17. Поняття, склад та вартісна оцінка майна суб’єктів господарювання.

В цивільному праві - майно – річ (у вузькому розумінні); - майнові права (у широкому).

Розуміння майна у господарському праві є тотожним. Майном суб’єктів господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у їх діяльності та відображаються в балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Особливості розуміння майна у ГКУ: до складу майна включаються нематеріальні активи; до складу майна не входять обов’язки; має вартісне визначення; використовується у сфері здійснення господарської діяльності; відображається в балансі суб’єктів господарювання або інших формах обліку майна передбачених з-ном.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно суб’єктів господарювання у процесі здійснення господарської діяльності, воно поділяється на (склад майна): основні фонди (засоби) – більше 1 р.; оборотні фонди (засоби) – менше 1 р. кошти; товари; (ч. 3 ст. 139 ГКУ – невичерпний ); цінні папери; нематеріальні активи. Основні фонди – сукупність матеріально-речових цінностей, які діють у натуральній формі протягом тривалого періоду в часі, як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів , основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). До основних фондів (засобів), зокрема, належать: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель;будинки, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання;транспортні засоби;інструменти, прилади, інвентар (меблі);тварини; багаторічні насадження; інші основні засоби. +Різновидом майна суб’єктів господарювання, яке за правовим режимом прирівнюється до основних фондів, є цілісний майновий комплекс підприємства (його структурного підрозділу). Оборотними фондами (засобами) є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно, призначене для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Коштами у складі майна суб’єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами у складі майна суб’єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та надані послуги. Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам (акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі, сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН), іпотечні сертифікати (сертифікати з фіксованою дохідністю, сертифікати участі)та інші). Нематеріальними активами у складі майна суб’єктів господарювання визнаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Згідно із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18 жовтня 1999 року, до нематеріальних активів належать: 1) права користування природними ресурсами; 2) права користування майном (земельною ділянкою, будівлею, приміщеннями тощо); 3) права на комерційні позначення (торговельні марки, комерційні найменування тощо); 4) права на об’єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі, ноу-хау тощо); 5) авторське право та суміжні з ним права; 6) незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи; 7) інші нематеріальні активи (права на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актамиз оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Зу «про оцынку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в У».