних засобів захисту.
Такими засобами захисту, що доповнюють стаціонарні конструктивні захисні пристрої слектроустаткувань, є переносні прилади і пристосування, що служать для захисту персоналу від ураження струмом, від впливу електричної дуги, продуктів горіння, падіння з висоти і т.п.
До слектрозахисних засобів належать: ізолюючі штанги, електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками для роботи з напругою до 1 кВ, ізолюючі пристрої і пристосування для ремонтних робіт з напругою понад 1 кВ, діелектричні рукавички, боти, коврики, накладки і підставки, індивідуальні комплекти, переносні заземлення, загороджувальні пристрої і діелектричні ковпаки, плакати та знаки безпеки.
Крім слектрозахисних засобів для гарантування безпечних і високопродуктивних умов роботи застосовуються інші 313: окуляри, каски, рукавиці, прагигази, запобіжні монтерські пояси і страхові канати.
Засоби захисту, використовувані в електроустановках, за своїм призначенням поділяються на дві категорії: основні і додаткові.
Основні електрозахисні засоби - це засоби захисту, ізоляція яких довгостроково витримує робочу напругу електроустановок і які дозволяють торкатися до струмоведучих частин, що знаходиться під напругою.
Додаткові електрозахисні засоби - це засоби захисту, що доповнюють основні засоби, а також ті, що служать для захисту від напруги дотику і напруги кроку, що самі по собі не можуть при такій напрузі забезпечити захист від ураження струмом, а застосовуються разом з основними електрозахисними засобами.
Електрозахисні засоби варто використовувати за їх прямим призначенням і тільки в тих електроустановках, на напругу яких вони розраховані. Перед застосуванням електрозахисних засобів проводиться перевірка їхньої справності, огляд на відсутність зовнішніх ушкоджень, очищення від пилу, перевірка за штампом терміну придатності і напруги.
Перша допомога при ураження електричним струмом складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму і надання йому медичної допомоги.
Звільнення потерпілого від дії струму. Першою дією повинно бути швидке відключення тієї частини, до якої торкається потерпілий. Якщо швидко вимкнути установку не можна, треба відокремити потерпілого від струмоведучих частин.
Способи надання першої допомоги. Надання першої допомоги залежить від стану, у якому знаходиться уражений електричним струмом. Для визначення цього стану необхідно негайно:
покласти потерпілого на спину на тверду поверхню;
перевірити наявність у постраждалого дихання, пульсу;
з'ясувати стан зіниць - вузькі або розширені.
У всіх випадках ураження електричним струмом необхідно викликати лікаря, незалежно від стану потерпілого. При цьому варто негайно почати надання відповідної допомоги потерпілому:
якщо потерпілий знаходиться у свідомості, але до цього був не притомним або тривалий час знаходився під струмом, його варто укласти на підстилку, накрити чим-небудь (одягом) і до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, спостерігаючи за диханням і пульсом;
якщо свідомість відсутня, але збереглися пульс і дихання, потрібно рівно і зручно покласти потерпілого на підстилку, розстебнути пояс і одяг, забезпечити приплив свіжого повітря і спокій; давати потерпілому нюхати нашатирний спирт і обприскувати його водою;
якщо потерпілий погано дихає - робити штучне дихання і зовнішній масаж серця;
якщо відсутні ознаки життя, не можна вважати постраждалого мертвим, тому що смерть часто буває лише удаваною.
У цьому випадку також треба робити штучне дихання і масаж серця. Висновок про смерть постраждалого може зробити тільки лікар.