5. Виробничий період

Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка аморти­зується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

АВ_м = О_м*В_а,

АВ_м — місячна сума амортизаційних відрахувань;

О_м – місячний обсяг продукції (робіт, послуг);

В_а–виробнича ставка амортизації.

де О — загальний обсяг продукції (робіт, послуг);

ПВ — первісна вартість;

ЛВ — ліквідаційна вартість.

Приклад 1.2. Первісна вартість об'єкта основних засобів — 50 000 грн., лікві­даційна вартість — 2 000 грн. Загальний обсяг виготовленої продукції 250 000 одиниць. У березні виготовлено 3500 одиниць.

Р озмір амортизаційних відрахувань визначається так:

6. „Податковий" метод

Крім вищенаведених методів, підприємство може застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, передбачених Законом Украї­ни „Про оподаткування прибутку підприємств. Згідно з цим Законом основні за­соби з метою нарахування амортизації поділяються на чотири групи.

До першої групи належать будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі).

До другої групи належать автомобільний транспорт Та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інстру­менти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.

До третьої групи належать будь-які інші основні фонди, не включені до пер­шої, другої та четвертої груп.

До четвертої групи належать електронно-обчислювальні машини, інші ма­шини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, по­в'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні систе­ми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розра­хунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амор­тизації до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розраху­нкового кварталу.

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фон­дів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а - 1) + П(а - 1) - В(а - 1) – А(а- 1),

де Б(а) — балансова вартість групи (окремого об'єкт основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а -1) — балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів гру­пи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а - 1) — сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснен­ня капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що пере­дував розрахунковому;

В(а - 1) — сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єк­та основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунко­вому;

А(а- 1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі=[І(а-1)-10]:100,

де К(а - 1) — індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному ком­поненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи осно­вних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цін­ності, що входить до складу основних фондів групи 2 або групи З, з метою опода­ткування не ведеться.

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до до­сягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу ва­лових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість тако­го об'єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення бала­нсовою вартістю групи нульового значення.

Норми амортизації щодо основних засобів, які введені в експлуатацію до 01.01.2004 р. встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):

група 1 — 1,25 відсотка;

група 2 — 6,25 відсотка;

група 3 — 3,75 відсотка;

група 4 — 15 відсотків.

Норми амортизації для основних засобів, що введені після 01.01.2004 р. з розрахунку на квартал встановлені в таких розмірах:

1 група — 2%

2 група—10%

3 група —6%

4 група — 15%

Підприємство може прийняти рішення про застосування інших норм амо­ртизації, що не перевищують даних норм. Зазначене рішення приймається до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року.

Приклад 1.3. Залишкова варі їсть об'єкта основних засобів другої групи станом на 1 січня 2004 року — 50.000 грн.

Сума амортизаційних відрахувань першого кварталу буде становити:

50000 * 6,25% : 100% = 3125грн.

Місячна сума амортизаційних відрахувань складатиме:

3125 : 3 = 1041,67грн.

Методи нарахування амортизації вибираються та застосовуються підприємствами самостійно. Залежно від мети, яку підприємство ста­вить перед собою у зв'язку із використанням основних засобів, в різних виробничих ситуаціях доцільно використовувати різні методи нараху­вання амортизації.

Перевагами прямолінійного методу є: рівномірність, стабільність, пропорційність нарахування амортизації та віднесення її на собівартість, просто­та і точність розрахунків.

Але на практиці основні засоби найінтенсивніше використовуються в перші роки експлуатації, і відповідно, в цей період вони найбільше зношуються. Тому виникла потреба застосовувати методи прискореної амортизації. Прискорена амо­ртизація передбачає зменшення суми амортизаційних відрахувань щороку. Завдя­ки цьому швидше накопичуються кошти для заміни вже амортизованих об'єктів основних засобів.

