- •Хрестоматія з історії української культури: збірник матеріалів
- •Передмова
- •Розділ і. Перший період розвитку української культури: від її витоків до прийняття християнства Населення України у передскіфські часи. Кіммерійці та їхні сусіди
- •Геродот із Галікарнасу Скіфія. Найдавніший опис України з V століття перед Христом
- •Неоліт (5.000-1.000 літ до Хр.) (Трипільська культура − упорядн.)
- •Скотарські племена
- •«Велика Скуф» − велика Сколотія
- •Побут сколотів
- •Слава та велич Трипільської землі
- •Трипільці ідуть до Дніпра
- •Трипільське житло четвертого тисячоліття
- •Трипільські протоміста
- •Особливості забудови протоміст
- •Значення Трипільської культури
- •Скіфи і сармати
- •Сармати: життя, побут, релігія, мистецтво Житло, їжа, хатнє начиння
- •Одяг та прикраси
- •Військова справа
- •Духовна культура та мистецтво
- •Поховання царя в порогах
- •Мистецтво
- •«Бірюзово-золотий» стиль
- •Релігійні уявлення
- •Походження слов’ян
- •Етнокультурні особливості давніх слов'ян
- •Звичаї та вірування давніх слов’ян
- •Витоки українського народу та походження назви «Україна»
- •Розділ іі. Другий період розвитку української культури: княжа доба (епоха Київської Русі та Галицько-Волинського князівства) Християнська церква в Київській Русі
- •Золотий гомін давнини (Павло Загребельний про літопис «Повість минулих літ»)
- •Про Анну Ярославну
- •Анна Ярославна − королева Франції
- •Культура Русі
- •Витоки слов’яно-руської культури
- •Писемність і освіта
- •Слово Данила Заточеника, що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу
- •Святий Серапіон Печерський − маловідомий український письменник XIII ст.
- •Освіта від 988 р. До упадку Києва
- •Джерела та історія тексту Печерського патерика
- •Києво-Печерський патерик
- •2. Про дитячий подвиг святого Теодосія
- •3. Про втечу Святого з паломниками
- •16. Про призначення святого Теодосія ігуменом
- •17. Про спорудження Печерського монастиря
- •Внесок Данила Галицького в розвиток української культури (Літопис Руський)
- •Зодчество Давньої Русі від Десятинної церкви до монгольської навали (традиції, зв'язки, розвиток)
- •Розділ ііі. Третій період розвитку української культури: литовсько-польська доба Галицько-Волинська Русь. Культурні явища й процеси
- •Містобудування. Архітектура
- •Прикладне і образотворче мистецтво
- •Писемність. Освіта
- •Література. Історіографія
- •Галицько-Волинський літопис
- •Україна під татарами і Литвою. Духовна культура
- •Занепад українського життя у XV−XVI ст.
- •Упадок церковного життя
- •Боплан Гійом. Як дівчата залицяються до парубків
- •Боплан Гійом. Як відбуваються весілля
- •Таємничий дивосвіт українського еросу
- •Про Великодні обряди
- •Про два ментальні стереотипи української шляхти
- •Освіта від упадку Києва до половини XVI ст.
- •Свято української культури. Нарис з історії початків українського друкарства
- •З післяслова до Львівського видання «Апостола» (про друкування книг у Львові (1574 р.))
- •Розділ IV. Четвертий період розвитку української культури: козацько-гетьманська доба Традиції та побут Норми поведінки
- •Звичаї та побут
- •Зовнішній вигляд і їжа
- •Своєрідність культурного розвитку Мовні особливості и нові явища в літературі
- •«Брама мудрості й ученості»
- •Київ середини XVII ст.
- •Перенесення культурної роботи до Києва
- •Доба бароко
- •Український живопис доби середньовіччя. До питання про так зване «українське бароко»
- •Пам’ятки братських шкіл на Україні к. Сакович «Арістотелівські проблеми, або Питання про природу людини» коментар
- •Про голову
- •Про легені
- •Про народження в батька чи в когось іншого
- •Промови при одруженні
- •З листа братчиків міста Вільно Львівському братству про культурні зв'язки між ними (1588 р.)
- •Зі статті і. Нечуя-Левицького «Унія. Петро Могила, київський митрополит» (1596 р.)
- •Іван Мазепа − будівничий і церковний меценат
- •Початки української преси
- •Освітній рух від половини XVI до половини XVII ст.
- •§22. Якщо хтось з братів, що не має достатків, дістане яке нещастя або хоробу, то брати допомагають йому братськими грошима та доглядають за ним під час хороби». [...]
- •Про шкільні звичаї (хvі − хvіі ст.)
- •Із записок Павла Алеппського про освіту в Україні у XVII ст. (1654 р.)
- •Внесок випускників Києво-Могилянської академії в розвиток шкільної освіти поза межами України (XVIII ст.)
