3. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання

Негайне виконання судового рішення є виключенням з загального правила і полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно - з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

ЦПК зобов’язує суд допустити негайне виконання рішення в справах:

1) про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;

2) про присудження робітникові або службовцеві заробітної плати, але не більше як за один місяць;

3) про стягнення відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, - у межах стягнення за один місяць;

4) про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника. ЦПК допускається негайне виконання рішень суду у справах про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала, та у справах про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб ст. 368 ЦПК.

ЦПК не допускає негайного виконання:

1) коли негайне виконання може викликати такі зміни у майні, після яких повернути його до попереднього стану у разі скасування рішення буде неможливим або дуже утрудненим;

2) у справах про виселення громадян з жилих приміщень

Негайне виконання рішень підпорядковане загальним правилам виконання судових рішень, а тому, виносячи рішення щодо негайного виконання, суд повинен одночасно виписати виконавчого листа та здійснити заходи щодо його виконання.

Одночасно в рішенні суду може бути передбачена відстрочка та розстрочка негайного виконання.

3. Виправлення недоліків рішення суду, що його постановив

Після оголошення рішення суд, який його постановив, не вправі сам його змінити або скасувати. Допущені в ньому помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному та касаційному порядку. Однак деякі недоліки судового рішення можуть бути, у точно передбачених законом випадках, усунені судом, який постановив рішення, одним з трьох способів: виправлення описки і явної арифметичної помилки; постановляння додаткового рішення; роз'яснення рішення.

1) Опискою називається зроблена судом механічна помилка у визначенні об'єкта присудженого, сторони, строку виконання рішення. Помилка - це неправильність в діях і висновках. Це допущена внаслідок неправильності арифметичних розрахунків неточність в рішенні суду у визначенні суми, яка підлягає стягненню.

2) Додаткове рішення є способом виправлення таких недоліків судового рішення, як невизначеність і неповнота, що не дає належним чином вирішити спір.

ЦПК передбачено термін прийняття судом заяви про ухвалення додаткового рішення, вона може бути подана до закінчення строку на виконання рішення. Присутність сторін при ухваленні судом додаткового рішення не є обов'язковою ст. 220 ЦПК.

3) Роз'яснення судового рішення настає тоді, коли його зміст викладено не чітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого реалізація такого рішення викликає труднощі чи стає неможливою. Ухвала суду про роз'яснення рішення може бути оскаржена і внесено на неї окреме подання.

ЦПК чітко визначає підставу для роз'яснення рішення суду. Рішення суду роз’яснюється, коли воно є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця.