6

ЗМІСТ

	Вступ
РОЗДІЛ 1.	Бухгалтерський облік прибутку як інформаційна система управління торговельних підприємств
1.1	Особливості обліково-інформаційного середовища діяльності торговельних структур у конкурентному просторі категорійного менеджменту
РОЗДІЛ 2.	Бухгалтерський облік прибутку в торгівлі для потреб категорійного менеджменту
2.1.	Види облікових інформаційних потоків в економічному середовищі сучасного менеджменту торговельних підприємств
2.2.	Пропозиції щодо матричної організаційної побудови управлінського обліку в інформаційній системі підприємств торговельної сфери
2.3.	Методика обліку прибутку для потреб категорійного управління в торгівлі
2.4.	Підходи щодо впровадження методики обліку прибутку за категоріями в структуру внутрішньогосподарського контролю
	Виснвок
	Список використаних джерел
	Додатки

ВСТУП

Реалії конкурентного середовища в Україні вимагають запровадження в інформаційну систему ринкових суб’єктів господарювання торговельного сегменту більш ефективних методів управління товарним асортиментом – категорійного менеджменту. Інформаційною базою підтримки управлінських рішень за умов категорійного менеджменту виступає облік прибутку. Враховуючи, що традиційна методологія обліку фінансових результатів орієнтована передусім на загальні показники, проблема обліку багатоступеневого прибутку в розрізі товарних позицій для внутрішніх користувачів залишається другорядною, тому потребує вирішення.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних, методологічних та прикладних питань з бухгалтерського обліку фінансових результатів здійснили вітчизняні вчені М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, Н.І. Дорош, А.Г. Загородній,Ю.А. Кузьмінський, М.В. Кужельний, Є.В. Мних, Л.В. Нападовська, О.А. Петрик, В.С. Рудницький, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко, В.Г. Швець, Л.М. Янчева, а також російські вчені Ю.В. Богатин, В.Є. Керимов, О.І. Нечитайло, С.А. Ніколаєва, Я.В. Соколов, А.Д. Шеремет та ін. Концептуальні засади з організації та методології обліку прибутку розроблено зарубіжними авторами М. Ван Бредом, К. Друрі, Е. Хендриксеном, Ч. Хорнгреном та ін. Суттєві наукові здобутки у розвиток теоретичних засад з економіки торговельних підприємств внесли вітчизняні та зарубіжні вчені І.О. Бланк, Н.О. Власова, А.А. Мазаракі, Т.С. Пічугіна, В.В. Снєгірьова, О.В. Чкалова та ін.

Не зменшуючи значення проведених досліджень, у монографії акцентовано увагу на проблемних питаннях, які потребують подальшого розвитку. Недостатньо розробленими в інформаційному забезпеченні управління діяльністю торговельних підприємств залишаються організаційно-методичні аспекти обліку прибутку. Актуальність зазначених проблем, їх практичне значення та недостатня теоретична розробленість обумовили вибір напряму дослідження, яке знайшло своє відображення у монографії.

Розділ 1 бухгалтерський облік прибутку як інформаційна система управління торговельних підприємств

1.1. Особливості обліково-інформаційного середовища діяльності торговельних структур у конкурентному просторі категорійного менеджменту

