Розділ 2 бухгалтерський облік прибутку в торгівлі для потреб категорійного менеджменту
2.1. Види облікових інформаційних потоків в економічному середовищі сучасного менеджменту торговельних підприємств
Одним із очевидних напрямів стратегії розвитку бухгалтерського обліку в Україні на сьогоднішній день є пошук нових підходів до обліку прибутку торговельної діяльності для цілей управління.
На думку Мниха Є.В. «проблема досягнення єдності методологічного та організаційного забезпечення впровадження нового інструментарію, форм і методів бухгалтерського обліку в структуру управління обумовлюється тим, що ці системи знаходяться під впливом багатьох регуляторів: системи менеджменту, правового регулювання, інформаційного моделювання, міжнародної стандартизації тощо. Формування наукової методики обліку за умов ринкової економіки на запит користувачів інформації є пріоритетним напрямком їх реформування» [127, с. 42-44].
Існування в економічній теорії значної кількості видів обліку, а саме: оперативного; фінансового й управлінського тактичного і стратегічного напрямів; податкового; статистичного; соціального; економічного; креативного; екологічно-орієнтованого; динамічного; актуарного тощо призводить до деякої плутанини як у визначенні їх назв і тлумаченні їхнього змісту, так і в застосуванні прийомів та способів того чи іншого виду обліку на практиці (рис. 2.1). Все це зумовлює цілком закономірну необхідність їх вивчення та систематизації, що надає змогу отримати відповіді на важливі й досить актуальні питання про місце кожного з зазначених видів обліку на практиці, а також втілення їх в інформаційну систему управління ринковими структурами господарювання.
Здійснивши всебічний аналіз літературних джерел [26, 41, 48, 57, 173, 176], в яких розглянуто: актуарний, динамічний, креативний, екологічно орієнтований, економічний та соціальний види обліку, прийшли до висновку, що вони запропоновані тільки в теорії, тому в практичній діяльності не знайшли широкого застосування.
Під обліком взагалі протягом багатьох десятиліть розуміли всебічне відображення складної і багатогранної діяльності окремих підприємств, організацій, усього процесу суспільного відтворення з метою контролю й управління ним. Такий облік називали господарським, він включав три види: оперативний, бухгалтерський і статистичний.
Рис. 2.1. Сучасні види обліку в економічному середовищі
Перехід економіки до ринкових відносин, а обліку на нові положення й стандарти – П(С)БО, які складено на підставі міжнародних принципів, порушив ці характерні риси. Відтепер можливо у кожному з видів обліку дотримуватися лише тих правових актів, за якими він ведеться: фінансовий – за вимогами П(С)БО [7], управлінський – за інтересами підприємства (підприємство самостійно розробляє форми і системи внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій) [4], податковий – за вимогами Податкового кодексу [2]. Крім того, для кожного з цих видів застосовується власний документообіг, що розриває будь-яку цілісність обліку в процесі управління та руйнує його системність у внутрішньогосподарському контролі сучасного підприємства.
Види обліку під різним кутом зору розглядають майже всі фахівці з обліку, про що свідчать численні публікації у наукових спеціалізованих виданнях. Найбільше заперечень викликає поділ єдиного бухгалтерського обліку на фінансову та управлінську підсистеми, що привело к розподілу фахівців на дві групи опонентів. У публікаціях зазначалося, що на позиціях поділу обліку наполягають такі вчені – економісти як С. Голов, В. Івашкевич, Л. Нападовська, В. Палій, Н. Правдюк, Р. Саблук, М. Чумаченко та ін [41, 43, 59, 131,]. Серед авторів, які наполягають на цілісності бухгалтерського обліку, можна виділити таких науковців як І. Белебеха, О. Бородкін, Ф. Бутинець, Б. Валуєв, В. Ластовецький, Я. Соколов. В. Сопко, П. Хомин, та ін. [16, 24, 25, 176, 177, 178, 179] (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Погляди науковців на фінансовий та управлінський облік
Крім того, в системі облікової інформації дискусійним є питання власне існування самого управлінського обліку в нашій державі. У Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» сказано: «Внутрішньогосподарчий (управлінський) облік – це система підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління, яка передбачає самостійну розробку підприємством системи і форм внутрішньогосподарчого (управлінського) обліку, звітності і контролю» [4]. Таким чином, нині діюча законодавча база дає поняття «управлінського обліку» в підприємствах України, але методологічного обґрунтування його побудови і ведення не дає, залишаючи рішення цього питання на розгляд і вільну інтерпретацію керівництва суб'єктів господарювання, виходячи з внутрішніх потреб управління торговельною діяльністю.
