
- •1. Облік основних засобів та нематеріальних активів
- •1.1. Облік основних засобів
- •1.1.1. Визнання, класифікація та оцінка основних засобів
- •1.1.2. Документування операцій з обліку основних засобів
- •1.1.3. Облік надходження основних засобів
- •1.1.4. Облік витрат, пов’язаних з експлуатацією основних засобів
- •1.1.5. Облік вибуття основних засобів
- •1.1.6. Облік переоцінки основних засобів
- •1.1.7. Облік основних засобів на консервації
- •1.1.8. Амортизація основних засобів
- •1. Прямолінійний метод
- •Розподіл амортизаційних нарахувань
- •2. Метод зменшення залишкової вартості
- •Суми нарахованої амортизації
- •3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •4. Кумулятивний метод
- •5. Виробничий період
- •6. „Податковий" метод
- •7.2. Облік інших необоротних активів
- •1.3. Облік нематеріальних активів
- •1.3.1. Визначення, визнання та класифікація нематеріальних активів
- •1.3.2. Облік операцій з нематеріальними активами
- •7.4. Інвентаризація необоротних активів
- •2. Облік запасів
- •2.1. Визнання та класифікація запасів
- •2.2. Документування операцій з обліку запасів
- •2.3. Облік надходження запасів
- •2.4. Облік вибуття запасів
- •2.4.1. Методи оцінки запасів при вибутті
- •2.4.2. Облік вибуття запасів
- •2.5.Облік переоцінки запасів
- •2.6. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •2.7. Облік витрат на виробництво продукції, робіт і послуг
- •2.7.1. Калькулювання собівартості продукції, робіт і послуг
- •9. Загальновиробничі витрати.
- •10. Витрати внаслідок технічно неминучого браку.
- •11. Інші операційні витрати.
- •2.7.2. Облік витрат виробництва
- •2.8. Облік браку
- •2.9. Облік готової продукції
- •8.10. Облік транспортно-заготівельних витрат
- •2.11. Інвентаризація запасів
- •Розділ 3. Облік грошових коштів
- •3.1. Облік грошових коштів у касі
- •3.1.1. Загальні положення
- •3.1.2. Порядок надходження готівки
- •3.1.3. Використання готівкових коштів
- •3.1.4. Інвентаризація каси
- •3.1.5. Облік операцій з готівковими коштами
- •3.2. Облік грошових коштів на рахунках в банку
- •3.2.1. Види банківських рахунків та порядок їх відкриття в установах банку
- •3.2.2. Порядок та форми здійснення безготівкових розрахунків
- •3.2.3. Облік операцій на рахунках в банку
- •4. Облік фінансових інвестицій
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Облік придбання та реалізації фінансових інвестицій
- •4.3. Методи оцінки фінансових інвестицій
- •1. Оцінка за справедливою вартістю.
- •2. Оцінка за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій
- •3. Оцінка за собівартістю з врахуванням зменшення корисності;
- •4. Оцінка за методом участі в капіталі
- •4.4. Визнання доходу від фінансових інвестицій
- •5. Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань
- •5.1 Загальні положення
- •5.2. Облік статутного капіталу
- •5.3. Облік пайового капіталу
- •5.4. Облік додаткового капіталу
- •5.5. Облік резервного капіталу
- •5.6. Облік нерозподіленого прибутку (непокритих збитків)
- •5.7. Облік вилученого капіталу
- •5.8. Облік неоплаченого капіталу
- •5.9. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів
- •5.10. Облік цільового фінансування та цільових надходжень
- •6. Облік розрахунків з оплати праці
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Структура заробітної плати
- •6.3. Робота за сумісництвом
- •6.4. Оплата праці жінок
- •6.5. Облік нарахування заробітної плати
- •6.5.1. Документування розрахунків з оплати праці
- •6.5.2. Облік відпусток
- •6.5.3. Облік допомоги в разі тимчасової непрацездатності
- •6.5.4. Облік матеріальної допомоги
- •6.5.5. Індексація заробітної плати
- •6.5.6. Синтетичний та аналітичний облік заробітної плати
- •6.6. Облік утримань із заробітної плати
- •6.7. Облік нарахувань на фонд оплати праці
- •6.8. Виплата заробітної плати
- •7. Облік розрахунково-кредитних операцій
- •7.1. Загальні положення
- •6.2. Облік розрахунків з покупцями та замовниками
- •6.3. Облік резерву сумнівних боргів
- •6.4. Облік розрахунків з оренди
- •6.5. Облік векселів
- •6.6. Облік розрахунків з підзвітними особами
- •6.7. Облік розрахунків за претензіями
- •6.8. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
- •6.9. Облік кредитних операцій
- •6.10. Облік розрахунків за податками і платежами
- •6.11. Облік розрахунків з учасниками
- •6.12. Облік витрат і доходів майбутніх періодів
- •6.12.1. Облік витрат майбутніх періодів
- •6.12.2. Облік доходів майбутніх періодів
- •7. Облік витрат і доходів
- •7.1. Загальні положення
- •Діяльність підприємства