На підставі аналітичного дослідження зарубіжних економічних джерел, а також діючої практики розвитку структур господарювання торгової галузі, визначено, що торговельному підприємству для гнучко і оперативно реагування на зміни у зовнішньому середовищі необхідно всі функції з управління асортиментом – від постачання до реалізації – зосередити в єдиному центрі відповідальності, який звітує за весь цикл руху товарів. При такій організації торговельно-технологічного процесу можна дійти до зниження норм керованості. Тому ключовою ідеєю нового підходу до організації управління асортиментом стає розподіл цілого на складові частини, тобто всього асортименту на складові його категорії (класифікаційні групи). Такий підхід у світовій практиці отримав назву – категорійний менеджмент [231, 233, 241]. Так, В. Снєгірьова визначає категорійний менеджмент, як самостійний вид професійно здійснюваної діяльності з управління торговельним асортиментом, спрямований на розвиток асортименту відповідно до обсягу і структури попиту, при найбільш ефективному використанні фінансових, матеріальних, інформаційних і трудових ресурсів. Йдеться про таку систему управління (принципах, функціях, методах, організаційній структурі), яка дозволяє координувати інтереси споживачів, виробників і торговельних посередників в єдиній стратегії розвитку асортименту [174, c. 82-83]. Як показує практика – до світової фінансової кризи, зусилля торговельних мереж були направлені на відкриття нових точок, а зараз, в умовах кризи, керівники роздрібної торгівлі вимушені працювати над підвищенням показників магазинів, що вже відкрилися. Замість стратегії розвитку починається пошук нових підходів до реалізації асортиментної політики магазинів, намагаючись збільшити швидкість обороту, що і породжує величезну потребу в запровадженні управління товарним асортиментом за категоріями. Адже товари в умовах ринку потрібно купити за найбільш низькими цінами, доставити з найменшими витратами, правильно викласти, простежити за продажами. У більшості торгових мереж ці функції виконують три підрозділи: відділи закупівель, продажів і маркетингу. Така структура характерна як для західних компаній, так і для українських торговельних структур. Проте криза виявляє всі недоліки такої організації продажів. Закупівлею займаються одні фахівці, реалізацією – інші, просуванням товарів – треті. В результаті ні з кого запитати, якщо показники прибутку і рентабельності категорії товарів починають падати. З цього приводу, деякі підприємства об'єднують ці функції в одному центрі відповідальності, тобто впроваджують систему категорійного менеджменту [185]. Реалії конкурентного середовища діяльності ринкових структур в Україні з метою підвищення прибутку вимагають запровадження в інформаційну систему суб’єктів господарювання торговельного сегменту більш ефективних методів управління торговельним асортиментом - категорійного менеджменту. З цього приводу, саме облік прибутку виступає інформаційною системою забезпечення підтримки своєчасно прийнятих управлінських рішень. За цих обставин, виникає потреба у розгляді питання обліково-інформаційного середовища діяльності торговельних структур. Категорійний менеджмент, що запропоновано використовувати в інформаційній обліковій системі внутрішньогосподарського контролю для досягнення успіху – новий підхід до управління асортиментом за товарними категоріями, який припускає наступне [183, с. 10]: розподіл всього асортименту на товарні категорії, не обов'язково відповідно до загальноприйнятих груп і видів товарів, спираючись при цьому, на психологічні аспекти здійснення покупок; відповідальність одного співробітника торгового підприємства за весь цикл руху категорії – від закупівлі до продажу; розгляд кожної товарної категорії як міні-підприємства в рамках компанії зі своїм бюджетом, ціноутворенням, політикою закупівель і т.п; підхід до асортименту магазина як до єдиної сукупності всіх категорій – так, як сприймає магазин покупець. Безумовно, – впровадження такої цілісної системи на сучасному торговельному підприємстві потребує кардинальних змін в організаційно-методичній структурі бухгалтерського обліку для задоволення потреб внутрішніх користувачів – управлінців, зокрема в розробці нових підходів до обліку прибутку торговельної діяльності. Адже, саме показник прибутку буде виступати головним в оцінці і контролі діяльності категорійних центрів відповідальності у торговельному підприємстві поряд з обліково-аналітичною інформацією про маржинальний дохід, операційні витрати тощо.

