
- •1.Мовознавство як наука. Предмет мовознавства, завдання та мета.
- •2. Розділи мовознавства.
- •3. Місце мовознавства серед інших наук, зв*язки мовознавства з іншими науками.
- •4.Методи і методики вивчення мовознавства
- •5.Природа мови. Ідеалістичні і матеріалістичні погляди на природу мови.
- •6.Мова і мислення
- •7.Мова і мовлення
- •8.Функції мови
- •9. Невербальні засоби спілкування.
- •10.Біологічні теорії походження мови.
- •11.Соціальні теорії походження мови.
- •12.Етапи історичного розвитку мов.
- •13.Контакти мов
- •14. Виникнення писемності. Предметне письмо.
- •15. Основні етапи розвитку письма.
- •18.Інтерлінгвістика. Причини створення штучних мов. Характеристика основних штучних мов.
- •19. Звуки мовлення. Три аспекти мовних звуків.
- •20.Поняття про артикуляцію. Артикуляційна характеристика звуків.
- •21.Класифікація голосних
- •Огублені і неогублені голосні
- •Наголошені і ненаголошені голосні
- •22. Класифікація приголосних.
- •23.Фонологія. Функції фонеми. Система фонем.
- •25.Склад. Теорія складу. Принципи складоподілу.
- •26. Фонетичне членування мовленнєвого потоку.
- •29.Наголос і його види.
- •30.Алфавіт. Сім*ї алфавітів.
- •31. Графіка і орфографія. Принципи орфографії в сучасних мовах.
- •32.Слово, його лексичне значення. Основні ознаки слова.
- •34.Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слова.
- •36. Омонімія
- •37.Явище синонімії, види синонімів.
- •38. Антоніми, види антонімів
- •39. Евфемізми, табу
- •41.Активна і пасивна лексика.
- •42.Неологізми і їх різновиди. Неологізми
- •Авторські неологізми
- •43.Історизми і архаїзми
- •46. Лексикографія. Види словників.
- •44.Фразеологізм, ознаки фразеологізму.Особливості перекладу фразеологізмів
- •45.Класифікація фразеологізмів
- •47.Основні тлумачні словники(укр., рос, франц, англ.)
- •48.Граматика.Роздіи граматики. Абстрактний характер граматики.
- •49.Граматичні форми та граматичні категорії.
- •50.Граматичні значення слів та засоби їх вираження.
- •51.Морфема, види морфем. Морфемний аналіз слова.
- •52.Історичні зміни морфемної будови слова(опрощення, пере розклад, ускладнення).
- •53.Поняття про словотвір. Способи словотвору. Поняття про словотвірний аналіз.
- •54.Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови.
- •55.Синтаксис. Словосполучення, їхня класифікація.
- •58.Генеалогічна класифікація мов.
- •59.Характеристика індоєвропейської сімї мов.
- •60. Слов*янські мови.
- •61.Германські мови.
- •62.Романські мови.
49.Граматичні форми та граматичні категорії.
Граматична форма слова - єдність граматичного значення і засобів його вираження; співвіднесеність певного граматичного змісту з певним граматичним способом у їх єдності.
Розрізняють синтетичні (прості) й аналітичні (складні) форми слова.
СИНТЕТИЧНІ ФОРМИ — форми, в яких граматичне значення виражене в межах слова, тобто лексичне й граматичне значення синтезовані в одній формі. Наприклад: праця (граматичне значення називного відмінка однини жіночого роду виражене закінченням слова -а).
АНАЛІТИЧНІ ФОРМИ — форми, в яких лексичне і граматичне значення виражені різними словами: лексичне — самостійним словом, а граматичне — службовим. Наприклад: буду писати (лексичне значення виражене словом писати, а граматичне значення першої особи однини майбутнього часу — службовим дієсловом буду);
Граматична категорія - система протиставлених одна одній однорідних граматичних величин (граматичних форм із однорідним значенням).
Морфологічні категорії, в свою чергу, поділяють на класифікаційні й словозмінні. Класифікаційні (словотворчі, дериваційні) категорії — це такі, члени яких виступають як рубрики класифікації слів. Так, зокрема, класифікаційною є категорія роду іменників і категорія виду дієслова, бо іменники не відмінюються, а класифікуються за родами (кожен іменник належить до одного певного роду), а дієслова розподіляються між трьома видовими групами — дієсловами доконаного чи недоконаного виду або двовидовими. Словозмінні (релятивні) категорії — граматичні категорії, яких слово може набувати залежно від іншого слова, з яким воно поєднується в реченні. До словозмінних належить категорія роду прикметників, бо прикметники не класифікуються, а відмінюються за родами і родова форма прикметника залежить від поєднуваного з ним іменника (великий успіх, велика справа, велике враження).
У мовах світу найчастіше трапляються граматичні категорії роду, відмінка, числа, означеності/неозначеності, ступеня якості, часу, виду, стану, способу й особи.
Категорія роду — граматична категорія, яка полягає в розподілі слів або форм за двома чи трьома класами, традиційно співвідносними
з ознаками статі або їх відсутністю.
Категорія відмінка — граматична категорія імені, яка виражає його синтаксичні відношення до інших слів висловлювання. Категорія числа — граматична категорія, яка виражає кількісні характеристики предметів думки.
Категорія означеності/неозначеності (детермінації) - граматична категорія, яка вказує на те, чи мислиться ім'я предмета як єдине в описуваній ситуації (означеність) чи як таке, що належить до класу подібних йому феноменів (неозначеність).
Категорія ступеня якості (порівняння) - граматична категорія, яка виражає ступінь якості, що характеризує предмет чи дію.
Категорія часу - граматична категорія дієслова, яка є специфічним мовним відображенням об'єктивного часу і служить для темпоральної локалізації події або стану, про які йдеться в реченні.
Категорія виду (аспектуальності) - граматична категорія дієслова, яка узагальнено вказує на протікання дії в часі.
Категорія стану - граматична категорія дієслова, що виражає суб'єктно-об'єктні відношення.
Категорія способу - граматична категорія, яка виражає відношення названої дієсловом дії до дійсності з погляду мовця.
Категорія особи - граматична категорія дієслова, яка позначає відношення суб'єкта дії до мовця.