3. Місце мовознавства серед інших наук, зв*язки мовознавства з іншими науками.

Оскільки мова є суспільним явищем, мовознавство належить до гуманітарних, наук — наук про людину. Також мовознавство тісно зв’язано з іншими науками. Наприклад, зв'язок мовознавства з народознавством — наукою про народ, його походження, світосприйняття — зумовлений тим, що мова є основною ознакою народу. Дані з народознавства використовують для розв'язання проблеми виникнення мови та з'ясування всіх етапів її розвитку.

Мовознавство як наука поділяється на конкретне та загальне. Конкретне мовознавство вивчає лише одну (конкретну) мову. Тобто, кожна мова відрізняється від іншої багатством власного словника, граматикою, мовними нормами тощо. Загальне мовознавство вивчає людські мови в загальному. Воно вивчає такі питання, як природа мови, її походження, зв’язок мови і мислення, формулює і розв’язує спільні проблеми, встановлює будову і розвиток мови на базі конкретної. Загальне мовознавство включає в себе 3 розділи: екстралінгвістику (вивчає мову як суспільне явище), інтралінгвістику (вивчає внутрішню структуру мови, її систему, одиниці та категорію) та компаративістику (виникла на початку як порівняльно-історичне мовознавство, яке спирається на фонетику та морфологію індо-європейських мов).

Також мовознавство тісно пов'язане з історією. Так, у лексичному складі мови відображені певні історичні факти, наприклад записані в літописі назви східнослов'янських племен, з яких сформувалася українська нація: поляни, сіверяни, деревляни, тощо. Давні запозичення слів вказують на історичні контакти певного народу.

Мовознавство пов'язане з етнографією, яка вивчає побут і культуру різних народів (етносів). Дані етнографії допомагають у вивченні говірок, з'ясуванні значення та походження слів, які стосуються побуту, культури (напр. лаваш., коровай).

Зв'язок мовознавства із соціологією — наукою про закономірності розвитку і функціонування суспільства, соціальних систем — зумовлений тим, що мова є суспільним явищем. У мові відображена соціальна диференціація народу. Для сучасної України важливе значення мають соціологічні дослідження, пов'язані з мовою спілкування етнічних меншин, ставленням до української мови.

Взаємозв'язок мовознавства й психології — науки про психічну діяльність людини — полягає в тому, що процеси мовлення, його сприйняття і розуміння мають психічну природу. Оскільки мова є засобом мислення, то мовознавство тісно пов'язане з логікою — наукою про закони, форми та прийоми мислення.

Найбільш помітний зв'язок мовознавства з літературознавством. Мова є будівельним матеріалом, першоелементом літератури. Мовознавство настільки тісно переплітається з літературознавством, що ці дві дисципліни об'єднані в комплексну науку про слово — філологію.

Мовознавство пов'язане також із природничими науками, зокрема фізіологією, анатомією, медициною, фізикою, математикою, семіотикою, географією. Зв'язок мовознавства з фізіологією, анатомією і медициною ґрунтується на тому, що ці науки вивчають будову та функціонування апарату мовлення, мозку.

Фізика, зокрема, її розділ акустика, вивчає звукові коливання, а отже, створює теоретичні засади для дослідження звуків мовлення.

Математика забезпечує наукове вивчення кількісного аспекту мови і мовлення. Оскільки мова належить до знакових систем, то мовознавство пов'язане із семіотикою, яка вивчає загальні властивості знакових систем.

Відомості з географії допомагають встановити територію поширення мови та окремих мовних явищ.