Дослідженнями обліку прибутку саме в торговельній галузі України займалися Ф.Ф. Бутинець, Ю.А. Верига, Н.М. Грабова, Л.М. Котенко, М.В. Кужельний, Ю.І. Осадчий, В.В. Сопко та ін.[29, 47, 79, 139, 179]. Російські автори Є.А. Гєворкян, Б.М. Івашкін, В.Є. Каримов, Г.А. Ніколаєва, М.Н. Симонова, О.М. Сушонкова, та інші [39, 61, 68, 134, 171, 182]. Але ж питання організаційної побудови обліку прибутку з урахуванням потреб категорійного менеджменту торговельних підприємств в економічній літературі не підіймалося. Автори С.В. Сисоєва, О.А. Бузкова [183] та В. Снєгірьова [174], Дж. Карол (J. Karol) та А. Хейле (A. Heller) [233], Р.Спект (R. Spector) [241] розглядають категорійній менеджмент тільки з точки зору управління підприємством, проте обліковому аспекту увага не приділяється. Зміни завдань і функції системи бухгалтерського обліку, визначені новими вимогами менеджменту до формування інформації, зумовлені впровадженням ринкових елементів господарювання з новими організаційними формами управління. На відміну від традиційної організації управління, категорійний менеджмент передбачає спеціалізацію управлінських робітників не за функціями, а за категоріями управління товарним асортиментом. За цих умов, на підприємстві замість однієї посади генерального директора з продажу необхідно запровадити декілька посадових одиниць категорійних менеджерів, які працюють набагато ефективніше, ніж при традиційній схематичній побудові управління [174, c. 81-82]. Оскільки, тільки в системі організації обліку по центрах відповідальності можливо буде вчасно, точно і достовірно проконтролювати роботу кожного з категорійних менеджерів. Підхід до категорій асортименту не лише як до товарних груп, але і як до самостійних господарських одиниць усередині торговельного підприємства, зі своєю структурою і бізнес-процесами, зумовило швидке зростання популярності цієї концепції. У сучасному розумінні категорійний менеджмент є управління самостійним бізнесом усередині підприємства, побудоване на оптимізації всіх операцій, що відносяться до певної товарної групи. За цим, в сучасному уявленні категорійний менеджер – швидше підприємець, ніж функціональний управлінець.Таким чином, великим підприємствам зі стійким, широким асортиментом товарних позицій, а також мережевим торговельним підприємствам, які мають від двох чи більше одноформатних магазинів (з однаковим позиціонуванням і схожим асортиментом) пропонуємо запроваджувати категорійний менеджмент, як інформаційну обліково-аналітичну систему. Перехід торговельного підприємства на категорійний менеджмент є глобальним стратегічним рішенням на рівні суб’єкта господарювання. Тому, на початку впровадження категорійного менеджменту необхідно приділити увагу організаційній структурі в цілому і облікового блоку, зокрема. Запропонована організація облікової інформації в матричній структурі торговельного підприємства з категорійним менеджментом представлена на рисунку 1.1. Матрична структурна побудова передбачає ефективну взаємодію відділів, тому природно, що перехід до неї потребує не тільки опанування методології і час для того, щоб ця система була впроваджена і почали з’являтися результати, а ще й перебудови системи бухгалтерського обліку на підприємстві відповідно до змін у структурі. В організаційній структурі підприємства виникає необхідність виділення у межах служби управлінського обліку – бухгалтерів товарних категорій. Вони формують і надають облікову інформацію про витрати, доходи, фінансові результати і прибуток як кожної товарної категорії, так і в розрізі окремих товарів. Фінансова бухгалтерська служба формує облікову інформацію про прибуток взагалі всієї торговельної мережі підприємства і зокрема за окремими магазинами (структурними підрозділами).

Рис. 1.1. Організація облікової інформації в матричній структурі торговельних підприємств в умовах категорійного менеджменту

