29. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.

Актами господарського законодавства України передбачено два порядки укладення господарського договору: загальний, або його ще називають неконкурентний (традиційний); спеціальний, або конкурентний. Загальний порядок здійснюється з урахуванням загальних правил про укладення цивільно-правових договорів, тобто, за допомогою двох стадій – оферти та акцепту. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Особливості загального порядку: 1) у строках подання відповіді на пропозицію ..На вчинення усіх дій, які мають юридичне значення в процесі укладення господарського договору, законом встановлено єдиний 20-денний строк.2) пов’язана із можливістю укладення господарського договору за рішенням суду з ініціативи хоча б однієї із сторін майбутнього договору: якщо договір заснований на державному замовленні; виконавець за договором в установленому порядку визнаний таким, що займає монопольне становище на певному ринку товарів (робіт, послуг); якщо можливість укладення договору за рішенням суду прямо передбачена законом. Спеціальний (конкурентний) порядок укладення господарського договору представлений кількома конкурентними способами його укладення: біржові торги; аукціон; конкурс; тендер. Біржові торги – це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право власності на товар, допущений до обігу на біржі, передається членові біржі, з яким у ході торгів буде досягнута згода щодо укладення біржової угоди, що реєструється на біржі. Аукціон – це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право власності на товар передається покупцю, який у ході торгів запропонує найвищу ціну. Конкурс – це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право на придбання товару (виконання роботи, надання послуги) передається покупцю (замовникові), який у ході торгів запропонує найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта (застосування виконаної роботи, наданої послуги), а за рівних умов – найвищу ціну. Тендер – це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право на поставку товару (виконання роботи, надання послуги) передається продавцю (виконавцю), який у ході торгів запропонує найнижчу ціну та інші кращі умови виконання договору. Зміст договору становлять його умови. Істотними, в свою чергу, вважаються умови: щодо предмету; включені до тексту договору за вимогою хоча б однієї із сторін; в якості істотних передбачені у законі; не включені до договору, або не передбачені законом в якості істотних, однак є необхідними для договорів даного виду (умова щодо ціни; щодо строку у попередньому договорі тощо). Укладений господарський договір в подальшому може бути змінений або припинений. При зміні господарського договору зобов’язання сторін продовжують діяти у зміненому виді з моменту досягнення згоди між ними про зміну договору, якщо інше не передбачено угодою сторін, або не випливає з характеру зміни договору. При зміні господарського договору зобов’язання сторін не припиняється. Зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Підстави припинення господарського договору перелічені у ст. 202 Господарського кодексу України. До них, зокрема, належать: 1) належне виконання договору; 2) зарахування зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; 3) поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі; 4) згода сторін; 5) неможливість виконання; 6) розірвання договору за рішенням суду; 7) інші випадки, передбачені законом. Особливості підстав визнання недійсним господарського договору. Господарський договір може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині з однієї із таких підстав: 1) не відповідає вимогам закону; 2) вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; 3) укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

30. Свобода договору у підприємництві.

Для господарського договору, як різновиду цивільно-правових договорів, характерний принцип свободи договору. Свобода господарського договору існує не лише на стадії укладення, але й виконання, зміни та припинення договору. Кожній із цих стадій властиві свої елементи свободи договору. В залежності від стадії на якій проявляється свобода господарського договору її можна поділити на:свободу укладення господарського договору; свободу виконання господарського договору; свободу зміни та припинення господарського договору Окрім можливості вибору контрагента і визначення змісту договору, свобода договору включає також: вільний вияв волі особи на вступ у договірні відносини; свободу вибору сторонами форми договору; право сторін укладати як договори, передбачені законом (поіменовані договори), так і договори, які законом не передбачені, але йому не суперечать (непоіменовані); право сторін за своєю угодою змінювати, розривати або продовжувати чинність укладеного ними договору; визначати способи забезпечення договірних зобов'язань; можливість установлювати форми (міри) відповідальності за порушення договірних зобов'язань тощо.