
- •Хрестоматія з історії української культури: збірник матеріалів
- •Передмова
- •Розділ і. Перший період розвитку української культури: від її витоків до прийняття християнства Населення України у передскіфські часи. Кіммерійці та їхні сусіди
- •Геродот із Галікарнасу Скіфія. Найдавніший опис України з V століття перед Христом
- •Неоліт (5.000-1.000 літ до Хр.) (Трипільська культура − упорядн.)
- •Скотарські племена
- •«Велика Скуф» − велика Сколотія
- •Побут сколотів
- •Слава та велич Трипільської землі
- •Трипільці ідуть до Дніпра
- •Трипільське житло четвертого тисячоліття
- •Трипільські протоміста
- •Особливості забудови протоміст
- •Значення Трипільської культури
- •Скіфи і сармати
- •Сармати: життя, побут, релігія, мистецтво Житло, їжа, хатнє начиння
- •Одяг та прикраси
- •Військова справа
- •Духовна культура та мистецтво
- •Поховання царя в порогах
- •Мистецтво
- •«Бірюзово-золотий» стиль
- •Релігійні уявлення
- •Походження слов’ян
- •Етнокультурні особливості давніх слов'ян
- •Звичаї та вірування давніх слов’ян
- •Витоки українського народу та походження назви «Україна»
- •Розділ іі. Другий період розвитку української культури: княжа доба (епоха Київської Русі та Галицько-Волинського князівства) Християнська церква в Київській Русі
- •Золотий гомін давнини (Павло Загребельний про літопис «Повість минулих літ»)
- •Про Анну Ярославну
- •Анна Ярославна − королева Франції
- •Культура Русі
- •Витоки слов’яно-руської культури
- •Писемність і освіта
- •Слово Данила Заточеника, що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу
- •Святий Серапіон Печерський − маловідомий український письменник XIII ст.
- •Освіта від 988 р. До упадку Києва
- •Джерела та історія тексту Печерського патерика
- •Києво-Печерський патерик
- •2. Про дитячий подвиг святого Теодосія
- •3. Про втечу Святого з паломниками
- •16. Про призначення святого Теодосія ігуменом
- •17. Про спорудження Печерського монастиря
- •Внесок Данила Галицького в розвиток української культури (Літопис Руський)
- •Зодчество Давньої Русі від Десятинної церкви до монгольської навали (традиції, зв'язки, розвиток)
- •Розділ ііі. Третій період розвитку української культури: литовсько-польська доба Галицько-Волинська Русь. Культурні явища й процеси
- •Містобудування. Архітектура
- •Прикладне і образотворче мистецтво
- •Писемність. Освіта
- •Література. Історіографія
- •Галицько-Волинський літопис
- •Україна під татарами і Литвою. Духовна культура
- •Занепад українського життя у XV−XVI ст.
- •Упадок церковного життя
- •Боплан Гійом. Як дівчата залицяються до парубків
- •Боплан Гійом. Як відбуваються весілля
- •Таємничий дивосвіт українського еросу
- •Про Великодні обряди
- •Про два ментальні стереотипи української шляхти
- •Освіта від упадку Києва до половини XVI ст.
- •Свято української культури. Нарис з історії початків українського друкарства
- •З післяслова до Львівського видання «Апостола» (про друкування книг у Львові (1574 р.))
- •Розділ IV. Четвертий період розвитку української культури: козацько-гетьманська доба Традиції та побут Норми поведінки
- •Звичаї та побут
- •Зовнішній вигляд і їжа
- •Своєрідність культурного розвитку Мовні особливості и нові явища в літературі
- •«Брама мудрості й ученості»
- •Київ середини XVII ст.
- •Перенесення культурної роботи до Києва
- •Доба бароко
- •Український живопис доби середньовіччя. До питання про так зване «українське бароко»
- •Пам’ятки братських шкіл на Україні к. Сакович «Арістотелівські проблеми, або Питання про природу людини» коментар
- •Про голову
- •Про легені
- •Про народження в батька чи в когось іншого
- •Промови при одруженні
- •З листа братчиків міста Вільно Львівському братству про культурні зв'язки між ними (1588 р.)
- •Зі статті і. Нечуя-Левицького «Унія. Петро Могила, київський митрополит» (1596 р.)
- •Іван Мазепа − будівничий і церковний меценат
- •Початки української преси
- •Освітній рух від половини XVI до половини XVII ст.
- •§22. Якщо хтось з братів, що не має достатків, дістане яке нещастя або хоробу, то брати допомагають йому братськими грошима та доглядають за ним під час хороби». [...]
- •Про шкільні звичаї (хvі − хvіі ст.)