- •Розділ V. П'ятий період розвитку української культури: від часів зруйнування Гетьманщини і до початку XX століття Українська культура першої половини хіх ст. Гоніння на українську культуру
- •Наука та освіта
- •Традиційно-побутова культура
- •З обвинувального вироку у справах т.Г. Шевченка (26 травня 1847 р.)
- •Українська культура другої половини хіх ст.
- •Література
- •Театральне, музичне, образотворче мистецтво
- •Фольклор, побут та декоративно-ужиткове мистецтво
- •Із царського указу про заборону друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (1876 р.)
- •З роздумів м. Драгоманова про українську літературу другої половини XIX ст.
- •Зі спогадів м. Старицького про розвиток українського театру та перешкоди, які чинив цьому царизм
- •Розвиток культури в Україні на початку хх ст. Стан освіти і громадська думка навколо неї
- •Література
- •Мистецтво: театральне, музичне, образотворче
- •Наука і техніка
- •Нові риси у побуті та народній творчості
- •Початки української преси Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східноукраїнських землях. Піонери української журналістики. «Украинский вестник»
- •Суспільство і «Украинский Вестник». Передплата. Припинення
- •Нова спроба. «Украинский журнал». Акція, її наслідки
- •«Харьковский Демокрит»
- •Заступники часописів − альманахи
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби
- •«Руська трійця». Спроба видання часописів. Альманах «Зоря»
- •«Русалка Дністровая» та нові спроби видання періодичного органу
- •Українська літературна мова. Історія становлення й розвитку
- •З листа к. Станіславського до а. Кримського про український народ і кращих представників української культури (1911 р.)
- •Розділ vі. Шостий період розвитку української культури: міжвоєнне та повоєнне поневолення України (до кінця 80-х роківXx століття) Духовне життя суспільства Гасло «культурної революції»
- •Українізація: форма та зміст
- •Здобутки и проблеми культурного життя
- •Релігійне життя
- •Духовне життя Успіхи в ліквідації неписьменності
- •Стан шкільної освіти
- •Розвиток вищої школи
- •Розвиток науки
- •Література та мистецтво
- •Підсумки «культурної революції»
- •Культурний стан західноукраїнських земель
- •Постанова цк кп(б)у про використання цінностей колишньої Києво-Печерської Лаври (21 грудня 1933 р.)
- •Із листа в. Затонського до я. Письменного з приводу Михайлівського собору
- •Лист в. Затонського до і. Бродського щодо Михайлівського собору (1934 р.)
- •Обґрунтування зміни національної політики в умовах утвердження тоталітарного режиму
- •Для чого треба українізуватися
- •Доба українізації 20-х років. Концепція мовно-культурної політики Миколи Скрипника
- •З резолюції Пленуму цк кп(б)у про підсумки українізації
- •1930-Ті роки: українська мова в добу Великого терору
- •З Постанови цк кп(б)у «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури»
- •З Постанови цк кп(б)у «Про журнал «Вітчизна»»
- •1950-1960-Ті роки: альтернативне мовознавство шістдесятників
- •Зі статті і. Багряного «Українська література й мистецтво під комуністичним московським терором»
- •Із книги і. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
- •Із книги є. Сверстюка «Блудні сини України» (про «шістдесятників»)
- •Постанова пленуму цк компартії України «Завдання Комуністичної партії України по виконанню рішень червневого пленуму цк кпрс про дальше піднесення ідеологічної роботи» (1 − 2 липня 1963р.)
- •1970-Ті − початок 1980-х років: посилення русифікації
- •Початки комуністичної та офіційної советської преси на вкраїнських земляк. Три доби розвитку
- •Радянська модель кохання-любові
- •Розділ vіі. Сьомий період розвитку української культури: доба розбудови державної незалежності Олесь Гончар. Не будемо рабами! (Слово напередодні референдуму 1991 р.)
- •Зміни у сфері культури Курс на провінціалізацію української культури
- •Освіта і наука
- •Система цензури
- •Практика «ждановщини»
- •Нова хвиля «чисток»
- •«Відлига» в культурному житті Нова хвиля українізації
- •Шістдесятники
- •За фасадом лібералізації
- •Особливості культурного життя Стан освіти і науки
- •Літературно-художня творчість
- •Політика русифікації сфери культури
- •Репресії проти інтелігенції
- •Дисидентський рух Зміни в русі опору
- •Утвердження дисидентства
- •На новому етапі
- •Ліна Костенко «Гуманітарна аура нації або дефект Головного дзеркала»
- •Усні форми побутування мови. Явище вульгаризації мовлення
- •Суржик як соціолінгвістичний феномен
- •Мовна ситуація України
- •Соціальна стратифікація української мови. Мовне середовище
- •Вступ до теорії українського кохання
- •Люмпенізація
- •Вульгаризація
- •Використана література
Про голову
[...] Питання: Чому голова з усіх боків захищається кістками?
