3. Зміст судового рішення

Рішення суду має викладатися письмово, за змістом — відповідати вимогам ст. 215 ЦПК України і складатися із вступ­ної, описової, мотивувальної, резолютивної частин. У вступній частині зазначаються: час і місце ухвалення рішення; найме­нування суду, що ухвалив рішення; прізвище та ініціали судді (суддів — при колегіальному розгляді); прізвище та ініціали секретаря судового засідання; найменування сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмет позовних вимог.

Описова частина повинна містити узагальнений виклад по­зиції відповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, інші докази, досліджені судом.

У мотивувальній частині за­значаються: встановлені судом обставини і визначені відпо­відно до них правовідносини; мотиви, з яких суд вважає вста­новленими наявність або відсутність фактів, якими обґрунто­вувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє до­кази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо бу­ли, то ким; назви статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесу­ального закону, яким суд керувався.

У резолютивній частині зазначаються: висновки суду про задоволення позову або відмо­ву у позові повністю чи частково; висновки суду по суті позов­них вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Відповіді суду на всі правові питання повинні випливати із встановлених фактичних обставин, бути вичерпними, визна­ченими і безумовними.

Вичерпними є рішення, які містять відповідь суду на всі пе­редані на його вирішення правові питання. Вимога визначеності полягає у тому, що рішення суду по­винно дати чітку і конкретну відповідь на всі порушені перед ним питання,.

Безумовність полягає у тому, що висновки, зроблені в рі­шенні, не повинні включати умови, які поставили б його ви­конання в залежність від їх настання. Суд не може покласти на відповідача обов'язок виконати певні дії за умови виконан­ня зустрічних дій з боку позивача або настання певних подій.

Якщо суд на підставі п. 7 ч. 1 ст. 214, ст. 367 ЦПК України допускає негайне виконання рішення, то він також зазначає про це у резолютивній частині рішення. Надання розстрочки чи відстрочки визначається у відповідній частині рішення (ст. 217 ЦПК України).

У формі рішення виносяться тільки ті постанови суду пер­шої інстанції, якими вирішується цивільна справа по суті, у зв'язку з чим включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, не допускається. Тому в ній неприпустимо вирішувати питання про виділення частини вимог у самостійне прова­дження або закриття провадження у них, залишення без роз­гляду тощо. Вирішення таких питань викладається у само­стійній процесуальній формі ухвал (статті 208, 210 ЦПК України), які можуть постановлятися водночас з рішенням.

Порядок ухвалення рішення передбачений статтями 18, 19, 195, 196, 208, 209 ЦПК України. Суди України ухвалю­ють рішення іменем України негайно після розгляду справи, більшістю голосів суддів, які входять до складу суду у даній справі.

Рішення суду ухвалюється у нарадчій кімнаті з додержан­ням її таємниці — ніхто не має права бути присутнім у ній, крім складу суду у даній справі. Суддям забороняється розго­лошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті (ст. 196 ЦПК України).

Ухвалене рішення виготовляється на спеціальному бланку у письмовій формі головуючим або одним із суддів при ко­легіальному розгляді справи, підписується всім складом суду і скріплюється печаткою суду. Виправлення у рішенні мо­жуть бути застережені перед підписом суддів.

Ухвалене судом рішення проголошується прилюдно, крім рішень про усиновлення дітей тощо (ст. 6 ЦПК України). Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його ос­карження (ч. 1 ст. 218 ЦПК України).

Копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді. Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії, що потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, копія такого судового рішення також надсилається цим органам та/або особам у строки та порядку, визначені цією статтею.