Кумулятивний метод амортизації, зменшення залишкової вартості і приско­реного зменшення залишкової вартості — найбільш привабливі для підприємств, оскільки протягом перших років експлуатації об'єктів (коли вони практично нові) накопичується максимальна сума грошових коштів на придбання нових об'єктів за допомогою амортизації, яка відноситься на собівартість продукції, виконаних робіт, послуг. При цьому в останні роки експлуатації тих же об'єктів, коли збіль­шуються затрати на їх утримання і ремонт, сума амортизації, яка нараховується, незначна, що балансує витрати виробництва протягом терміну використання та­ких основних засобів. Щодо вигідності застосування методів прискореної амор­тизації (зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової ва­ртості та кумулятивного), то висновки кожне підприємство змушене робити самостійно, враховуючи багато чинників: калькулювання цін на продукцію, об­сяг та термін власних капітальних вкладень тощо.

Застосування виробничого методу можливе лише у випадку, коли фактич­ний місячний обсяг продукції (робіт, послуг) можна достовірно визначити. Цей метод змушує підприємство дбати про те, щоб виробничі об'єкти постійно екс­плуатувалися, тим самим швидше „переносили" свою вартість на вартість гото- вої продукції. Перевагами методу є відповідність величини нарахованої аморти­зації до обсягу продукції (робіт, послуг); недоліком — складність визначення і (прогнозування) виробітку окремих об'єктів основних засобів.

Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" підприємства повинні і проводити нарахування амортизації для обчислення прибу­тку, що підлягає оподаткуванню згідно із тюрмами цього Закону. Підприємства можуть застосовувати як тільки податковий метод нарахування амортизації, так і поєднувати його із методами, зазначеними в П(С)БО 7. Різниці між сумами нарахованої амортизації за „податковим" та бухгалтерським обліком відобража­ються відповідно до П(С)БО 17 „Податок на прибуток".

Із запровадженням П(С)БО 7 підприємствам надано досить багато прав са­мостійно вирішувати питання, пов'язані з амортизацією, наприклад:

1) визначення ліквідаційної вартості об'єктів (а отже, і вартості, що аморти­зується);

2) визначення терміну корисного використання (експлуатації) об'єктів;

3) вибору методу амортизації;

4) застосування до різних груп об'єктів різних методів амортизації. Визначення цих факторів дає змогу підприємству впливати на розмір амор­тизаційних відрахувань, а отже і на структуру витрат.

Нарахування амортизації проводиться протягом всього періоду експлуатації основного засобу. При вибутті основного засобу сума нарахованого зносу спису­ється на зменшення первісної вартості основного засобу.

Кореспонденцію рахунків щодо обліку амортизації основних засобів у зага­льному вигляді можна показати в такій таблиці:

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Нараховано амортизацію об'єктів виробничого призначення за умови, що амортизаційні відрахування можуть бути віднесені до конкретного виду продукції (наприклад, якщо при виконанні будівельних робіт об'єкт основних засобів використовувався виключно для виконання певного замовлення)	23	131
2	Нараховано амортизацію основних засобів виробничого призначення за умови, що амортизаційні відрахування не можу ті. бути піднесені до конкретного виду продукції (наприклад, якщо промислове обладнання використовується для виробництва декількох видів продукції за декількома замовленнями водночас)	9!	131
3	Нараховано амортизацію основних засобів загальногосподарського призначення (наприклад, амортизація офісного обладнання, комп'ютерів, використовуваних адмініетративно-управлінським персоналом)	92	131
4	Нараховано амортизацію основних засобів, використовуваних при збуті продукції (наприклад, якщо автомобіль здійснює доставлення товару на торговельні точки; а також амортизація торговельного обладнання підприємств торгівлі)	93	131
	Нараховано амортизацію основних засобів, що використовуються в іншій операційній діяльності (наприклад, амортизація об'єктів житлово-комупального і соціально культурного призначення)	94	131

Якщо підприємство поряд з рахунками класу 9 використовує рахунки класу 8, то суми нарахованої амортизації основних засобів „транзитом" пройдуть через рахунок 831.

Якщо підприємство оперує тільки рахунками класу 8, то суми амортизації буде відображено такими записами:

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Нараховано амортизацію об'єктів виробничого призначення за умови, що амортизаційні відрахування можуть бути віднесені до конкретного виду продукції	831	131
		23	831
2	Нараховано амортизацію по виробничих об'єктах у випадку, якщо амортизаційні відрахування не можуть бути віднесені до конкретного виду продукції, а також по об'єктах адміністративного і збутового призначення	831	131
		79	831