
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Методи забезпечення безпеки
Простір (робоча зона), де знаходиться людина в процесі діяльності, називається гомосферою.
Ноксосфера - простір, у якому постійно існують або періодично виникають небезпеки. Сполучення гомосфери і ноксосфери неприпустиме з позиції безпеки.
Забезпечення безпеки досягається трьома основними методами: перший складається в просторовому і (або) годинниковому розподілі гомосфери і ноксосфери. Це досягається засобами дистанційного керування, автоматизації, роботизації. Другий складається в нормалізації ноксосфери шляхом виключення небезпек. Це сукупність заходів, що захищають людини від шуму, газу, пилу, травмування і т.п. засобами колективного захисту.
Третій метод включає набір прийомів і засобів, спрямованих на адаптацію людини до відповідного середовища й підвищення його захищеності. Цей метод реалізує можливості профілактичного вибору, навчання, психологічного впливу. У реальних умовах реалізується комбінація названих методів.
Засоби забезпечення безпеки
Засоби забезпечення безпеки поділяються на засоби колективного (ЗКЗ) та індивідуального захисту (313).
У свою чергу ЗКЗ і 313 поділяються на групи, залежно від характеру небезпек, конструктивного виконання, галузі застосування і т.д.
У широкому розумінні до засобів безпеки варто зараховувати все те, що сприяє захисту людини від небезпеки, а саме: виховання, освіту, здоров'я, дисциплінованість і т.п.
2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
Стан здоров'я населення все частіше визнається показником кінцевого впливу факторів навколишнього середовища на людей. При цьому йдеться як про негативні, так і позитивні та захисні взаємодії.
На сьогодні немає загальновизнаних даних про дольовий внесок різних факторів у формування індивідуального і популяційного здоров'я людей. У матеріалах ВОЗ зазначається, що в загальному впливі на здоров'я населення способові життя приділяється 50%, середовищу перебування - 20%, спадковості - 20%, якості медико-санітарної допомоги - 10%.
Н.А. Агаджанян зазначає, що здоров'я людини, як і біосфери, треба розглядати в комплексі, і наводить дані, які характеризують залежнісгь між здоров'ям людини і здоров'ям біосфери. На сьогодні у зовнішньому середовищі зареєстровано 4 млн. токсичних речовин, і щорічно їхня кількість зростає на 6000; в організм людини потрапляє близько 100 тис. ксенобіотиків; кожен четвергий житель Землі страждає на алергію й аутоіммунні захворювання; більш 80% хвороб зумовлено екологічною ситуацією. Він указує, що найсерйозніший наслідок забруднення біосфери полягає в генетичних наслідках: вже зараз відомо понад 2500 видів порушень здоров'я, локалізованих на генному і хромосомному рівнях; 10%) немовлят мають відхилення від нормального розвитку; близько 50% генофонду європейського населення через екологічну напругу не відтворюється в наступному поколінні. Щороку зростає питома вага соціального компонента в комплексній оцінці здоров'я сучасної людини, популяції, суспільства. Соціальна невпорядкованість, невпевненість у завтрашньому дні, моральна пригніченість, психофізіологічна напруга, стреси - розцінюються як основні чинники ризику, що негативно впливають на здоров'я людини і сприяють появі нових форм неспецифічних хвороб.
Життя випробовує людину надмірним дискомфортом і набагато рідше - комфортом, високою і тривалою напругою фізичних і психічних сил, різноманітними стресовими ситуаціями. Критерієм стійкості людини в таких умовах є характеристики здоров'я населення та його інтегральний показник - ймовірна тривалість життя. Комплексними-оцінками стану здоров'я людини вважають також показники біологічного віку людини - основний обмін, життєва ємність легень, індекс фізичного стану, коефіцієнт старіння і т.д.
Здоров'я -синтетичний показник. Він інтегрує й узагальнює все різноманіття сторін життя людини: побутову, духовну, виробничу, творчу і т.д. Існує поняття професійного здоров'я, під яким розуміється здатність людського організму зберігати задані компенсаторні і захисні властивості, що забезпечують працездатність в умовах, у яких відбувається професійна діяльність.
Під час проведення аналізу різних аспектів впливу навколишнього середовища на здоров'я людини пріоритетне значення надається факторам ризику, які безпосередньо ведуть до виникнення захворювань або травм.
Оцінка впливу негативних факторів на здоров'я здобуває особливо важливе значення під час розробки проектів і планів забудови нових районів, розробки побутової техніки, нових технологій, синтезуванні нових хімічних сполук, продуктів харчування. Усунення або послаблення негативного впливу факторів навколишнього середовища в ряді випадків досягається за допомогою інженерно-технічних заходів і засобів, систем життєзабезпечення, адаптації, у тому числі й соціальної.