МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Кафедра фінансів

АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА

групового завдання № 3

для четвертого етапу тренінгу:

з дисципліни бюджетна система

Виконали студенти:

4 курсу, 1 групи, спец. 6508

Потявіна Ольга

Петрик Олена

Семенюк Оксана

Голубенко Дмитро

Михайлова Мирослава

Підкович Богдан

Викладач:

Кондратюк С. Я.

Київ – 2012

Основні причини збалансування доходів і видатків бюджету у 2000-2003 рр.:

• економічне піднесення української економіки, приріст реального ВВП країни не був нижчим 5,2 % ВВП у 2002 р. і досяг значення 9,6 % ВВП у 2003 р.;

• реструктуризація державного боргу, яка надала можливість оптимізувати боргове навантаження на обслуговування і погашення боргу країни, що позитивно вплинуло на стан бюджету;

• скорочення деяких неефективних податкових пільг, що дало змогу додатково мобілізувати доходи до бюджету;

• підвищення якості планування та прогнозування дохідної та видаткової частин державного та зведеного бюджетів.

Основні причини дефіциту державного бюджету 2004–2005 рр.:

• збільшення видатків на державне управління, які не були закладені в Законі України ”Про Державний бюджет України на 2004 рік”.

• посилення соціальної спрямованості видаткової частини державного бюджету впродовж цього періоду, що було обумовлене виборчими кампаніями;

• зміцнення політичної складової як одного з факторів, що впливають на розмір дефіциту державного бюджету;

• повернення у 2004–2005 рр. до практики фінансування соціальних програм за рахунок дефіциту державного бюджету;

• вичерпаність екстенсивних факторів росту реального ВВП країни, що зумовить подальше зниження темпів росту ВВП і, відтак зменшить темпи росту дохідної частини державного бюджету;

• недостатність залучення прямих іноземних інвестицій, що могли б слугувати певною заміною фінансування дефіциту бюджету та не збільшувати державний борг країни;

• високий рівень інфляції протягом 2004–2005 рр., в межах 10,3–11,6 %.

Висновки

Отже, можна виокремити періоди існування дефіциту державного бюджету, що мають певні особливості:

• Перший період (2000–2003 рр.) позначився економічним зростанням, збалансуванням дохідної і видаткової частин бюджетів. За цей час було здійснено реструктуризацію зовнішнього боргу країни, оптимізовано боргову політику, тому розмір державного боргу залишився на рівні 1999 р., проте зменшилася питома вага боргу відносно ВВП країни з 61 % у 1999 р. до 29 % наприкінці 2003 р.

Другий період (2004–2005 рр.) також характеризувався дефіцитом державного бюджету в межах 0,7–2,9 % ВВП. Проте упродовж нього спостерігалося підвищення питомої ваги частки бюджету, що перерозподіляється через ВВП. Це хоча й дало змогу підвищити рівень дохідної частини бюджету, утім створило загрозу для майбутніх періодів.

Пропозиції

1) Проводити ефективну політику з обслуговування державного боргу країни. Підвищувати питому вагу внутрішнього боргу в загальній структурі державного боргу шляхом випуску довгострокових державних цінних паперів;

2) Дефіцит державного бюджету відносно ВВП підтримувати на рівні не вищому за рівень інвестицій в основний капітал за рахунок коштів державного бюджету;

3) Формувати прогнозні показники дохідної та видаткової частин бюджету усіх рівнів на основі реальних даних задля уникнення утворення прихованого дефіциту бюджету;

4) удосконалення нормативно-правового забезпечення бюджетного процесу;

5) пошук реальних джерел збільшення доходів бюджету, створення платникам податків сприятливих умов для розвитку своєї діяльності;

6) Ефективно протидіяти інфляційним процесам. Рівень інфляції обмежити коридором, максимальною величиною якого є 10 %­й показник;

7) формувати прогнозні показники дохідної та видаткової частини бюджету усіх рівнів на основі реальних даних;

8) залучені кошти повинні використовуватися переважно для цільових державних програм, спрямованих на економічний розвиток.

Спостерігається негативна тенденція зростання дефіциту державного бюджету протягом 2006–2011 років, що обумовлено відставання темпів зростання бюджетних доходів порівняно зі зростанням бюджетних видатків . Так, частка дефіциту у доходах протягом зазначеного періоду перевищує частку дефіциту у видатках бюджету, що свідчить про різке зниження ефективності виробництва, наявність значного тіньового сектора в економіці та значним зростанням та нераціональною структурою бюджетних видатків.

Макроекономічна ситуація, яка почала погіршуватись ще наприкінці 2008 року через вплив світової фінансово-економічної кризи, стала мало некатастрофічною. Збільшення видатків державного бюджету супроводжувалось скороченням виробництва. Однак, було зламано цю тенденцію до падіння у промисловості, що сформувалась у кризових 2008–2009 роках. Відновлення промислового виробництва, яке розпочалось у березні 2010 року за підсумками 2010 року забезпечило ріст у промисловості на 11 відсотків, що є найвищим темпом з 2004 року.

