
- •1.Мовознавство як наука. Предмет мовознавства, завдання та мета.
- •2. Розділи мовознавства.
- •3. Місце мовознавства серед інших наук, зв*язки мовознавства з іншими науками.
- •4.Методи і методики вивчення мовознавства
- •5.Природа мови. Ідеалістичні і матеріалістичні погляди на природу мови.
- •6.Мова і мислення
- •7.Мова і мовлення
- •8.Функції мови
- •9. Невербальні засоби спілкування.
- •10.Біологічні теорії походження мови.
- •11.Соціальні теорії походження мови.
- •12.Етапи історичного розвитку мов.
- •13.Контакти мов
- •14. Виникнення писемності. Предметне письмо.
- •15. Основні етапи розвитку письма.
- •18.Інтерлінгвістика. Причини створення штучних мов. Характеристика основних штучних мов.
- •19. Звуки мовлення. Три аспекти мовних звуків.
- •20.Поняття про артикуляцію. Артикуляційна характеристика звуків.
- •21.Класифікація голосних
- •Огублені і неогублені голосні
- •Наголошені і ненаголошені голосні
- •22. Класифікація приголосних.
- •23.Фонологія. Функції фонеми. Система фонем.
- •25.Склад. Теорія складу. Принципи складоподілу.
- •26. Фонетичне членування мовленнєвого потоку.
- •29.Наголос і його види.
- •30.Алфавіт. Сім*ї алфавітів.
- •31. Графіка і орфографія. Принципи орфографії в сучасних мовах.
- •32.Слово, його лексичне значення. Основні ознаки слова.
- •34.Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слова.
- •36. Омонімія
- •37.Явище синонімії, види синонімів.
- •38. Антоніми, види антонімів
- •39. Евфемізми, табу
- •41.Активна і пасивна лексика.
- •42.Неологізми і їх різновиди. Неологізми
- •Авторські неологізми
- •43.Історизми і архаїзми
- •46. Лексикографія. Види словників.
- •44.Фразеологізм, ознаки фразеологізму.Особливості перекладу фразеологізмів
- •45.Класифікація фразеологізмів
- •47.Основні тлумачні словники(укр., рос, франц, англ.)
- •48.Граматика.Роздіи граматики. Абстрактний характер граматики.
- •49.Граматичні форми та граматичні категорії.
- •50.Граматичні значення слів та засоби їх вираження.
- •51.Морфема, види морфем. Морфемний аналіз слова.
- •52.Історичні зміни морфемної будови слова(опрощення, пере розклад, ускладнення).
- •53.Поняття про словотвір. Способи словотвору. Поняття про словотвірний аналіз.
- •54.Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови.
- •55.Синтаксис. Словосполучення, їхня класифікація.
- •58.Генеалогічна класифікація мов.
- •59.Характеристика індоєвропейської сімї мов.
- •60. Слов*янські мови.
- •61.Германські мови.
- •62.Романські мови.
20.Поняття про артикуляцію. Артикуляційна характеристика звуків.
Мовленнєвий апарат, мовленнєві органи — органи людини, які беруть участь у творенні мовних звуків. Робота органів мовлення називається артикуляцією. Органи мовлення складаються з органів дихання і органів, які беруть безпосередню участь у творенні звуків. Мовленнєвий апарат не є окремим органом людського тіла, а являє собою поєднання органів дихальної та травної систем. Умовно виділяють три поверхи мовленнєвого апарату: нижній, середній і верхній.
Фази артикуляції
Екскурсія (приступ) — початковий рух органів мовлення, підготовка їх до вимови звука.
Кульмінація (витримка) — положення органів мовлення в момент вимовляння звуків.
Рекурсія (відступ) — повернення органів мовлення у вихідне положення.
Участь артикуляції органів мовлення
За участю артикуляції органів мовлення поділяються на активні і пасивні.
Активні органи
Активні органи мовлення є рухомими. Вони виконують головну роботу при творенні звуків. До них належать:
язик
губи
нижня щелепа
м'яке піднебіння
язичок.
Проте не у всіх випадках активні органи мовлення беруть участь у артикуляції звуків. Зокрема язик — найактивніший орган мовлення — при вимові [б] чи [п] практично залишається нерухомим.
Пасивні органи
Пасивні органи мовлення є нерухомими, і вони виконують допоміжну функцію при творенні звуків. До них належать:
зуби
альвеоли
тверде піднебіння
задня стінка зіва
верхня щелепа
носова порожнина
21.Класифікація голосних
голосні |
[і], [и], [е], [у], [о], [а] |
Голосні звуки можуть бути:
голосні |
|
1. |
переднього і заднього ряду |
2. |
низького, середнього і високого підняття |
3. |
огублені і неогублені |
4. |
ненаголошені і наголошені |
Голосні переднього і заднього ряду
За місцем творення (мається на увазі рух язика у горизонтальній площині ротової порожнини) голосні звуки поділяються на голосні переднього ряду і голосні заднього ряду:
голосні переднього ряду |
[е], [и], [і] |
голосні заднього ряду |
[а], [о], [у] |
Голосні низького, середнього і високого підняття
В залежності від ступеня підняття язика, тобто від його руху у вертикальній площині, розрізняють голосні низького, середнього і високого підняття:
голосні низького підняття |
[а] |
голосні середнього підняття |
[е], [о] |
голосні високого підняття |
[і], [и], [у] |
Огублені і неогублені голосні
За участю губ голосні поділяються на огублені (лабіалізовані) і неогублені (нелабіалізовані):
огублені голосні |
[о], [у] |
неогублені голосні |
[і], [и], [е], [а] |