
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Зростання і розмноження мікроорганізмів
Як і все живе, одноклітинні мікроорганізми ростуть. Досягши певної величини, клітина перестає рости. Під мікроскопом можна спостерігати, як у певний момент вона поділяється на дві частини, що стають самостійними організмами. Так з однієї материнської клітини з'являються дві дочірні. Виростаючи, вони теж поділяються, утворюючи чотири клітини, потім вісім, шістнадцять і т.д.
Час від виникнення клітини до її розподілу називається часом генерації. У природі спостерігається визначена закономірність: чим дрібніше організм, тим скоріше з'являється в нього нащадки. Так, час генерації кишкової палички Езспегіспіа соїі і збудника холери УіЬгіо сіюіегае становить усього 20 хв. Підрахунки показують, що вже через добу з однієї бактерії утворюється нереально велика кількість клітин. Французький учений Ж. Моно досліджував ріст бактерій і встановив наступну закономірність. На початку бактерії пристосовуються до середовища і розмножуються дуже повільно. Цей період називаютьлаг-фазою. Потім починаегься фаза швидкого розмноження (лаг-фаза), після чого настає стаціонарна фаза, коли середовище збагачується продуктами життєдіяльності бактерій, які гальмують процес розмноження і, нарешті, бактерії починають відмирати (фаза відмирання).
Причиною загибелі бактерій є несприятливі умови середовища:
Звичайно мікроорганізми нормально живуть при температурі 0-90°С. Для деяких видів ця межа набагато ширше: від -270 до +400°С.
Прямі промені сонця для більшості бактерій згубні.
Мікроорганізми життєздатні в умовах дуже низького тиску (всього 5 мм рт. ст.) і дуже високого (більш 5 атм.).
На життєздатність мікроорганізмів впливає реакція середовища рН. Найбільш сприятлива нейтральна (рН = 7) або лужна (рН > 7).
Субстратами (носіями) біологічних небезпек можуть бути елементи середовища перебування (повітря, вода, ґрунт), рослини, тварини, люди, устаткування, інструменти, сировина і т.п.
Бактерії живуть у воді, в тому числі й у гарячих джерелах, у льодах, у повітрі на різній висоті від землі. Особливо багато бактерій у ґрунтах. В одному грамі орного ґрунту знаходиться від 1 до 20 млрд. мікробів. Мікроби супроводжують людину все житгя. Без мікробів життя неможливе. Але патогенні мікроби для людини небезпечні. Тому вона наполегливо шукає способи захисту від патогенних мікробів. Відомо, що при тривалому кип'ятінні рідин мікроби, що знаходяться в них, гинуть. Німецький учений Шванн встановив, що висока температура вбиває і мікроби, що знаходяться в повітрі. Фізик Тиндаль довів, що мікроби в рідинах гинуть після декількох повторних кип'ятінь. Повторне короткочасне нагрівання рідини до точки кипіння, запропоноване Тиндалем, називають тиндалізацісю. Усі методи знищення мікробів під виливом високої температури мають загальну назву - стерилізація. Часткова стерилізація молока нагріванням до 60°С впродовж 30 хв. називається пастеризацією.
Мікроорганізми не безсмертні. Розмноження їх небезмежне. Багато клітин гинуть, не доживши до розподілу. Мікроби ворогують між собою (антагонізм). Мікроби гинуть від сонячного світла, ультрафіолету. Деякі мікроби харчуються відмерлими частинами рослин. Це сапрофіти. Інші нападають на живі організми. Це паразити.
Хвороботворні мікроби виділяють ферменти, що порушують нормальний стан людини.
Бактерициди - хімічні речовини, які вбивають бактерії.
Бактеріоситаз - тимчасова зупинка розмноження бактерій під впливом різних речовин (у тому числі ліків).
Бактеріопосійство і вірусоносійство - перебування збудників інфекційних хвороб в організмі людини або тварини при відсутності ознак захворювання.