- •1.Мовознавство як наука. Предмет мовознавства, завдання та мета.
- •2. Розділи мовознавства.
- •3. Місце мовознавства серед інших наук, зв*язки мовознавства з іншими науками.
- •4.Методи і методики вивчення мовознавства
- •5.Природа мови. Ідеалістичні і матеріалістичні погляди на природу мови.
- •6.Мова і мислення
- •7.Мова і мовлення
- •8.Функції мови
- •9. Невербальні засоби спілкування.
- •10.Біологічні теорії походження мови.
- •11.Соціальні теорії походження мови.
- •12.Етапи історичного розвитку мов.
- •13.Контакти мов
- •14. Виникнення писемності. Предметне письмо.
- •15. Основні етапи розвитку письма.
- •18.Інтерлінгвістика. Причини створення штучних мов. Характеристика основних штучних мов.
- •19. Звуки мовлення. Три аспекти мовних звуків.
- •20.Поняття про артикуляцію. Артикуляційна характеристика звуків.
- •21.Класифікація голосних
- •Огублені і неогублені голосні
- •Наголошені і ненаголошені голосні
- •22. Класифікація приголосних.
- •23.Фонологія. Функції фонеми. Система фонем.
- •25.Склад. Теорія складу. Принципи складоподілу.
- •26. Фонетичне членування мовленнєвого потоку.
- •29.Наголос і його види.
- •30.Алфавіт. Сім*ї алфавітів.
- •31. Графіка і орфографія. Принципи орфографії в сучасних мовах.
- •32.Слово, його лексичне значення. Основні ознаки слова.
- •34.Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слова.
- •36. Омонімія
- •37.Явище синонімії, види синонімів.
- •38. Антоніми, види антонімів
- •39. Евфемізми, табу
- •41.Активна і пасивна лексика.
- •42.Неологізми і їх різновиди. Неологізми
- •Авторські неологізми
- •43.Історизми і архаїзми
- •46. Лексикографія. Види словників.
- •44.Фразеологізм, ознаки фразеологізму.Особливості перекладу фразеологізмів
- •45.Класифікація фразеологізмів
- •47.Основні тлумачні словники(укр., рос, франц, англ.)
- •48.Граматика.Роздіи граматики. Абстрактний характер граматики.
- •49.Граматичні форми та граматичні категорії.
- •50.Граматичні значення слів та засоби їх вираження.
- •51.Морфема, види морфем. Морфемний аналіз слова.
- •52.Історичні зміни морфемної будови слова(опрощення, пере розклад, ускладнення).
- •53.Поняття про словотвір. Способи словотвору. Поняття про словотвірний аналіз.
- •54.Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови.
- •55.Синтаксис. Словосполучення, їхня класифікація.
- •58.Генеалогічна класифікація мов.
- •59.Характеристика індоєвропейської сімї мов.
- •60. Слов*янські мови.
- •61.Германські мови.
- •62.Романські мови.
54.Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови.
Частини мови - великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників.
Частини мови — одне з найважливіших понять у граматиці. Без нього неможливо вивчати граматичну будову будь-якої мови.
55.Синтаксис. Словосполучення, їхня класифікація.
Синтаксис — це розділ мовознавства, який вивчає будову і граматичне значення словосполучень і речень. Одиниці синтаксису: словоформа, словосполучення, речення.
Словосполучення — це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох і більше повнозначних слів, пов’язаних між собою за змістом і граматично. У словосполученні виділяють головне і залежне слова. Від головного слова до залежного ставиться питання, за допомогою якого встановлюється змістовий зв’язок (годувати (чим?) борщем). Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчення залежного слова або закінчення і прийменника.
Словосполучення за будовою поділяються на прості і складні. Прості словосполучення складаються з одного головного і одного залежного слова, не поширені (сміливий вчинок). У складних словосполученнях головне слово поширене іншим словом (героїчний подвиг народу).
Види словосполучень: 1) вільні — обидва слова у словосполученні виступають різними членами речення (у справжній дружбі (означення і додаток)); 2) синтаксично нероздільні — головне і залежне слова виступають одним членом речення (Три учні відстали в поході (три учні — підмет)); 3) фразеологічні — словосполучення виражене фразеологізмом і виступає одним членом речення (Я почувався, наче не в своїй тарілці (не в своїй тарілці — обставина)).
Класифікація словосполучення
- 3а будовою (словосполучення поділяються на прості і складні) - Прості словосполучення складаються з двох компонентів (повнозначних слів або сталих словосполучень) — головного і залежного: зелене листя, вийти з класу, слухати уважно. Складні словосполучення складаються із стрижневого слова та двох чи більше повнозначних слів: дотримання мовних норм, музика нашого часу, буду вступати до університету.
- За опорним словом — (словосполучення поділяються на іменникові — голос поета, прикметникові — чисті руки, числівникові — три роки, займенникові — я з вами, дієслівні - навчатися в гімназії, прислівникові — вдвічі більше. - За характером синтаксичних відношень словосполучення поділяються на: • атрибутивні, в яких стрижневе слово називає предмет, а залежне — його ознаку, відповідають на питання який? яке? які? учень (який?) уважний, мрія (яка?) поїхати, голоси (чиї?) дитячі; • об ‘єктні, в яких стрижневе слово називає дію, а залежне — об’єкт, на який вона спрямована (дібрати слова); відповідають залежні слова на питання непрямих відмінків: виконати (що?) вправу, гордитися (ким?) батькам, написаний (чим?) олівцем, дякувати (кому?) другові; • обставинні, в яких стрижневе слово називає дію, а залежне — її обставини (йти додому); залежні слова відповідають на питання обставин: прийти (куди?) додому, перебуває (д е ?) в аудиторії, прийшов (з якою метою?) працювати, не розібрав (чому?) спросоння.