Висновки:

Як видно з табличних даних, прослідковується закономірність: при збільшенні доходів бюджету за статистикою і збільшуються видатки. Так у державному бюджеті України у 2011 році доходи збільшились на 26 469, 175 млн. грн. порівняно із 2010 роком, а видатки збільшились на 14 172, 667 млн. грн.. Це свідчить про початок нейтралізації першопричин виникнення дефіциту бюджету, а саме : перехід до ринкової економіки;  низький рівень життя більшої частини населення України; зниження ефективності виробництва; скорочення об'ємів ВВП; кризові явища в економіці; неефективність фінансово – кредитних відносин; значне зростання і нераціональна структура бюджетних витрат;  наявність значного тіньового сектора в економіці; неспроможністю влади тримати під контролем фінансову ситуацію в державі; недосконале законодавство і  податкова система тощо. Але з іншої сторони хоч і дефіцит бюджету зменшився на 12 296,507 млн. грн. та його існування збереглося.

Пропозиції:

• Удосконалення інструментів залучених до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення.

• Забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розроблення й виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва.

• Запровадити науково обґрунтовану систему прогнозування показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості.

• Чітко визначити відповідальність розпорядників бюджетних коштів на всіх рівнях.

Охарактеризуйте джерела дефіцитного фінансування державного бюджету за 2007-2009рр.

Дефіцит державного бюджету за 2009 рік склав 19,9 млрд. грн., що становить 63,0 % граничного розміру, встановленого законом про державний бюджет України на 2009 рік. Порівняно з 2008 роком розмір дефіциту державного бюджету збільшився на 7,4 млрд. грн., або в 1,6 раза. Як свідчать дані таблиці 4.2.1, по загальному фонду бюджету профінансовано дефіцит у сумі 16,1 млрд. грн., що у 1,7 раза більше граничного розміру на рік, по спеціальному – у сумі 3,8 млрд. грн., або 17,1 % граничного розміру.

У 2009 році фінансування державного бюджету за борговими операціями склало 65,8 млрд. грн., що становить 106,9 % річного планового показника (див. таблицю 4.2.1). Запозичення здійснені у сумі 97,1 млрд. грн., або 109,1 % річного планового показника. Частка внутрішніх запозичень складає 56,7 %, зовнішніх – 43,3 %. Перевиконання річного планового показника за зовнішніми запозиченнями здійснено у 2,2 раза. Структура платежів з погашення боргу майже така сама, як і структура запозичень, а саме: погашення внутрішнього боргу становить 57,2 %, зовнішнього – 42,8 %.

Низький рівень дефіциту державного бюджету порівняно з установленим його граничним розміром пояснюється, в основному, невиконанням плану надходжень від приватизації, які надійшли у сумі 0,8 млрд. грн., або лише 9,5 %, а також накопиченням залишків коштів у обсязі 1,4 млрд. грн. при запланованому їх використанні у сумі 6,4 млрд. грн. Загалом на кінець 2009 року залишки бюджетних коштів становили 15,3 млрд. грн., з них 3,8 млрд. грн. – по загальному фонду та 11,5 млрд. грн. – по спеціальному фонду. Зазначимо, що обсяг залишків коштів по загальному фонду бюджету у сумі 3,8 млрд. грн. становить 2,0 % фактичних видатків загального фонду державного бюджету Обсяг залишків коштів збільшився за 2009 рік усього на 3,1 млрд. грн., з них по загальному фонду – на 1,7 млрд. грн. Як видно з графіка 4.2.1, обсяги запозичень до державного бюджету протягом 2009 року порівняно з 2008 роком збільшилися у 2,9 раза, а порівняно з 2007 роком – у 9,3 раза.

Структура джерел фінансування протягом 2005–2009 років не відображає сталої тенденції. Головними джерелами фінансування у 2009 році стали внутрішні та зовнішні запозичення. Внутрішні запозичення склали 56,3 % у

загальній структурі джерел фінансування дефіциту бюджету, зовнішні – 42,9 %, а надходження від приватизації – лише 0,8 %. При цьому слід відмітити, що значна частина внутрішніх запозичень (їх частка складає 49,5 % у загальній структурі джерел фінансування бюджету) здійснена з метою капіталізації банків та збільшення статутного фонду НАК «Нафтогаз України», про що сказано вище. Зазначені операції відображені у розділі «Фінансування бюджету» в частині зміни обсягів депозитів і цінних паперів для управління ліквідністю. Однак спостерігаються певні невідповідності у методології їх відображення, а саме:

1) для управління ліквідністю застосовуються боргові цінні папери, а не акції суб’єктів господарювання, вартість яких може залежати від того, яку частку вони складають у статутному фонді;

2) відповідно до статті 79 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», за рішенням Кабінету Міністрів України в обмін на державні облігації могли придбаватися лише акції банків;

3) можливість збільшення статутного фонду державних підприємств була передбачена пунктом 21 статті 76 вищезгаданого закону за рахунок коштів Стабілізаційного фонду. Тому операції з капіталізації банків за своєю суттю мали бути відображені, по-перше, у складі Стабілізаційного фонду, по-друге, за окремими кодами класифікації фінансування, як то, наприклад, «Зміна обсягів цінних паперів у результаті участі держави у капіталізації

банків». При цьому операції з поповнення статутного фонду НАК «Нафтогаз України» мали бути відображені як видатки бюджету, що призвело б до збільшення дефіциту бюджету на 18,6 млрд. грн., або майже удвічі.