- •Із записок Павла Алеппського про освіту в Україні у XVII ст. (1654 р.)
- •Внесок випускників Києво-Могилянської академії в розвиток шкільної освіти поза межами України (XVIII ст.)
- •Розділ V. П'ятий період розвитку української культури: від часів зруйнування Гетьманщини і до початку XX століття Українська культура першої половини хіх ст. Гоніння на українську культуру
- •Наука та освіта
- •Традиційно-побутова культура
- •З обвинувального вироку у справах т.Г. Шевченка (26 травня 1847 р.)
- •Українська культура другої половини хіх ст.
- •Література
- •Театральне, музичне, образотворче мистецтво
- •Фольклор, побут та декоративно-ужиткове мистецтво
- •Із царського указу про заборону друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (1876 р.)
- •З роздумів м. Драгоманова про українську літературу другої половини XIX ст.
- •Зі спогадів м. Старицького про розвиток українського театру та перешкоди, які чинив цьому царизм
- •Розвиток культури в Україні на початку хх ст. Стан освіти і громадська думка навколо неї
- •Література
- •Мистецтво: театральне, музичне, образотворче
- •Наука і техніка
- •Нові риси у побуті та народній творчості
- •Початки української преси Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східноукраїнських землях. Піонери української журналістики. «Украинский вестник»
- •Суспільство і «Украинский Вестник». Передплата. Припинення
- •Нова спроба. «Украинский журнал». Акція, її наслідки
- •«Харьковский Демокрит»
- •Заступники часописів − альманахи
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби
- •«Руська трійця». Спроба видання часописів. Альманах «Зоря»
- •«Русалка Дністровая» та нові спроби видання періодичного органу
- •Українська літературна мова. Історія становлення й розвитку
- •З листа к. Станіславського до а. Кримського про український народ і кращих представників української культури (1911 р.)
- •Розділ vі. Шостий період розвитку української культури: міжвоєнне та повоєнне поневолення України (до кінця 80-х роківXx століття) Духовне життя суспільства Гасло «культурної революції»
- •Українізація: форма та зміст
- •Здобутки и проблеми культурного життя
- •Релігійне життя
- •Духовне життя Успіхи в ліквідації неписьменності
- •Стан шкільної освіти
- •Розвиток вищої школи
- •Розвиток науки
- •Література та мистецтво
- •Підсумки «культурної революції»
- •Культурний стан західноукраїнських земель
- •Постанова цк кп(б)у про використання цінностей колишньої Києво-Печерської Лаври (21 грудня 1933 р.)
- •Із листа в. Затонського до я. Письменного з приводу Михайлівського собору
- •Лист в. Затонського до і. Бродського щодо Михайлівського собору (1934 р.)
- •Обґрунтування зміни національної політики в умовах утвердження тоталітарного режиму
- •Для чого треба українізуватися
- •Доба українізації 20-х років. Концепція мовно-культурної політики Миколи Скрипника
- •З резолюції Пленуму цк кп(б)у про підсумки українізації
- •1930-Ті роки: українська мова в добу Великого терору
- •З Постанови цк кп(б)у «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури»
- •З Постанови цк кп(б)у «Про журнал «Вітчизна»»
- •1950-1960-Ті роки: альтернативне мовознавство шістдесятників
- •Зі статті і. Багряного «Українська література й мистецтво під комуністичним московським терором»
- •Із книги і. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
- •Із книги є. Сверстюка «Блудні сини України» (про «шістдесятників»)
- •Постанова пленуму цк компартії України «Завдання Комуністичної партії України по виконанню рішень червневого пленуму цк кпрс про дальше піднесення ідеологічної роботи» (1 − 2 липня 1963р.)
- •1970-Ті − початок 1980-х років: посилення русифікації
- •Початки комуністичної та офіційної советської преси на вкраїнських земляк. Три доби розвитку
- •Радянська модель кохання-любові
- •Розділ vіі. Сьомий період розвитку української культури: доба розбудови державної незалежності Олесь Гончар. Не будемо рабами! (Слово напередодні референдуму 1991 р.)