Відповідь: Раніше ми вже сказали, що голова − найважливіша частина тіла, в якій є мозок та інші органи. Тому належало природі забезпечити цю найпершу частину доброю амуніцією, щоб її ніщо не могло пошкодити. Для цього вона з усіх боків захистила її як шоломом міцними кістками. Оберігаючи голову, людина готова інший член при її захисті піддати небезпеці.
Питання: Чому голова не має на собі так багато тіла, як інші органи?
Відповідь: Бо була б дуже важкою і звішувалася б на шию. Тому взагалі у кого велика і м'ясиста голова, той буває лінивим і тупим.
Питання: Чому голова часто болить?
Відповідь: Тому що вона підноситься прямо над шлунком як комин в будинку. А від шлунку надходять різні гази і нестравності, які, спрямовуючись до голови, викликають головний біль.
[...] Питання: Чому мозок холодний?
Відповідь: З двох причин. По-перше, тому, щоб своїм холодом він міг освітлювати і витончувати людський розум. З цієї ж причини в академіях і філософських лекторіях взимку не топлять, щоб студенти не дрімали від тепла. [...]
2. Коли ми розглядаємо речі, що розташовані далеко, то не для чого іншого примружуємо очі, а лише для того, щоб промені, які виходять від ока, прямо йшли до цих речей. Ми цього не робили б, коли б бачення відбувалось через сприйняття речі оком; навпаки, в цьому разі як можна більше розкривали б і розплющували б очі, щоб вона як можна краще ввійшла б до ока.
3. Коли б бачення здійснювалось через сприйняття речі оком, то як би могла поміститися в такій маленькій зіниці така множина речей: вежі, замки, гори? Тому воно буває не через приймання, а через випусканняпроменів.
4. Коли б бачення здійснювалось через сприймання речей, то як одна й та сама річ могла бути побачена багатьма? Адже коли б хтось один цю річ охоплював своїм оком, то іншому дивитися на неї не давав би. Але ми бачимо одні й ті ж речі одночасно, тому бачимо їх через випускання з ока променів, а не через сприйняття речей.
5. Коли б бачення не відбувалось через випускання променів з очей, то жодні тварини вночі б не бачили. Але деякі тварини, як коти, вовки, сови та інші бачать вночі. Светоній навіть про Тіберія-цезаря говорив, що він бачив уночі. [...] Тому, коли якась тварина бачить уночі, то бачить через випромінювання з очей променів, якими вона освітлює середовище бачення. [...]
Питання: Чому люди чхають?
Відповідь: Це відбувається внаслідок попадання у мозок гарячих і їдких випарувань. Природа, напружуючись для видалення, намагається їх вигнати звідти, і тому людина чхає. І як легені очищаються від слизу кашлянням, так і мозок очищається від цього самого слизу чханням. Коли людина чхає, то це є ознакою здоров'я, сили і міцності мозку, бо ті, що наближуються до смерті, вже не чхають, хіба що, ковтаючи, хриплять. Коли хворий чхає, звичайно кажуть, що це до здоров'я.
Питання: Звідки походить звичай бажати доброго здоров'я?
Відповідь: Звідти, як пише Бароній, що колись у Римі була поширена дуже страшна морова пошесть, і якщо хтось з людей чхав, то тут же й помирав. Тому в той час для припинення цієї пошесті вигадали таке вітання, після якого людина, що чхає, залишалась здоровою. Разом із звичаєм воно дійшло й до нашого часу. [...]
Про рот
Питання: Для чого природа дала рот?
Відповідь: Для багатьох вигід. Насамперед для того, щоб він був воротами для шлунку. По-друге, щоб був органом мови. По-третє, щоб aer, який ми вбираємо, спочатку нагрівався й не таким сирим йшов до серця.
Питання: Для чого перед ротом маємо губи?
Відповідь: По-перше, щоб вони були мовби воротами до стриманості язика, і язик би не поривався говорити раніше, ніж губи порадять. По-друге, для того, щоб зуби не псувались від холоду, природа їх сховала за губами. По-третє, для того, щоб зуби, приховуючись за губами, не завжди блищали, бо було б негарно та й небезпечно ходити із зубами, що видніються, бо у відкритий рот можуть залетіти мухи або ще що-небудь.
Питання: Чому рот рухається в різні сторони?
Відповідь: Для вимовляння різних звуків. Адже видно й оком, що людина, і коли говорить і вимовляє різні літери, мусить надавати ротові різні форми. [...]
Питання: Чому ми маємо два ока, два вуха, а один рот?
Відповідь: Щоб людина більше слухала, ніж говорила, більше вбирала ті знання, які може одержати.
