Постанова цк кп(б)у про використання цінностей колишньої Києво-Печерської Лаври (21 грудня 1933 р.)

Документ свідчить, що антицерковна політика більшовицького уряду мала цілеспрямований характер. За 6 років (1928−1933) було продано понад 6 тис. тонн історичних культурних цінностей, знищено до 30 млн ікон, стільки ж потрапило за кордон.

1. Створити комісію в складі голови т. Дудника, заступників голови т.т. Козубовського і Багрія (директор Музейного Містечка) і представників від Київського Облвідділу ГПУ і Київської контори Держбанку.

Наркомпросу забезпечити участь кваліфікованих експертів у роботі цієї комісії.

2. Доручити комісії у 2-х місячний термін вилучити цінні фонди, що залишилися в Музейному Містечку і передати їх на зберігання Київській конторі Держбанку.

3. Запропонувати комісії в 3-х місячний термін переглянути всі вилучені цінності з метою виявити дублети експонатів, які не мають історико-художнього значення і передати їх для реалізації в загальнодержавному порядку.

4. Зобов'язати комісію провести з допомогою експертів оцінку і класифікацію вилучених цінностей.

5. Запропонувати Наркомпросу забезпечити відтворення копій найцінніших експонатів, переданих на зберігання Держбанку, для експозиції їх у музеях УРСР і СРСР.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В. Ю. Короля. − К.: Академія, 2002. − 448 с. − С. 310.

Із листа в. Затонського до я. Письменного з приводу Михайлівського собору

(не пізніше 11 червня 1934 р.)

Затонський Володимир Петрович (1888−1938) − державний і партійний діяч України. З 1933 р. − народний комісар освіти УРСР, у 1924-1937 pp. − член Політбюро ЦК КП(б)У.

Михайлівський Золотоверхий монастир було засновано 1108 р. на місці Дмитрівського монастиря. Стіни собору прикрашали фрески і мозаїки, рівноцінні оздобам Софії Київської. Тут були поховані київські князі. В 1934− 1935 pp. з ініціативи більшовицького уряду стіни було розібрано, собор зруйновано.

...З приводу Михайлівського собору любителі стар'я піднімають шум, нібито там на стінах (частково на виду, частково в замазаному вигляді під шаром штукатурки) є старовинні, картини (мозаїки і фрески). Я направив до Києва нашого завідуючого музейним відділом т. Макаревича з тим, щоб він без шуму, організував обстеження, поколупав, де треба, стінки і т. ін.

Це доведеться робити із залученням декого із спеців. ... Заодно вони мусять прикинути, яким чином проводити знімання настінного живопису, який дійсно становить художньо-історичну цінність.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В. Ю. Короля. − К.: Академія, 2002. − 448 с. − С. 310−311.

Лист в. Затонського до і. Бродського щодо Михайлівського собору (1934 р.)

Президенту Академії мистецтв тов. Бродському

Шановний товаришу!

Я отримав відомості з Києва, що Академія мистецтв і Ви особисто вельми зацікавилися мозаїками і фресками київського Михайлівського собору. Все це дуже добре, але як би із сутого інтересу не виникла затримка в організації знімання зі стін наведених пам'яток старовини. Будь-яка затримка лише скорочує терміни, які залишилися для виконання робіт. У кінцевому підсумку можуть постраждати мозаїки і фрески.

Я пишу про це тому, що отримав відомості з Києва, що професор Фролов туди приїхав лише 10 червня, а Киплика чекали лише наступного дня.

Якщо спочатку могло стояти питання про грошові труднощі, то 26 травня кошти на поїздку до Києва було переведено телеграфом. Доїхавши через 2 тижні після цього, спеціалісти передали нашому уповноваженому, що вони мусять ще повернутися до Ленінграда для доповіді Вам, лише після цього зберуть бригади майстрів. Мені здається, що немає підстав затягувати початок робіт. Якщо у спеціалістів вишуканих мистецтв і любителів старовини є бажання зберегти художні та історичні цінності Михайлівського собору, то треба негайно приступати до знімання, тобто вислати бригади майстрів спеціалістів і розпочинати роботу.

Не знаю, наскільки це ґрунтовно, але як наш уповноважений зрозумів професора Фролова, початок робіт може затягнутися через попередні доповіді в Академії мистецтв.

У мене до Вас прохання, якщо можете і якщо хочете, прискорте виїзд майстрів, в усякому разі усуньте затримки.

Цілком можливо, що у деяких археологів і мистецтвознавців є надія і прагнення шляхом зволікань домогтися залишення всього Михайлівського собору (точніше − стародавніх його частин), цей варіант зараз виключено. Будівля підлягає знесенню. Нам усім надзвичайно бажано зберегти те, що становить художню, історичну цінність. Допоможіть перевести Ваших, академіків від археології на темпи, що відповідають нашій країні і нашій добі.

13/VI. 1934. (В. Затонський)

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В. Ю. Короля. − К.: Академія, 2002. − 448 с. − С. 311−312.