- •Зміни у сфері культури Курс на провінціалізацію української культури
- •Освіта і наука
- •Система цензури
- •Практика «ждановщини»
- •Нова хвиля «чисток»
- •«Відлига» в культурному житті Нова хвиля українізації
- •Шістдесятники
- •За фасадом лібералізації
- •Особливості культурного життя Стан освіти і науки
- •Літературно-художня творчість
- •Політика русифікації сфери культури
- •Репресії проти інтелігенції
- •Дисидентський рух Зміни в русі опору
- •Утвердження дисидентства
- •На новому етапі
- •Ліна Костенко «Гуманітарна аура нації або дефект Головного дзеркала»
- •Усні форми побутування мови. Явище вульгаризації мовлення
- •Суржик як соціолінгвістичний феномен
- •Мовна ситуація України
- •Соціальна стратифікація української мови. Мовне середовище
- •Вступ до теорії українського кохання
- •Люмпенізація
- •Вульгаризація
- •Використана література
2. Про дитячий подвиг святого Теодосія
Ми ж, браття, повернімося до перших свідчень віри у житті цього юнака. Зростаючи ж, тілом і душею тягнувся до Божої любові, щодня ходив до Божої церкви і слухав Святе Письмо з величезною увагою. До дітей, що гралися, не наближався, як це властиво юним, та й цурався їхніх ігор. Вбрання його було полатане, а коли батьки примушували його гарно одягтися і гратися з дітьми, він їх у цьому не слухав, а волів бути як один із убогих. До того ж прохав своїх батьків віддати його до одного з учителів вивчати божественні книги, що вони й зробили. І дуже скоро він вивчив Святе Письмо так, що всі дивувалися з премудрості й розуму юнака і зі спритності в навчанні. А хто висловить його покору й послух, які виявив у своєму навчанні не лише до свого вчителя, а й до всіх своїх співучнів?
Коли помер його батько, блаженний Теодосій мав 13 років. Відтоді він почав пильніше вдаватися до праці, так що виходив зі своїми слугами у поле працювати з великим смиренням. Мати відмовляла його від такої роботи, забороняючи йому так чинити, а просила одягатися в гарний одяг і ходити з ровесниками на забави, говорячи, що такою поведінкою він шкодить собі і своєму родові. Та він у цьому не слухався її, тому вона часто з великої люті гнівалася на нього і била його, бо тілом була кремезна й дебела, наче чоловік. Якщо хтосьїїне бачив, а лише чув, як вона розмовляє з кимось, то думав, що це чоловік.
3. Про втечу Святого з паломниками
При цьому блаженний юнак розмірковував, як йому спастися. Почувши про Святі місця, де Господь наш у плоті ходив, забажав піти туди і їм поклонитися. Молився Богові, промовляючи. Молитва: «Господи мій, Ісусе Христе, почуй молитву мою і дозволь мені пройти по Твоїх святих місцях і поклонитися їм». Так він молився, і одного разу прийшли до того міста паломники; побачивши їх, блаженний юнак зрадів, підбіг поклонитися їм, любо цілував їх і випитував, звідки вони і куди йдуть. Вони відповіли, що йдуть зі Святих місць, і якщо Бог дозволить, то знову хочуть туди піти. Тоді благав їх Святий, щоб узяли його з собою супутником. Вони ж обіцяли взяти його з собою і довести до Святих місць. Почувши таку обіцянку, зрадів блаженний Теодосій і пішов додому. Коли паломники вирішили відійти, то й сповістили юнакові про свій відхід. Він, уставши вночі, коли ніхто не бачив, вийшов зі свого дому, не маючи при собі нічого, хіба що одяг, в якому ходив, та й той благенький. І так пішов слідом за паломниками.
Однак добрий Бог не дозволив йому вийти з країни, бо ж мав від лона матері знамення бути в цій країні пастирем своїх словесних овець, щоб, коли пастир відійшов, не опустіла паства, яку Бог благословив, щоб не виросли на ній тернина й будяки і щоб отара не розбіглася.
Через три дні довідалася його мати, що він пішов з паломниками, погналася слідом за ним, узявши із собою лише одного свого сина, молодшого за блаженного Теодосія. І, здолавши далеку дорогу, наздогнали їх, і схопили; мати у великому гніві й люті вхопила його за волосся, кинула на землю й топтала своїми ногами. Сильно докоряючи, відпустила паломників, а сама повернула додому, ведучи свого сина зв'язаного, наче злодія. Та була вона так розлючена, що, прийшовши до свого дому, почала його бити, аж поки знесилилася. Після цього завела його до якоїсь горниці, там зв'язала і, замкнувши, пішла. А блаженний юнак усе терпів з радістю і молив Бога за все те. Через два дні мати звільнила його, нагодувала, та оскільки ще була у гніві, то наклала на його ноги важкі кайдани і так звеліла ходити, пильнуючи, щоб знову не втік від неї. І ходив він так багато днів. Потім же, знову змилосердившись над ним, почала з мольбою прохати його, щоб не втікав від неї; бо любила вона його більше, ніж інших, і не могла без нього жити. Коли ж він обіцяв їй не втікати, то, знявши кайдани з його ніг, звеліла робити йому все, що хоче. Та блаженний Теодосій знову повернувся до попереднього і щодня ходив до церкви.