- •Хрестоматія з історії української культури: збірник матеріалів
- •Передмова
- •Розділ і. Перший період розвитку української культури: від її витоків до прийняття християнства Населення України у передскіфські часи. Кіммерійці та їхні сусіди
- •Геродот із Галікарнасу Скіфія. Найдавніший опис України з V століття перед Христом
- •Неоліт (5.000-1.000 літ до Хр.) (Трипільська культура − упорядн.)
- •Скотарські племена
- •«Велика Скуф» − велика Сколотія
- •Побут сколотів
- •Слава та велич Трипільської землі
- •Трипільці ідуть до Дніпра
- •Трипільське житло четвертого тисячоліття
- •Трипільські протоміста
- •Особливості забудови протоміст
- •Значення Трипільської культури
- •Скіфи і сармати
- •Сармати: життя, побут, релігія, мистецтво Житло, їжа, хатнє начиння
- •Одяг та прикраси
- •Військова справа
- •Духовна культура та мистецтво
- •Поховання царя в порогах
- •Мистецтво
- •«Бірюзово-золотий» стиль
- •Релігійні уявлення
- •Походження слов’ян
- •Етнокультурні особливості давніх слов'ян
- •Звичаї та вірування давніх слов’ян
- •Витоки українського народу та походження назви «Україна»
- •Розділ іі. Другий період розвитку української культури: княжа доба (епоха Київської Русі та Галицько-Волинського князівства) Християнська церква в Київській Русі
- •Золотий гомін давнини (Павло Загребельний про літопис «Повість минулих літ»)
- •Про Анну Ярославну
- •Анна Ярославна − королева Франції
- •Культура Русі
- •Витоки слов’яно-руської культури
- •Писемність і освіта
- •Слово Данила Заточеника, що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу
- •Святий Серапіон Печерський − маловідомий український письменник XIII ст.
- •Освіта від 988 р. До упадку Києва
- •Джерела та історія тексту Печерського патерика
- •Києво-Печерський патерик
- •2. Про дитячий подвиг святого Теодосія
- •3. Про втечу Святого з паломниками
- •16. Про призначення святого Теодосія ігуменом
- •17. Про спорудження Печерського монастиря
- •Внесок Данила Галицького в розвиток української культури (Літопис Руський)
- •Зодчество Давньої Русі від Десятинної церкви до монгольської навали (традиції, зв'язки, розвиток)
- •Розділ ііі. Третій період розвитку української культури: литовсько-польська доба Галицько-Волинська Русь. Культурні явища й процеси
- •Містобудування. Архітектура
- •Прикладне і образотворче мистецтво
- •Писемність. Освіта
- •Література. Історіографія
- •Галицько-Волинський літопис
- •Україна під татарами і Литвою. Духовна культура
- •Занепад українського життя у XV−XVI ст.
- •Упадок церковного життя
- •Боплан Гійом. Як дівчата залицяються до парубків
- •Боплан Гійом. Як відбуваються весілля
- •Таємничий дивосвіт українського еросу
- •Про Великодні обряди
- •Про два ментальні стереотипи української шляхти
- •Освіта від упадку Києва до половини XVI ст.
- •Свято української культури. Нарис з історії початків українського друкарства
- •З післяслова до Львівського видання «Апостола» (про друкування книг у Львові (1574 р.))
- •Розділ IV. Четвертий період розвитку української культури: козацько-гетьманська доба Традиції та побут Норми поведінки
- •Звичаї та побут
- •Зовнішній вигляд і їжа
- •Своєрідність культурного розвитку Мовні особливості и нові явища в літературі
- •«Брама мудрості й ученості»
- •Київ середини XVII ст.
- •Перенесення культурної роботи до Києва
- •Доба бароко
- •Український живопис доби середньовіччя. До питання про так зване «українське бароко»
- •Пам’ятки братських шкіл на Україні к. Сакович «Арістотелівські проблеми, або Питання про природу людини» коментар
- •Про голову
- •Про легені
- •Про народження в батька чи в когось іншого
- •Промови при одруженні
- •З листа братчиків міста Вільно Львівському братству про культурні зв'язки між ними (1588 р.)
- •Зі статті і. Нечуя-Левицького «Унія. Петро Могила, київський митрополит» (1596 р.)
- •Іван Мазепа − будівничий і церковний меценат
- •Початки української преси
- •Освітній рух від половини XVI до половини XVII ст.
- •§22. Якщо хтось з братів, що не має достатків, дістане яке нещастя або хоробу, то брати допомагають йому братськими грошима та доглядають за ним під час хороби». [...]
- •Про шкільні звичаї (хvі − хvіі ст.)
- •Із записок Павла Алеппського про освіту в Україні у XVII ст. (1654 р.)
