Контроль наявності та надходження оз

Обліковують о. з. по кожному інвентарному об’єкту. Для індивідуального обліку інвентарні об’єкти нумерують, тобто присвоюють їм інвентарні номери. Аналітичний облік о. з. ведуть в інвентарних картках. На кожний об’єкт відкривають окрему картку (ф. 03-6), вказують назву та призначення об’єкта, його місцезнаходження, коротку характеристику, дані про капітальний ремонт та інші показники. Відкриті картки записують в опис, чим забезпечується контроль за наявністю карток.

Інвентарні картки, зареєстровані в описі, розміщують у картотеці згідно з класифікаційними групами, до яких відносять об’єкти.

Обліковують о. з. на рахунку 10 «Основні засоби». Це активний матеріальний рахунок, за дебетом якого відображають наявність та надходження об’єктів о. з., а за кредитом – їх вибуття. До рахунку 10 застосовують субрахунки згідно з прийнятою класифікацією. О. з. надходять на підприємство в порядку капітальних інвестицій, облік яких ведуть на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Оприбутковують об’єкти в склад основних засобів за актами Д-т 10 «Основні засоби» з кредиту 15 «Капітальні інвестиції», 42 «Додатковий капітал» та ін..

Ревізор перевіряє правильність ведення інвентарних карток шляхом звірки їх з актами на приймання о. з., інвентарним списком, записами у регістрах бухгалтерського обліку.

Контроль нарахування амортизації оз

У процесі виробництва о. з. втрачають свою споживну вартість і переносять її на створюваний за їхньою участю продукт. Внаслідок цього о. з. втрачають виробничі якості і, якщо вони не можуть бути відновлені ремонтом або модернізацією чи відновлення стає економічно невигідним, їх ліквідують. Таким чином, в процесі виробництва відбувається кругообіг вартості л. з. Так, їх вартість у вигляді амортизаційних відрахувань включають у собівартість виробленої продукції. В процесі її реалізації надходить виручка. Частина цієї виручки є відшкодуванням зношених о. з. і спрямовується на капітальні вкладення для оновлення о. з. Порядок нарахування і використання амортизаційних відрахувань визначено чинним законодавством та П(С)БО 7 «Основні засоби».

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Строк корисного використання переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація в цьому випадку нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку використання.

П(С)БО 7 містить п’ять методів нарахування амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий і податковий.

На рахунках бухгалтерського обліку нарахування амортизації відображають так: Д-т 83 «Амортизація» і К-т 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»; віднесено амортизацію на об’єкти обліку – Д-т 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності» та інших залежно від напряму списання амортизації і К-т 83 «Амортизація». По безоплатно одержаних о. з. на суму нарахованої амортизації одночасно показують дохід – Д-т 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» і К-т 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів».

Ревізор перевіряє розрахунки по визначенню амортизації і віднесення її на об’єкти обліку. Нарахування амортизації податковим методом перевіряється на відповідність її нормам закону про оподаткування прибутку.