Тактильна, температурна, больова чутливість

Шкіра є тим органом, що відокремлює внутрішнє середовище людини від зовнішнього, надійно охороняючи її сталість. Відчуття, забезпечувані шкірою, створюють зв'язок із зовнішнім світом. За допомогою дотику (тактильних відчуттів) ми довідуємося про тривимірні особливості нашого оточення; терморсцепція - це сприйняття тепла і холоду; почуття болю - ноцицепція, служить для розпізнавання потенційно небезпечних стимулів.

Зовні шкіра вкрита тонким шаром тканини - епідермісом, що складається з декількох шарів досить дрібних клітин, що постійно оновлюються. За епідермісом знаходиться власне шкіра - дерма. Дерма маг численні рецептори, що сприймають тиск (дотик), холод і тепло, біль.

Перша функція шкіри - механічна. Вона охороняє тканини, що знаходяться глибше, від ушкоджень, висихання, фізичних, хімічних і біологічних виливів і, як уже зазначалося, виконує бар'єрну функцію.

Друга функція шкіри пов'язана з процесами терморегуляції, завдяки яким зберігається постійна температура тіла. У шкірі людини знаходяться два види аналізаторів: одні реагують тільки на холод (близько 250 тис), інші - тільки на тепло (близько 30 тис). Температура шкіри трохи нижче температури тіла і різна для окремих ділянок. Тривале відчуття тепла при температурі шкіри вище 36°С тим сильніше, чим вище ця температура. При температурі близько 45°С відчуття тепла змінюється болем від гарячого. Коли великі ділянки тіла охолоджуються до температури нижче 30°С, виникає відчуття холоду; біль від холоду виникає при температурі шкіри 17°С та нижче. Якщо охолодження відбувається дуже повільно, людина може не помітити, як великі ділянки шкіри стануть зовсім холодними (при одночасній втраті тепла тілом), особливо, якщо його унига зайнята чимось іншим.

Під тактильною чутливістю розуміють відчуття дотику і тиску. У середньому на одному квадратному сантиметрі шкіри знаходиться близько 25 рецепторів. Абсолютний поріг тактильної чутливості визначається по тому мінімальному тиску предмета на шкірну поверхню, при якому спостерігається ледь помітне відчуття дотику. Найбільш розвинута чутливість на дистальних частинах тіла. Характерною рисою тактильного аналізатора є швидкий розвиток адаптації, тобто зникнення відчуття дотику або тиску. Завдяки адаптації ми не відчуваємо дотик одягу до тіла.

Відчуття болю сприймається спеціальними рецепторами. Вони розсіяні по всьому нашому тілу, на 1 см² шкіри знаходиться близько 100 таких рецепторів. Відчуття болю виникає внаслідок подразнення не тільки шкіри, але й окремих внутрішніх органів. Часто єдиним сигналом, що попереджає про незадовільний стан того або іншого внутрішнього органа, є біль.

На відміну від інших сенсорних систем, біль повідомляє про зовнішні або внутрішні небезпеки, що загрожують нашому тілу, тим самим він захищає нас від ушкодження.

Біологічний зміст болю в тому, що, будучи сигналом небезпеки, він мобілізує організм на боротьбу за самозбереження. Під впливом больового сигналу перебудовується робота всіх систем організму і підвищується його реактивність.