- •Внесок випускників Києво-Могилянської академії в розвиток шкільної освіти поза межами України (XVIII ст.)
- •Розділ V. П'ятий період розвитку української культури: від часів зруйнування Гетьманщини і до початку XX століття Українська культура першої половини хіх ст. Гоніння на українську культуру
- •Наука та освіта
- •Традиційно-побутова культура
- •З обвинувального вироку у справах т.Г. Шевченка (26 травня 1847 р.)
- •Українська культура другої половини хіх ст.
- •Література
- •Театральне, музичне, образотворче мистецтво
- •Фольклор, побут та декоративно-ужиткове мистецтво
- •Із царського указу про заборону друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (1876 р.)
- •З роздумів м. Драгоманова про українську літературу другої половини XIX ст.
- •Зі спогадів м. Старицького про розвиток українського театру та перешкоди, які чинив цьому царизм
- •Розвиток культури в Україні на початку хх ст. Стан освіти і громадська думка навколо неї
- •Література
- •Мистецтво: театральне, музичне, образотворче
- •Наука і техніка
- •Нові риси у побуті та народній творчості
- •Початки української преси Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східноукраїнських землях. Піонери української журналістики. «Украинский вестник»
- •Суспільство і «Украинский Вестник». Передплата. Припинення
- •Нова спроба. «Украинский журнал». Акція, її наслідки
- •«Харьковский Демокрит»
- •Заступники часописів − альманахи
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби
- •«Руська трійця». Спроба видання часописів. Альманах «Зоря»
- •«Русалка Дністровая» та нові спроби видання періодичного органу
- •Українська літературна мова. Історія становлення й розвитку
- •З листа к. Станіславського до а. Кримського про український народ і кращих представників української культури (1911 р.)
- •Розділ vі. Шостий період розвитку української культури: міжвоєнне та повоєнне поневолення України (до кінця 80-х роківXx століття) Духовне життя суспільства Гасло «культурної революції»
- •Українізація: форма та зміст
- •Здобутки и проблеми культурного життя
- •Релігійне життя
- •Духовне життя Успіхи в ліквідації неписьменності
- •Стан шкільної освіти
- •Розвиток вищої школи
- •Розвиток науки
- •Література та мистецтво
- •Підсумки «культурної революції»
- •Культурний стан західноукраїнських земель
- •Постанова цк кп(б)у про використання цінностей колишньої Києво-Печерської Лаври (21 грудня 1933 р.)
- •Із листа в. Затонського до я. Письменного з приводу Михайлівського собору
- •Лист в. Затонського до і. Бродського щодо Михайлівського собору (1934 р.)
- •Обґрунтування зміни національної політики в умовах утвердження тоталітарного режиму
- •Для чого треба українізуватися
- •Доба українізації 20-х років. Концепція мовно-культурної політики Миколи Скрипника
- •З резолюції Пленуму цк кп(б)у про підсумки українізації
- •1930-Ті роки: українська мова в добу Великого терору
- •З Постанови цк кп(б)у «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури»
- •З Постанови цк кп(б)у «Про журнал «Вітчизна»»
- •1950-1960-Ті роки: альтернативне мовознавство шістдесятників
- •Зі статті і. Багряного «Українська література й мистецтво під комуністичним московським терором»
- •Із книги і. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
- •Із книги є. Сверстюка «Блудні сини України» (про «шістдесятників»)
- •Постанова пленуму цк компартії України «Завдання Комуністичної партії України по виконанню рішень червневого пленуму цк кпрс про дальше піднесення ідеологічної роботи» (1 − 2 липня 1963р.)
- •1970-Ті − початок 1980-х років: посилення русифікації
- •Початки комуністичної та офіційної советської преси на вкраїнських земляк. Три доби розвитку
- •Радянська модель кохання-любові
- •Розділ vіі. Сьомий період розвитку української культури: доба розбудови державної незалежності Олесь Гончар. Не будемо рабами! (Слово напередодні референдуму 1991 р.)
- •Зміни у сфері культури Курс на провінціалізацію української культури
- •Освіта і наука
- •Система цензури
- •Практика «ждановщини»
- •Нова хвиля «чисток»
- •«Відлига» в культурному житті Нова хвиля українізації
- •Шістдесятники
- •За фасадом лібералізації
- •Особливості культурного життя Стан освіти і науки
- •Літературно-художня творчість
- •Політика русифікації сфери культури
- •Репресії проти інтелігенції
- •Дисидентський рух Зміни в русі опору
- •Утвердження дисидентства
- •На новому етапі
- •Ліна Костенко «Гуманітарна аура нації або дефект Головного дзеркала»
- •Усні форми побутування мови. Явище вульгаризації мовлення
- •Суржик як соціолінгвістичний феномен
- •Мовна ситуація України
- •Соціальна стратифікація української мови. Мовне середовище
- •Вступ до теорії українського кохання
- •Люмпенізація
- •Вульгаризація
- •Використана література
Внесок Данила Галицького в розвиток української культури (Літопис Руський)
(1259-1260 рр.)