Отже, в ході аналітичного дослідження наукової економічної літератури встановлено, що єдиною ознакою, яка узагальнює в системі управління усі види обліку є інформаційна, незалежно від того, які об'єкти, завдання чи особливості має той чи інший вид. Усі вони діють не ізольовано, а доповнюють один одного, чим і утворюють єдину інформаційну цілісність, методичною основою якої є і залишається бухгалтерський облік, тобто диграфічний та уніграфічний варіанти патримоніального рахівництва.
З огляду на міжнародну практику організації обліку і його місце в плані бухгалтерських рахунків, можна виділити дві основні тенденції: по – перше, двоколовий напрям, тобто відокремлення двох автономних систем рахунків відповідно для цілей фінансового (зовнішнього) та управлінського(внутрішнього) обліку; по – друге, одноколовий або інтегрований напрям, за яким застосовується єдина система рахунків (рис. 2.3).
На думку професора С. Ф. Голова, – президента Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України: «В Україні можна уникнути розподілу обліку на управлінський та фінансовий , проте це можливо лише за відсутності єдиного плану рахунків і регламентації поточного обліку» [43, с. 14].
Рис. 2.3. Взаємозв’язок фінансового і управлінського обліку в системі рахунків бухгалтерського обліку
Завданнями якісної організації обліку є налагодження оптимальних зв’язків між фінансовою та управлінською обліковими системами.
Існуючий розподіл зовнішньої системи обліку і внутрішніх цілей інформування зустрілися з розвитком протилежної тенденції, сутність якої полягає у тому, що внутрішня і зовнішня системи обліку потребують інтеграції. Вважаємо, це зумовлено посиленням глобалізації ринків товарів та послуг, що незмінно веде до більшої орієнтації облікової політики підприємств на міжнародні правила, для яких характерна підвищена націленість на ринки капіталу для задоволення потреб інвесторів в обліковій інформації.
В результаті прагнення до гармонічного злиття облікових систем - об’єкти й періоди звітності, вартісні показники, ієрархії та цільові значення, на наш погляд, повинні бути максимально ідентичними. Масштаб злиття залежить від індивідуальних стратегій уніфікації на підприємстві. З причини законодавчого регламентування фінансового обліку в більшості випадків необхідно адаптувати внутрішньогосподарську систему обліку до зовнішньої. Вимоги до адаптації можуть виходити із застосування різних цільових показників успішності і різноманітних базових величин в різних системах. Однією з найважливіших передумов інтеграції обліку є створення єдиного банку даних.
Саме в нашій країні це доцільно реалізовувати шляхом застосування одноколової системи, в якій існують і використовуються одна одиниця обліку і один банк даних для різних цілей не однаково.
Виходячи з цього, шляхом розвитку обліку в існуючих соціально-економічних умовах господарювання є узгодження через інтеграцію усіх його видів на базі використання сучасної комп'ютерної техніки, що спроможна створювати всебічні умови для отримання усіма учасниками ринкової економіки необхідної інформації, з метою добору та інтерпретування під свої власні наміри за конкретно визначеними алгоритмами.
2.2. Пропозиції щодо матричної організаційної побудови управлінського обліку в інформаційній системі підприємств торговельної сфери
Дослідження з організації та методики управлінського обліку прибутку, проведені вітчизняними і зарубіжними вченими-економістами, свідчать, що особливості внутрішньогосподарського обліку у підприємствах, зокрема торгових, тільки частково освітлені в окремих роботах [41, 42, 54, 59, 131, 191, 192, 198]. Так, проблема необхідності моделі побудови і ведення управлінського обліку прибутку на сучасному етапі залишається не достатньою мірою дослідженою не тільки в нашій країні, але й в міжнародній практиці.
Тому необхідною є розробка методики управлінського обліку прибутку для прийняття рішень підприємствами торгівлі в умовах категорійного менеджменту.
Оскільки торгова галузь є складною системою (за кількістю структурних елементів управління, що відносяться до неї, і так само за різноманітністю зв'язків між ними), ми пропонуємо при побудові моделі внутрішньогосподарчого обліку прибутку використовувати науково-обґрунтовану класифікацію основних чинників, що впливають на її вибір у торговельному підприємстві (рис. 2.4).
Відповідно до існуючого законодавства, облік прибутку в управлінні діяльністю торговельних підприємств повинен контролювати витрати обігу і
доходи від продажів і виявляти можливі резерви підвищення рентабельності в моделі ухвалення рішень.
Рис. 2.4. Основні чинники, що впливають на вибір підсистеми управлінського обліку в підприємствах торгівлі для прийняття рішень
З метою ефективного управління товарними запасами в процесі поточної діяльності підприємства і своєчасного відображення їх руху в обліковій інформаційній системі ми виділили в торгівлі основні розділи внутрішньогосподарчого обліку [201, с.76] (рис. 2.5).
Рис. 2.5. Розділи управлінського обліку прибутку в торговельній галузі