
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Методи боротьби із шумом
Для зниження шуму можуть бути застосовані наступні методи:
зниження шуму в джерелі;
зміна спрямованості випромінювання;
раціональне планування підприємств і цехів, акустична обробка приміщень;
зниження шуму на шляху його поширення;
засоби індивідуального захисту від шуму.
Вимірювання шуму
Вимірювання шуму здійснюють з метою визначення рівнів звукових тисків на робочих місцях і відповідності їхнім санітарним нормам, а також для розробки і оцінки ефективності різних шумопоглинаючих заходів.
Основним приладом для вимірювання шуму є шумомір. У шумомірі звук, що сприймається мікрофоном, перетворюється в електричні коливання, які підсилюються і потім, пройшовши через коригувальні фільтри і вирівнювач, реєструються приладом. Діапазон вимірюваних сумарних рівнів шуму звичайно становить 30-130 дБ при частотних межах 31,5-8000 Гц.
Вимірювання шуму на робочих місцях промислових підприємств здійснюють на рівні вуха працівника при ввімкненні не менше 2/3 встановленого устаткування.
Інфразвук
Інфразвук - нечутна людиною область коливань. Звичайно верхньою межею інфразвукової області вважають частоти 16-25 Гц. Нижня межа інфразвуку не визначена.
Інфразвук виникає в атмосфері, у лісі, на морі (так званий голос моря). Джерелом інфразвуку є грім, вибухи, гарматні постріли, землетруси.
Для інфразвуку характерно мале поглинання. Тому інфразвукові хвилі в повітрі, воді й у земній корі можуть поширюватися на дуже великі відстані. Цс властивість інфразвуку використовується як провісник стихійних лих, дослідження властивостей атмосфери і водного середовища.
Захист від інфразвуку представляє серйозну проблему.
Ультразвук
Ультразвук знаходить широке застосування в металообробній промисловості, машинобудуванні, металургії і т.д. Частота застосовуваного ультразвуку від 20 кГц до 1 МГц, потужності - до декількох кіловатів.
Ультразвук впливає на організм людини. У тих, хто працюює з ультразвуковими установками, нерідко спостерігаються функціональні порушення нервової системи, зміни тиску, складу і властивості крові. Це супроводжується скаргами на головний біль, швидку втомлюваність, втрату слухової чутливості.
Ультразвук може діяти на людину як через повітряне, так і через рідинне або тверде середовище. Рівні звукових тисків у діапазоні частот від 11 до 20 кГц не повинні перевищувати відповідно 75-110 дБ, а загальний рівень звукового тиску в діапазоні частот 20-100 кГц не повинен перевищувати 110 дБ.
Захист від дії ультразвуку при повітряному опроміненні може бути забезпечений:
шляхом використання в устаткуванні більш високих робочих частот, для яких припустимі рівні звукового тиску вище;
шляхом встановлення устаткування, яке випромінює ультразвук, у звукоізолюючому виконанні (типу кожухів). Такі кожухи виготовляють з листової сталі або дюралюмінію (товщиною 1 мм) з обклеюванням гумою або руберойдом. Застосування кожухів, наприклад, в установках для очищення деталей, дає зниження рівня ультразвуку на 20-30 дБ у відчутному діапазоні частот і 60-80 дБ - в ультразвуковому;
шляхом зведення екранів між устаткуванням і працівниками;
розміщенням ультразвукових установок у спеціальних приміщеннях або кабінах, якщо переліченими вище заходами неможливо отримати необхідний ефект.
Захист від дії ультразвуку при контактному опроміненні складається в повному виключенні безпосереднього зіткнення працюючих з інструментом, рідиною і виробами, оскільки такий вплив найбільш шкідливий.
Завантаження і вивантаження виробів повинні здійснюватись при вимкненому джерелі ультразвуку. У тих випадках, коли вимикання установки небажане, застосовують спеціальні пристосування.