43. Стандартизація: поняття, види, суб’єкти та об’єкти.

Правові засади стандартизації визначаються Законом України „Про стандартизацію”.

Стандартизація – діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню.За територіальною поширеністю стандартизація поділяється на три види:1) міжнародну;2) регіональну;3) національну.

Міжнародною вважається стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн. Міжнародна організація із стандартизації (ISO) Регіональна стандартизація – стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору.Національною є стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни. Суб’єктами стандартизації в Україні є:

1Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації організовує, координує, та провадить діяльність щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, розповсюдження національних стандартів і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та регіональних організаціях із стандартизації. Функції цього органу покладені на Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики. 2Рада стандартизації та технічного регулювання є колегіальним консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України, основною метою якої є налагодження взаємодії між виробниками, споживачами продукції та органами державної влади, узгодження інтересів у сфері стандартизації, сприяння розвитку стандартизації. 3Технічні комітети стандартизації - функції з розроблення та погодження національних та міжнародних (регіональних) стандартів Технічні комітети стандартизації створюються за наказом ЦОВВ у сфері стандартизації. До роботи в технічних комітетах стандартизації залучаються на добровільних засадах уповноважені представники ОВВ, ОМС, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, науково-технічних та інженерних товариств + відповідні науковці і фахівці.Технічні комітети стандартизації не мають на меті одержання прибутку від своєї діяльності. Інші суб'єкти, що займаються стандартизацією – центральні органи виконавчої влади та організації, які мають право у відповідних сферах діяльності та в межах повноважень організовувати і виконувати роботи із стандартизації. Об’єктами стандартизації за законодавством України є 1) продукція (матеріали, складники, обладнання); 2) процеси (системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи); 3) послуги (діяльність);4) персонал та органи;5) вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.

43. Нормативні документи із стандартизації: поняття, види та порядок застосування.

Під нормативними документами із стандартизації розуміються документи, які установлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. В сфері господарювання застосовуються такі нормативні документи із стандартизації:

1Технічний регламент – ЗУ або НПА, прийнятий КМУ, у якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов'язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції…2Стандарт – документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. 3Кодекс усталеної практики (звід правил) – документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.4Класифікатор – документ, який містить систематизований звід найменувань та кодів класифікаційних груп та/або об’єктів класифікації. В якості об’єктів класифікації виступають об’єкти стандартизації.5Технічні умови – документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом. За загальним правилом, застосування стандартів відбувається на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством України.Застосування стандартів чи їх окремих положень стає обов’язковим: 1для всіх суб'єктів господарювання, якщо це передбачено в технічних регламентах чи інших нормативно-правових актах; 2для учасників угоди щодо виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній є посилання на певні стандарти; 3 для виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні;4для виробника чи постачальника, якщо його продукція сертифікована щодо дотримання вимог стандартів. Національні стандарти розробляються технічними комітетами із стандартизації, а у разі їх відсутності – організаціями, що мають відповідний науково-технічний досвід у цій сфері. Після розроблення першої редакції проекту національного стандарту, центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації оприлюднює цей проект в офіційному виданні та в засобах масової інформації. У повідомленні зазначаються: назва проекту національного стандарту; адреса і строк (термін) надання коментарів усіма заінтересованими сторонами… Коментарі до проектів національних стандартів надаються протягом 60 днів з дня оприлюднення інформації про них. Розробник розглядає отримані коментарі та враховує їх в остаточному проекті національного стандарту або обґрунтовано відхиляє. Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації визначає термін набрання чинності національним стандартом з урахуванням періоду підготовчих заходів. Перелік національних стандартів, схвалених та прийнятих протягом місяця, оприлюднюється наступного місяця в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації.