ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Факультет підготовки офіцерів запасу

Кафедра тактико-спеціальної підготовки

Методична розробка

для проведення лекційного заняття з дисципліни

«ТАКТИКА»

Тема 5. Дозорне відділення в складі бойової пересувної охорони

Заняття 1. Основи організації дій відділення, призначеного в бойову пересувну охорону

ОДЕСА 2009

В ІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Факультет підготовки офіцерів запасу

Кафедра тактико-спеціальної підготовки

Прим.____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідуючий кафедрою

службовець О.П.Шевчук

«31» березня 2009р.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення лекційного заняття з дисципліни

«ТАКТИКА»

Тема 5. Дозорне відділення в складі бойової пересувної охорони

Заняття 1. Основи організації дій відділення, призначеного в бойову пересувну охорону

Обговорено на засіданні ккафедри

«31» березня 2009 р.

Протокол № 3

ОДЕСА 2009

Тема 5. Дозорне відділення в складі бойової пересувної охорони

Заняття 1. Основи організації дій відділення, призначеного у бойову пересувну охорону

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІ ЦІЛІ:

1. Ознайомити студентів з основними положеннями Боевого устава ВДВ з основ дій дозорного відділення в складі бойовій пересувній охороні при здійснені рейду в тилу противника.

2. Розглянути зі студентами дії парашутно-десантного відділення в складі бойової пересувної охорониі.

3. Вчити студентів проводити роботу командира відділення з підготовки відділення до дій у складі бойової пересувної охорони.

4. Удосконалювати навички тих, кого навчають, у виконанні обов'язків командира відділення під час здійснення рейду.

5. Виховувати в студентів рішучість, сміливість і ініціативу при виконанні бойового завдання в складній обстановці.

ПРИБЛИЗНИЙ РОЗРАХУНОК ЧАСУ

Навчальні питання

Час (хв.)

І. Вступна частина заняття – 7 хв. ІІ. Основна частина заняття – 80 хв. Вступ 1-е навчальне питання. Сутність рейду. Завдання та склад бойової пересувної охорони. Місце відділення в бойовій пересувній охороні 2-е навчальне питання. Порядок роботи командира відділення з одержанням завдання на дії у дозорному відділенні в складі БПО 3-є навчальне питання. Способи дій відділення в складі БПО при здійсненні рейду Заключення ІІІ. Заключна частина заняття – 3 хв.

5 35 15 20 5

ЛІТЕРАТУРА:

1. Боевой устав Сухопутных войск, ч. ІІ (батальон, рота). Москва, Военное издательство. 1989, ст.23.

2. Боевой устав ВДВ, ч. ІІІ (взвод, отделение). Москва, Военное издательство. 1984.

3. Боевой устав ВДВ, ч. ІІ (батальон, рота). Москва, Военное издательство. 1984 г., ст. 154-156.

4. Підручник «Тактика», ОІСВ. 1997.

5. Підручник “Тактика подразделений воздушно-десантных войск” Москва, Военное издательство, 1985, с.123-132.

НАОЧНІ ПОСІБНИКИ:

1. Плакати: «Взвод в засаді»;

«Взвод в нальоті»;

«Рота при здійсненні рейду в тилу противника».

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. При підготовці до заняття лектору необхідно з’ясувати, який матеріал відомий студентам з цієї дисципліни.

2. Напередодні проведення лекції лектору необхідно уточнити місце проведення заняття (клас), та перевірити його готовність до заняття. В день проведення заняття перед його початком необхідно оформити класну дошку, підготувати необхідне обладнання, розмістити необхідні схеми.

3. Якщо заняття планується 1-ю парою, призначити студентів для проведення політичного інформування на протязі 3 - хв. по діям в Україні та 3 - хв. по діям у Світі.

4. Напередодні лекції студенти повинні закріпити знання, одержані ними під час вивчення тактики на попередніх заняттях.

5. При проведенні вступної частини заняття після перевірки наявності студентів уточнити, як відсутні на занятті студенти законспектують лекцію, призначити відповідальних (командири відділень).

6. Під час викладання першого навчального питання розтлумачити слухачам про сутність рейду, завдання, що виконує відділення в складі бойової пересувної охорони та його місце в ньому.

7. Розглядаючи друге навчальне питання порядок роботи командира відділення з одержанням завдання на дії у дозорному відділенні в складі БПО акцентувати увагу студентів на зміст роботи командира відділення після одержання бойового завдання.

8. Розглядаючи третє навчальне питання звернути увагу на способи дій відділення складі БПО при здійсненні рейду.

9. При проведенні заключної частини заняття викладачу після доведення студентам завдання для самостійної роботи з підготовки до наступного заняття, необхідно нагадати студентам коли за розкладом будуть проводитися заняття у навчальних групах, а також який навчальний матеріал мати на самостійній роботі при підготовці до наступного заняття.

ВСТУП

Визначаючи задачі підготовки аеромобільних (повітрянодесантних) військ, Міністр Оборони України і Начальник аеромобільних військ вимагає вчити підрозділи активними, високо маневровим бойовим діям в складній і швидкомінливій обстановці в ході бою в тилу противника, підвищити складність і виучку дрібних підрозділів.

Аеромобільні (парашутно-десантні) підрозділи в тилу противника після десантування можуть захоплювати об'єкти (рубежі), здійснювати рейд і переходити до оборони з метою утримання об'єктів (рубежів) або заборони підходу резервів противника.

У даній лекції будуть розглянуті основні положення Боевого устава ВДВ та інших керівних документів з організації рейду аеромобільним (парашутно-десантним) відділенням у тилу противника, робота командира відділення після одержання завдання на дії в якості дозорного відділення в складі бойовій пересувній охороні.

Перше навчальне питання. Сутність рейду. Завдання та склад бойової пересувної охорони. Місце відділення в бойовій пересувній охороні

Рейд є різновидом наступальних дій повітряного десанту, сутність якого полягає в раптових, стрімких ударах по об’єктах противника в поєднанні з високою рухливістю всього повітряного десанту або частини його сил.

Оснащення підрозділів повітрянодесантних військ сучасною бойовою технікою, різке підвищення їх ударної і вогневої моці, а також маневрених можливостей - створюють сприятливі умови для рейдових дій у тилу противника в сучасній війні.

Рейд повітряним десантом застосовується з метою захоплення та знищення, раніше призначених чи знову виявлених об’єктів, дезорганізації управління військами противника і роботи його тилу, а також для захоплення й утримання вигідного рубежу (району) до підходу військ, що наступають з фронту.

Дії підрозділів у ході рейду повинні відрізнятися швидкістю і скритністю маневру, раптовими, активними і рішучими діями підрозділів, постійним проявом ініціативи всіма командирами.

Успішне виконання завдань в ході рейду буде залежати від вмілої організації і ретельної підготовки підрозділів до рейду, добре організованої розвідки противника і місцевості, організації бойової пересувної охорони, надійної ППО, умілого використання ударної і вогневої моці озброєння і бойової техніки для нанесення ураження противнику, високим маневреним можливостям підрозділів.

Рейд звичайно починається після виконання найближчого завдання. Іноді початку рейду може передувати вихід з бою і відрив підрозділів від противника.

У першому випадку підрозділ починає рейд у повному складі, у другому — частина сил забезпечує вихід з бою і відрив головних сил від противника та організований початок рейду.

Для здійснення рейду вказуються засоби посилення, маршрут руху, об’єкти захоплення (знищення), бойове завдання, час початку рейду, порядок виходу з бою. Маршрут не повинний проходити через великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, ділянки сильних руйнувань і зон зараження з високими рівнями радіації.

Рейд підрозділи здійснюють у колоні. Пересування відбувається з максимально можливої в даних умовах швидкістю, з використанням захисних і маскуючих і властивостей місцевості.

Побудова колони повинна відповідати умовам обстановки і забезпечувати досягнення мети рейду, швидке розгортання в бойовий порядок і виконання поставлених завдань, а також готовність до відбиття ударів повітряного і наземного противника з будь-яких напрямків.

Колона включає:

• підрозділи, які призначені для захоплення і знищення (виводу з ладу) об’єктів противника чи захоплення рубежів (важливих ділянок місцевості), знищення противника на маршруті руху;

• резерв;

• вогневі засоби, що знаходяться в безпосереднім розпорядженні командира;

• підрозділи охорони.

Місця підрозділів у колоні визначаються порядком вступу їх у бій при зустрічі з противником відповідно до задуму командира на бій так, щоб при розгортанні виключити обгін одних підрозділів іншими; артилерійські підрозділи висуваються ближче до голови колони, для того щоб підтримати вогнем розгортання і вступ у бій рот, що діють на головному напрямку. Командир підрозділу висувається в голові колони з таким розрахунком, щоб при зав’язці бою бойовою пересувною охороною висунутися до нього для особистого вивчення обстановки; командири приданих підрозділів висуваються безпосередньо за командиром підрозділу, якому вони придані.

Придані інженерно-саперні підрозділи і підрозділи радіаційної і хімічної розвідки доцільно включати до складу бойової пересувної охорони, що діє переду колони.

Зенітні засоби рухаються в колоні підрозділу, що прикривається, у готовності до негайного відкриття вогню.

Рейдові можливості характеризуються:

• здатністю вести бойові дії у відриві від головних сил;

• середньою швидкістю пересування колони;

• глибиною і тривалістю рейду і залежать від опору противника;

• станом маршруту;

• часом року, доби і погоди;

• умінням командирів управляти підрозділами в колонах;

• технічним станом бойових і транспортних машин;

• маршовою підготовкою механіків-водіїв і водіїв;

• організацією всебічного забезпечення рейду.

Середня швидкість руху по дорогах Боевым уставом ВДВ визначається:

• для бойових машинах десанту — 20-25 км/год;

• змішаних колон і колон гусеничних машин — 25-30 км/год.

Однак поняття «середня швидкість» при здійсненні маршу характеризує тільки один бік рейду — пересування колони підрозділу у перерві між боями.

Рейд — не безупинний рух. Підрозділ у повному складі чи його окремі підрозділи в ході рейду будуть захоплювати (знищувати) об’єкти, відбивати контратаки противника вогнем з місця, утримувати важливі рубежі (об’єкти) протягом визначеного старшим командиром (начальником) часу. Тому більш правильно при розрахунках брати не середню швидкість маршу, а темп рейду, що буде значно нижче середньої швидкості маршу. Розрахунки і досвід військових навчань показують, що темп рейду може скласти 10-15 км/год.

Якщо взяти до уваги, що протягом доби підрозділ буде знаходитися в русі до 10 годин з темпом рейду 10-15 км/год, то загальна глибина рейду може скласти 100-150 км. Ці розрахунки відносяться до Західного ТВД із високорозвиненою дорожньою мережею.

Тривалість рейду також залежить від одержаного завдання, а також від матеріального і технічного забезпечення. Розрахунки показують, що парашутно-десантний батальйон з поповненими до норм військовими запасами матеріальних засобів може вести рейдові дії протягом двох доби.

Для своєчасного виявлення противника, а також для огляду місцевості від бойової пересувної охорони на загрозливий напрямок висилається дозорне відділення.

У дозорному відділенні організується спостереження за наземним і повітряним противником, призначаються спостерігачі для передачі сигналів підрозділам головних сил і підтримується постійна готовність до відбиття нападу противника з будь-якого напрямку.

Дозорне відділення діє на віддаленні, що забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем.

Завдання дозорне відділення завдання виконує спостереженням на ходу і з коротких зупинок, послідовно займаючи зручні для спостереження пункти, а вночі і підслуховуванням. Відділення діє на бойовій машині або в пішому порядку, а зимою — і на лижах. Для безпосереднього огляду місцевості та окремих місцевих предметів від відділення можуть призначатися піші дозорні.

Під час виконання завдань дозорне відділення звичайно рухається стрибками від одного зручного для спостереження пункту до іншого на підвищених швидкостях. При неможливості підійти до об’єкта огляду на машині або при наявності небезпеки його огляду з машини висилаються дозорні в складі 2-3 солдатів. Один з них призначається старшим. Інший склад відділення в цих випадках, залишаючись на машині, веде спостереження в призначених секторах та за діями дозорних і знаходиться в готовності підтримати їх при необхідності вогнем. Дозорні наближаються до об’єкта потай. Старший дозорний рухається за дозорним у готовності підтримати його вогнем.

Приклад. «Рядовий Петренко і рядовий Сидоренко - дозорні. Рядовий Петренко старший оглянути (вказує об’єкт). Після огляду вийти (указує куди) і очікувати відділення. При виявленні противника дати сигнал».

Відділення здійснює рейд, як правило, у складі взводу.

В ході рейду відділення може здійснювати:

• нальоти;

• вести розвідувально-диверсійні дії;

• форсувати водні перешкоди;

• виконувати завдання по прикриттю й охороні головних сил;

• влаштовувати засади і виконувати інші завдання.

Вибір способу дій визначається конкретною обстановкою та одержаним завданням.

Дії відділення при здійсненні рейду повинні бути потайливими, раптовими і стрімкими. Маршрут руху вибирається в обхід населених пунктів, вузлів доріг і тіснин.

Друге навчальне питання. Порядок роботи командира відділення з одержанням завдання на дії у дозорному відділенні в складі БПО

Командир дозорного відділення, одержавши бойове завдання:

- вивчає маршрут руху чи пункт на який необхідно вийти;

- намічає порядок дій;

- віддає бойовий наказ.

У бойовому наказі командир дозорного відділення вказує:

• данні про противника;

• завдання відділення;

• завдання підлеглим (напрямок і швидкість руху, сектора спостереження);

• порядок дій при зустрічі з противником, доповідь про помічене;

• сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дії по них.

• час початку розвідки і заступника.

Третє навчальне питання. Способи дій відділення в складі БПО при здійсненні рейду

Дозорне відділення, що діє в складі бойовій пересувній охорони, на напрямку руху у встановлений час проходить вихідний пункт і висувається за визначеним маршрутом з установленою швидкістю. Командир відділення стежить за маршрутом руху, діями дозорних, особисто веде розвідку противника і місцевості.

Тіснини, мости та інші вузькі місця відділення проходить безупинно. Зруйновані мости, заміновані чи заражені ділянки на маршруті дозорне відділення обходить, позначаючи напрямки обходу вказівками.

Якщо при огляді місцевості і місцевих предметів противник не виявлений, командир дозорного відділення (старший дозорець) доповідає про це по радіо (подає сигнал «Шлях вільний») і продовжує виконувати завдання. Знайшовши противника, він негайно доповідає про нього і, діючи потай, продовжує спостереження.

При раптовій зустрічі із противником дозорне відділення, дозорні відкривають по ньому вогонь, обходять його і продовжують виконувати поставлене завдання.

Дрібні групи противника дозорне відділення знищує і продовжує виконувати завдання або за вказівкою командира взводу може улаштувати засаду.

При зустрічі з одиночними машинами і групами солдата противника відділення знищує їх вогнем з ходу або захоплює в полон. Підрозділи розвідки і похідної охорони резервів противника, що висуваються, знищуються атакою з ходу всього взводу.

При зустрічі з переважаючими силами противника командир відділення доповідає командиру взводу, займає відділенням вигідну позицію, забезпечує умови для розгортання в бойовий порядок і організований вступ у бій головних сил взводу або вихід їх на новий маршрут. Вогнем усіх засобів відділення завдає ураження противнику.