Оскільки, категорійний менеджмент передбачає матричну структуру організації і постійне узгодження дій між керівництвом відділів, це означає, що за всіма питаннями закупівлі і продажів товарів відповідної категорії, категорійний менеджер повинен вносити корективи у свої дії в залежності від цілей інших відділів. З відділом бухгалтерської служби взаємодії категорійного менеджера торкаються всіх питань оплати постачальникам, оформлення документообігу і угод, встановлення собівартості товарів, отримання інформації про прямі і непрямі витрати. Також взаємодіють з питань обліку і контролю залишків товарів, результатів інвентаризації. Традиційний бухгалтерський облік не в змозі забезпечити складну систему категорійного менеджменту торговельного підприємства необхідною обліковою інформацією. У цьому зв’язку, з метою задоволення інформаційних потреб ефективного управління товарним асортиментом за категоріями виникає об’єктивна необхідність в запровадженні на підприємстві обліку прибутку за центрами відповідальності. В кожному центрі на керівника покладена відповідальність лише за ту частину витрат, доходів і прибутків, що підлягають контролю з його боку і на, якого покладена відповідальність за даний центр. В системі обліку центри відповідальності виділяють, як об’єкти обліку, з метою значно більшої деталізації витрат і доходів, посилення контролю за їх рівнем і підвищення точності в розрахунках фінансових результатів. Отже, запропоновано вести облік за центрами відповідальності цілісної матричної організаційної структури управління торговельним підприємством за товарними категоріями як представлено на рисунку 1.2. Відділ фінансової і управлінської бухгалтерії, відділ логістики, маркетингу та інші відділи необхідно виділяти в центри витрат, так як в них формуються непрямі витрати для функціонування торговельного підприємства в цілому. Характерною рисою цих підрозділів є відсутність формалізованої взаємодії між витраченими ресурсами і отриманим результатом. Центром доходів має бути відділ роздрібного продажу на чолі з директором роздрібної мережі, а в його керівництві перебуватимуть директори магазинів № 1, 2,.., N, в якості відповідальних осіб за результати діяльності даної підсистеми. Вхідними ресурсами центру доходів – товари у торговельній мережі, а вихідними – сума виручки від реалізації товарів отримана підприємством за відповідний період часу. Важливо зазначити, що центри доходів несуть свої особисті витрати на обслуговування магазину, але не відповідають за витрати собівартості реалізованих товарів. Адже, показником ефективності центрів витрат може служити співвідношення фактичних і бюджетних обсягів продажів. Керівниками центрів прибутку в умовах матричної структури управління товарним асортиментом торговельного підприємства за категоріями доречно виділити категорійних менеджерів. Таким чином, виникає об’єктивна необхідність в запровадженні на підприємстві обліку прибутку за центрами відповідальності, оскільки саме показник прибутку є основним в оцінці діяльності центрів відповідальності за категоріями товарів. Ефективність центрів прибутку вимірюється відповідно сумою отриманого прибутку при заданому рівні витрат. Вище керівництво торговельного підприємства набуває статус центрів інвестицій, тобто результати діяльності підприємства розглядаються паралельно (у зв’язку) з сумою капіталу вкладеного власником у його активи. Результати діяльності центрів інвестицій, як і центра прибутку, вимірюється величиною прибутку, але в цьому випадку сума прибутку порівнюється з сумою інвестицій в цей підрозділ. Важливою обставиною запропонованої моделі обліку прибутку за центрами відповідальності є допомога торговельному бізнесу підвищити ефективність його роботи шляхом оптимізації його функції та прийняття правильних управлінських рішень на основі обліково-аналітичної інформації про прибуток. В ході науково-практичного дослідження з’ясовано, що структура торговельних мереж, а також інші проаналізовані фактори, дозволяють впровадити ефективну систему обліку прибутку за центрами відповідальності в умовах категорійного менеджменту в інформаційну структуру прийняття рішень торговельних підприємств.

У зв’язку з цим, рекомендовано етапи впровадження обліково-аналітичного забезпечення прибутку за центрами відповідальності в систему категорійного менеджменту торговельних підприємств (адаптовано відповідно до об’єкту дослідження): розробку стратегії управління асортиментом торговельного підприємства за категоріями; проведення необхідних корегувань формату та позиціонування торговельного підприємства, оптимізація асортиментної політики; перебудову організаційної структури, розподіл обов’язків між відділами та посадами (згідно із запропонованим на рис. 1.1); виділення центрів відповідальності та запровадження обліку за центрами відповідальності для потреб системи категорійного менеджменту (згідно із запропонованим на рис. 1.2); розробку методичних підходів до обліку прибутку торговельних підприємств, яка забезпечить виконання завдань категорійного менеджменту; впровадження системи обліку прибутку за умов інформаційних технологій; визначення методів аналізу прибутку роботи з товарним асортиментом за категоріями; визначення порядку звітування та складу форм внутрішньої звітності про прибуток центрів відповідальності; розробку чіткої системи критеріїв оцінки ефективності роботи центрів відповідальності і формування облікових даних для цього.

Основним завданням бухгалтерського обліку в умовах ринкового механізму є надання повної і достовірної по відношенню до різних груп користувачів інформації про прибуток підприємства. Отже, запровадження системи категорійного управління через запропоновану схематичну побудову облікової інформації в матричній організаційній структурі категорійного менеджменту торговельного підприємства вирішить цю задачу. Виходячи з цього, вважаємо за доцільне, будувати облік за центрами відповідальності в організаційній взаємодії цілісної матричної структури управління торговельним підприємством за категоріями, враховуючи запропоновані етапи впровадження обліково-аналітичного забезпечення системи категорійного управління прибутком. Саме тому, ці заходи забезпечать торговельним підприємствам реальне зниження витрат та зростання прибутку, за рахунок правильного підходу до формування обліку прибутку для управління асортиментом.