43.Історизми і архаїзми

Історизми

Історизмами називаються слова, застарілі через те, що вийшли з ужитку ті предмети, які вони позначали, наприклад: мушкет, кунтуш, опанча, шеляг, челядь, отрок і т. д. З цієї ж причини історизми інколи називають матеріальними архаїзмами. На відміну від останніх історизми не мають у сучасній мові синонімів. Історизми трапляються переважно в худож­ніх творах історичної тематики, де вони позначають реалії доби, про яку йдеться, а також слугують засобом відтворення колориту мови тих часів.

Архаїзмами слова, що вийшли з широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики національної мови. В художніх творах архаїзми можуть використовуватись з метою: 1) відтворення історичного колориту тієї доби, про яку йдеться у творі, 2) створення комічного враження, 3) надання мові відтінку урочистості, схвильованої під­ несеності над звичайною, побутовою формою вираження

46. Лексикографія. Види словників.

Лексикографія - розділ мовознавства, що розробляє теорію укладання словників.

Отже, предметом лексикографії є збирання слів тієї чи іншої мови, систематизація їх, опис словникового матеріалу.

Залежно від призначення словники поділяються на два типи: енциклопедичні й лінгвістичні.

У лінгвістичних словниках по-різному пояснюється слово: з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису, наголошення тощо.

Вершиною словникарства є тлумачні словники, які достатньо повно подають лексико-фразеологічний склад мови з поясненням прямого й переносного значення, граматичних та стилістичних особливостей, наводять зразки вживання слова.

Етимологічні словники тлумачать походження слів, їхні найдавніші корені, зміни в їх будові, а також розвиток значень слів.

Орфографічні словники подають нормативне написання слів і їх граматичних форм відповідно до чинного правопису

Орфоепічні словники фіксують основні норми літературної вимови.

Словники іншомовних слів подають пояснення слів, запозичених з інших мов

Історичні словники - це словники, в яких пояснюються слова, зафіксовані писемними пам'ятками.

Термінологічні словники - різновид лінгвістичних словників, що подають значення термінів певної галузі знань

44.Фразеологізм, ознаки фразеологізму.Особливості перекладу фразеологізмів

Фразеологізм — семантично пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.

Інше визначення: фразеологізми — (фразеологічні звороти) стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні.

Розрізняють три типи фразеологізмів:

• Фразеологічні зрощення.

• Фразеологічні єдності.

• Фразеологічні сполучення.

Основні ознаки фразеологічних одиниць такі:

1. Семантична цілісність або семантична нерозкладність

2. 2) метафоричність

3. нарізнооформленість

4. відтворюваність

5. неперекладність іншими мовами

6. наявність не менше двох повнозначних слів

По способу перекладу на українську мову образну фразеологію можна умовно розділити на чотири групи:

1) Фразеологізми, що мають повний відповідник в українській мові і повністю калькуються при перекладі: a domino effect – ефект доміно;

2) Фразеологізми, які частково не співпадають по образності з українськими: to buy a pig in a poke – купити кота в мішку;

3) Фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється: to hang fire – призупинити роботу; 4) Фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою: to cut no ice – нічого не досягати.

Переклад фразеологізмів – це особлива проблема, адже передати їх слово в слово зазвичай неможливо, через те, що вони являють собою єдиний образ, звідси – необхідність їх розгляду, як єдине семантичне ціле; а заміна їх словами в прямому значенні може спричинити зникнення атмосфери звичних читачу образів.