7. Облік витрат і доходів

7.1. Загальні положення

Облік доходів здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 „Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290. У свою чергу, розкриття інформації в обліку про витрати здійснюється згідно з Положен­ням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318.

Доходи і витрати відображають в бухгалтерському обліку і включають до складу Звіту про фінансові результати згідно з принципом нарахування та відпо­відності доходів і витрат. Тобто фінансовий результат звітного періоду визнача­ється виходячи з порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здій­снені для отримання цих доходів. Наприклад, в момент реалізації водночас відображається виручка від реалізації продукції і списуються витрати на вироб­ництво даної продукції. Проте не всі витрати можна пов'язати з певними дохода­ми. Наприклад, адміністративні витрати, витрати на збут не можна пов'язати з якимось конкретним видом доходів. Тому такі витрати відображаються в тому періоді, в якому вони виникли і списуються в кінці звітного періоду на фінансові результати.

Згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати" і 4 „Звіт про рух грошових коштів" вся діяльність підпри­ємства поділяється на звичайну (яка у свою чергу ще розподіляється на інші види) і надзвичайну.

Діяльність підприємства

Звичайна діяльність						Надзвичайні події
Операційна діяльність				Інша діяльність
Основна		Інша операційна		Фінансова	Інвестиційна
функції
виробництво	управління		збут

Звичайною діяльністю вважається будь-яка діяльність, що здійсню­ється підприємством згідно з його статутом. Прикладами звичайної дія­льності є виробництво і реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, реалізація оборотних активів. До операцій, що супроводжують звичайну діяльність, також відносяться операції з курсовими різницями, пов'язані з економічними санкціями за господарськими договорами, відсотками, дивіден­дами тощо

У свою чергу, звичайна діяльність включає операційну, фінансову та інвес­тиційну.

Операційна діяльність — це будь-яка основна діяльність підприємства, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, що не є інвестиційними чи фінансовими.

До основної діяльності належать операції, пов'язані з виробництвом або ре­алізацією готової продукції (товарів, робіт, послуг), які є метою створення під­приємства і забезпечують основну частину його доходу. Для виробничого підпри­ємства такими є операції з виробництва і реалізації продукції {робіт, послуг); для будівельної організації — операції з виконання будівельно-монтажних робіт тощо.

Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), операційну орен­ду активів, операції з операційними курсовими різницями, створення ре­зервів сумнівних боргів, одержання або сплату санкцій тощо.

До інших доходів від операційної діяльності також відносяться:

• вартість виявлених унаслідок інвентаризації надлишків;

• сума невикористаного забезпечення майбутніх витрат і платежів;

• доходи, що виникли під час погашення довгострокової (короткостроко­вої) позики у зв'язку з тим, що з будь-яких причин кредитор не вимагає її погашення в повному обсязі;

• інші доходи, що виникають під час господарської діяльності підприємст­ва та не відносяться до фінансової та інвестиційної діяльності.

До інших витрат від операційної діяльності також належать витрати:

• пов'язані з утриманням житлових і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних установ, будинків відпочинку, санаторіїв та інших установ оздоровчого і культурного призначення;

• знос об'єктів соціальної інфраструктури;

• безоплатна передача виробничих запасів;

• на придбання літератури, яка безпосередньо не пов'язана із забезпеченням господарської діяльності підприємства;

• на утримання вищих організацій;

• інші витрати, які виникають під час господарської діяльності підприємст­ва та не відносяться до фінансової та інвестиційної діяльності.

Інвестиційною діяльністю вважається придбання і реалізація активів, що амо­ртизуються (основних фондів, нематеріальних активів та інших необоротних ак­тивів), а також короткострокових фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

До інвестиційної діяльності підприємства відносяться операції, пов'язані із:

• вкладенням грошових коштів у придбання основних засобів, нематеріа­льних активів та інші довгострокові активи, а також витратами, пов'яза­ними з інвестиціями в розроблення і будівництво основних засобів самим підприємством;

• продажем та іншим вибуттям основних фондів, необоротних активів та інших довгострокових активів;

• придбанням (продажем) власного капіталу чи боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств;

• авансами і позиками (відмінними від авансів і позик, здійснених фінансо­вими установами), наданими іншим сторонам, а також їх поверненням;

• ф'ючерсними, форвардними контрактами, опціонами тощо (за винятком тих контрактів, які укладаються для основної діяльності підприємства, або коли така діяльність класифікується як фінансова).

Іншими словами, інвестиційна діяльність — це вкладення капіталу з метою отримання доходу. Фінансові вкладення звичайно є інвестицій­ною діяльністю для промислового підприємства, але можуть бути скла­довою частиною операційної діяльності фінансової установи.

Слід зазначити, що відповідно до П(С)БО 3 у Звіті про фінансові результати доходи від інвестиційної діяльності наводяться у двох, статтях „Дохід від участі в капіталі" та „Інші доходи", а витрати — відповідно у статтях „Втрати від участі в капіталі" та „Інші витрати".

Фінансова діяльність охоплює операції, які призводять до зміни розміру і складу власного капіталу та позик підприємства — залучення позикових коштів, сплата відсотків по них, а також одержані відсотки, дивіденди тощо. До операцій, пов'язаних з фінансовою діяльністю під­приємства, належать:

• надходження грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що ведуть до збільшення власного капіталу (статутного, пайового, дода­ткового);

• виплати грошових коштів власникам для придбання чи викупу раніше випущених акцій;

погашення заборгованості учасників щодо внесків до статутного капіталу; виплата дивідендів власникам;

• надходження грошових коштів від випуску облігацій, позик, векселів, іпо­тек, а також інших короткострокових і довгострокових зобов'язань;

• повернення основної суми кредитів, позик, погашення зобов'язань, а та­кож погашення інших зобов'язань;

• витрати, пов'язані з випуском, утриманням і обігом власних цінних папе­рів, нарахуванням відсотків за договорами кредитування;

• винагорода за здані в оренду фінансові активи.

Надзвичайною діяльністю вважають такі операції чи події, які від­різняються від звичайної діяльності та щодо яких не передбачається, що вони будуть повторюватися періодично або в кожному подальшому звіт­ному періоді. Прикладами подій і операцій, що відносяться до надзви­чайної діяльності, є: стихійне лихо (землетрус, зсув, смерч тощо), пожежа, техно­генні аварії тощо.

Однак необхідно враховувати, що одна і та ж подія може бути надзвичай­ною для одного підприємства і звичайною для іншого. Наприклад, збитки внаслі­док землетрусу вважаються надзвичайною подією для багатьох підприємств, але така подія не є надзвичайною для страхових компаній, котрі здійснюють страху­вання таких ризиків. Таким чином, надзвичайність події чи операції визначається передусім характером діяльності підприємства, а не очікуваною частотою їх ви­никнення.