- •7.2. Групування доходів і витрат на рахунках бухгалтерського обліку
- •7.3. Способи ведення обліку витрат і доходів
- •7.4. Облік доходів
- •7.4.1. Визнання доходу
- •7.4.2. Облік доходів від реалізації продукції
- •7.4.3.Облік доходів від реалізації товарів
- •7.4.4.Облік доходів від надання послуг, виконання робіт
- •7.4.5. Облік доходів від іншої операційної діяльності
- •7.4.6. Облік доходів від бартерних операцій
- •7.4.7. Облік доходів від інвестиційної діяльності
- •7.4.8. Облік доходів від фінансової діяльності
- •7.4.9. Облік інших доходів
- •7.4.10. Облік доходів, одержаних у вигляді цільового фінансування
- •7.4.11. Облік надзвичайних доходів
- •7.5. Облік витрат
- •7.5.1. Визнання витрат
- •7.5.2. Облік витрат за елементами
- •7.5.3. Облік витрат за видами діяльності
- •7.5.4. Облік собівартості реалізованої продукції
- •7.5.5. Облік і розподіл загальновиробничих витрат
- •7.5.6. Облік адміністративних витрат
- •7.5.7. Облік витрат на збут
- •7.5.8. Облік інших витрат операційної діяльності
- •7.5.9. Облік фінансових витрат
- •7.5.10.Облік втрат від участі в капіталі
- •7.5.11. Облік інших витрат
- •7.5.12. Облік надзвичайних витрат
- •7.5.13. Облік витрат для сплати податку на прибуток
- •7.6. Облік фінансових результатів
- •7.7. Роль управлінського обліку в прийнятті рішень на підприємстві
- •8. Фінансова звітність та показники фінансового аналізу
- •8.1. Фінансова звітність: призначення і склад, вимоги при складанні
- •Журнал господарських операцій за 2004 р. ТзОв „Альфа"
- •7.2. Характеристика форм фінансової звітності
- •7.2.1. Баланс
- •8.2.2. Звіт про фінансові результати
- •8.2.3. Звіт про рух грошових коштів
- •8.2.4. Звіт про власний капітал
- •8.2.5. Примітки до річної фінансової звітності
- •8.3. Виправлення помилок та інші зміни у фінансовій звітності
6.3. Робота за сумісництвом
Робітники, фахівці і службовці підприємств, установ і організацій будь-якої форми власності мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно.
Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягай 18 років, та вагітних жінок.
Законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом керівникам державних підприємств, установ і організацій, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів та їхнім заступникам (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день І повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.
Трудові книжки ведуться за місцем основної роботи. Записи відомостей щодо роботи за сумісництвом проводяться за бажанням працівника власником чи уповноваженим ним органом.
6.4. Оплата праці жінок
В оплаті праці жінок існує ряд особливостей. Вони пов'язані насамперед із наданням пільг, які повинні забезпечувати виконання жінками своїх материнських обов'язків.
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.
При відмові у прийняти на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.
Звільнення з ініціативи власника не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, за умови обов'язкового працевлаштування.
Згідно зі статтею 178 Кодексу законів про працю вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи потрібно переводити на легшу роботу. При цьому має зберігатися середній заробіток за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років. Якщо ж заробіток на легшій роботі є вищим, ніж попередній, ТО виплачується фактичний заробіток.
Праця вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, у нічний час категорично заборонена. Крім того, таких жінок забороняється залучати до надурочних робіт, робіт у вихідні дні та скеровувати їх у відрядження.
Кодексом законів про працю забороняється застосовувати працю жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування). Крім того, заборонено залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
На підставі медичного висновку підприємство зобов'язане надавати жінкам оплачувану відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів — 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. За заявою жінки власник зобов'язаний приєднати до відпустки, пов'язаної з вагітністю та пологами, основну і додаткову відпустки, незалежно від тривалості її роботи на цьому підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році.
За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги по державному соціальному страхуванню у розмірі, який встановлюється правлінням фонду соціального захисту, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати до досягнення дитиною шестирічного віку зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні.