
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Захист від вібрації
Існує кілька основних напрямків боротьби з вібрацією. Боротьба з вібрацією в джерелі її виникнення допускає конструювання і проектування таких машин і технологічних процесів,
у яких виключені або знижені нсврівноважені сили, відсутня ударна взаємодія деталей, замість підшипників коливання використовуються підшипники ковзання. Застосування спеціальних видів зчеплення і чистоти поверхні шестірень дозволяють знизити рівень вібрації на 3-4 дБ. Усунення дисбалансу обертових мас досягається балансуванням.
Відокремлення від режиму резонансу досягається або зміною характеристик системи (маси і жорсткості), або зміною кутової швидкості. Жорсткі характеристики системи змінюються введенням у конструкцію ребер жорсткості або зміною її пружних характеристик.
Вібродемпфірування - це зниження вібрації об'єкта шляхом перетворення її енергії в інші види (у кінцевому рахунку - у теплову). Збільшення втрат енергії можливо досягти різними прийомами: використанням матеріалів з великим внутрішнім тертям; використанням пластмас, дерева, гуми; нанесенням шару пружних матеріалів (руберойд, фольга, мастика, пластичні матеріали та ін.).
Віброгасіння - це спосіб зниження вібрації шляхом введення в систему додаткових реактивних імпедансів (опорів).
Віброізоляція - це спосіб зменшення вібрації захищеного об'єкта за допомогою введення в систему пружного зв'язку, що перешкоджає передачі вібрації від джерела коливань до основи або суміжних елементів конструкцій.
У промисловості знаходить застосування активний віброзахист, який передбачає введення додаткового джерела енергії, за допомогою якого здійснюється зворотний зв'язок від об'єкта до системи віброізоляції. Для захисту від вібрації застосовуються спеціальні засоби індивідуального захисту (рукавиці, рукавички).
ШУМ
Будь-який небажаний звук прийнято називати шумом. Шум шкідливий для здоров'я, знижує працездатність, підвищує рівень небезпеки. Тому необхідно передбачати міри захисту від шуму. А для цього необхідно володіти відповідними знаннями.
Шум - це механічні коливання, що поширюються у твердому, рідкому або газоподібному середовищі. Частки середовища при цьому коливаються щодо положення рівноваги. Звук поширюється в повітрі зі швидкістю 344 м/с. Шум створюється джерелом, що має визначену потужність Р. Потужність, що припадає на одиницю площі, перпендикулярної до напрямку поширення звуку, називається інтенсивністю звуку.
Тиск Р, що виникає в середовищі при проходженні звуку, називається акустичним.
Абсолютні значення інтенсивності і тиску змінюються в широких межах. Користуватися абсолютними значеннями цих характеристик шуму незручно. Крім того, відчуття людини пропорційні логарифмові подразника (закон Вебера-Фехнера). Тому введено особливі показники, які називають рівнями, і які визначаються в децибелах (дБ).
Слуховий апарат людини найбільш чутливий до звуків високої частоти. Тому для оцінки шуму необхідно знати його частоту, що виміряється в герцах (Гц), тобто числом коливань у секунду. Вухо людини сприймає звукові коливання в межах 16-20 000 Гц. Нижче 16 Гц і вище 20 000 Гц знаходяться відповідно області нечутних людиною інфразвуків і ультразвуків. Залежність рівнів від частоти називається спектром шуму. Спектри шуму (як і вібрації) бувають дискретними, суцільними і змішаними. У суцільних спектрах інтервали між частотними складовими нескінченно малі.
На практиці у боротьбі із шумом використовуються так звані октавні смуги. Використовується наступний ряд еєредньо геометричних частот октавних смуг: 63, 125,250,500, 1000,2000, 4000, 8000 Гц. Спектри представляються у вигляді таблиць або графіків.
Встановлені наступні методи визначення шумових характеристик машин:
метод вільного звукового поля;
метод відбитого звукового поля (ревербераційні камери);
метод зразкового джерела шуму;
метод виміру шумових характеристик на відстані 1 м від зовнішнього контуру машини.
Найбільш точні перші два методи.
Шкідливий вплив шуму залежить і від тривалості перебування людини в несприятливих в акустичному відношенні умовах.