Але [якось], коли він [Данило] їздив по полю і діяв лови, то побачив він на горі гарне і лісисте місце, оточене навкруги його полем, і запитав тамтешніх жителів: «Як іменується се місце?» І вони сказали: «Холм йому ім'я є». І, уподобавши місце те, надумав він, що поставить на ньому невеликий городок. Він дав обітницю богу і святому Іоанну Златоусту, що спорудить на честь його церкву.
І поставив він невеликий городок, та, побачивши, що бог помічником йому, а Іоанн підпомагачем йому є, спорудив він інший город, що його татари не змогли взяти, коли Батий всю землю Руську захопив. Тоді й церква святої Трійці запалена була і знову була споруджена.
Коли ж побачив се князь Данило, що бог сприяє місцю тому, став він прикликати приходнів − німців і русів, іноплемінників і ляхів. Ішли вони день у день. І юнаки, і майстри всякі утікали [сюди] од татар − сідельники, і лучники, і сагайдачники, і ковалі заліза, і міді, і срібла. І настало пожвавлення, і наповнили вони дворами навколо города поле і села.
Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири; з кожного вутла − склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем; троє вікон прикрашені [були] склом римським; при вході в олтар стояли два стовпи з цілого каменя, і на них − склепіння; а верх же вгорі прикрашений [був] зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитий з міді із чистого олова, так що блищав він, як дзеркало. Дверей же її двоє [були] прикрашені каменем тесаним − галицьким білим і зеленим холмським; різьблені одним умільцем Авдієм горорізьби [їх були] всяких барв і золоті; спереду ж їх [на західних дверях] був зроблений Спас, а на північних − святий Іоанн [Златоустий], так що всі, хто дивився [на них], дивувалися. Прикрасив [Данило] камінням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса і пресвятої Богородиці, що їх йому сестра Федора дала з [київського] монастиря [святого] Феодора; приніс він також ікону Стрітення з [города] Вручого од отця його [Мстислава Мстиславича]. Диву подібні [були образи сі], що погоріли в церкві святого Іоанна; один [архангел] Михаїл зостався [з] чудових тих ікон. І дзвони [Данило] приніс із Києва, [а] інші тут вилив. Усе це вогонь спалив.
І вежа [стояла] посеред города висока, щоб бити з неї довкола города. Знизу зведена з каменю п'ятнадцять ліктів у висоту, а сама зроблена з тесаного дерева і вибілена, як сир, сяяла вона на всі сторони. Близь неї був студенець, тобто колодязь, що мав тридцять і п'ять сажнів. Храми [були] прекраснії, і мідь од вогню повзла, як смола. Посадив він також сад гарний і спорудив церкву на честь святих безмездників Кузьми [і] Дем'яна; має вона чотири стовпи, витесані з цілого каменя, що держать верх; з таких же [каменів витесані] і другі [стовпи]; а в олтарі перед бічними дверима стоїть також гарний [образ] пресвятого Дмитрія [Солунського], принесений здалеку.
За поприще од города [Холма] стоїть також башта кам'яна, і на ній − орел кам'яний вирізьблений; висота ж каменя − десять ліктів, а з верхівками і з підніжжями − дванадцять ліктів.
Побачивши ж таку пагубу городу, [а] ввійшовши в церкву, він теж побачив пагубу, [Данило] вельми пожалкував. Помолившись богу, він знову обновив церкву, і освятив [її] єпископ Іоанн. А ще, помолившись богу, він спорудив [город Холм] кріпшим і вищим, але вежі такої не зміг зробити, бо інші городи він ставив проти безбожних татар− через те й не зробив він її.
У рік 6768 [1260]. Спорудив він також превелику церкву в городі Холмі на честь пресвятої приснодіви Марії, величиною і красою не меншу од тих, що були раніш, і прикрасив її пречудовими іконами; приніс він також чашу із землі Угорської з багряного мармуру, вирізьблену з дивовижним умінням − навіть змієві голови були навкруг неї, − і поставив її перед дверима церковними, що їх називають царськими. Зробив він також у ній хрещальню − хрестити воду на святе Богоявлення, а блаженний єпископ Іоанн зробив у ній вирізаний із гарного дерева і позолочений усередині та ззовні [ківорій?], диву подобен.
Історія України: Документи. Матеріали. Посібник /Уклад., комент. В. Ю. Короля. − К.: Видавничий центр «Академія», 2002. − 448 с. − С. 80 − 82.
