10

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПРАВА

ЗАТВЕРДЖЕНО

Декан юридичного факультету

____________ А.М. Куліш

«___» ___________201__ р.

Навчальна дисципліна

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС

ЛЕКЦІЯ № 18

Тема: Судові рішення

Розробила

асистент кафедри права

Солонар А.В.

Суми-201_ Судові рішення План

1. Поняття і види судових рішень.

2. Вимоги, яким мас відповідати судове рішення.

3. Зміст судового рішення.

4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання.

5. Виправлення недоліків рішення суду, що його постановив.

6. Законна сила судового рішення.

7. Ухвала суду.

Ключові слова: судове рішення, рішення про присудження, рішення про визнання, конститутивні рішення, судові ухвали, зміст судового рішення, описка, помилка.

Мета лекції: ознайомитися із судовим рішенням, його змістом, вимогами до нього, порядку його виконання, навести особливості виправлення недоліків рішення суду, розкрити поняття ухвали і окреслити її зміст.

1. Поняття і види судових рішень

Акти суду з приводу вирішення справи по суті, тобто вирішення основної правової вимоги у справах позовного провадження, у справах, які виникають з правових відносин і в справах окремого провадження, закріпляються в процесуальній формі рішення.

Їх можна так класифікувати:

Рішення про присудження - це постанови суду, якими підтверджуються права, обов'язки та законні інтереси сторін і одна сторона присуджується виконати на користь другої сторони певні дії або утриматися від їх виконання.(виселення з житлового приміщення).

Рішення про визнання ~ постанови суду, якими підтверджується наявність або відсутність між сторонами певних юридичних відносин, певних обставин чи юридичних фактів ( визнання прав власності).

Конститутивні рішення - постанови суду, спрямовані на заміну чи припинення правовідносин. Ними будуть рішення про виділ частки з спільного майна, розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 208 ЦПК судові рішення поділяються на основні та додаткові. Основним рішенням закінчується судовий розгляд справи. Додаткове рішення може бути прийняте судом, який ухвалив основне рішення за заявою сторін чи за власною ініціативою у випадках передбачених ст.. 220 ЦПК.

Судове рішення - це акт правосуддя в цивільних справах, яке виноситься від імені держави і усуває спір між сторонами їм присуджується додержуватися певної поведінки щодо існуючих між ними правовідносин.

Судові ухвали - це одна з форм судових рішень, якими врегульовуються лише окремі питання, поставлені перед судом у заявах і клопотаннях осіб які беруть участь. Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.

2. Вимоги, яким мас відповідати судове рішення

Згідно з діючим цивільно - процесуальним законодавством рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим у передбаченому порядку, викладеним у письмовій формі, за встановленим змістом, проголошене публічно.

Судове рішення повинні відрізняти ясність і чіткість формулювань.

Важливою умовою обґрунтованості рішення суду є відпо­відність його висновків істині — дійсним обставинам справи, правам і обов'язкам сторін.

Зміст істини, що встановлюється у цивільному процесі, за­лежить від його завдань, тому юридичним фактам суд пови­нен дати не тільки фактичну, а й правову оцінку. Оцінка до­казів справи провадиться суддями за внутрішнім переконан­ням, яке створюється у процесі дослідження матеріалів спра­ви і є його наслідком.

Внутрішнє переконання суддів — це їх переконаність у правильності рішення, яке базується на пере­вірці й оцінці у сукупності доказів, досліджених ними у про­цесі судового розгляду. Воно ґрунтується на всебічному, по­вному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні у судо­вому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності відповідно до закону. Жодні докази не мають для суду наперед встанов­леної сили. Суд оцінює належність, допустимість, до­стовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності (ст. 212 ЦПК України).

Для цього під час ухвалення рішення суд повинен виріши­ти всі питання, встановлені ст. 214 ЦПК України, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної дав­ності тощо), які мають значення для вирішення справи, та до­кази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або у позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.